Переосмислення буфонного стилю опери «Севільський цирульник» Джоаккіно Россіні у режисерському задумі проєкту
DOI:
https://doi.org/10.31318/2414-052X.3-4(56-57).2022.278249Ключові слова:
musical direction, creative art project, director's design, scenography, G. Rossini's opera "The Barber of Seville"Анотація
Розглянуто перспективи звернення до оперно-комедійного жанру в часи великих соціально-політичних катаклізмів. Окреслено актуальність розвідки та проаналізовано джерельну базу. Визначено основні складові задуму вистави крізь призму режисерського бачення авторки творчого мистецького проєкту. Виявлено відмінності між декораційним та дієво-сценографічним вирішенням вистави. Окреслено небезпечність надмірного захоплення постановників новітніми арт-технологіями, з’ясовано їх вплив на класичну оперу. Виявлено режисерську концепцію та режисерські підходи при створенні мистецького проєкту творчого аспіранта за оперою Дж. Россіні «Севільський цирульник». Обґрунтовано основоположні складові режисерського задуму вистави: її сценографічне вирішення, мізансценічний малюнок, режисерську характеристику дійових осіб та надзавдання. Переосмислено означені елементи крізь особистість режисера-постановника, що сприяє мотивації творчого та виробничого колективів театру, аби вистава зайняла гідне місце в його репертуарі. З’ясовано, що на відміну від декораційного оформлення вистави сценографія завжди є динамічною, сповненою дії, а сценограф разом із режисером творять ідейносмисловий пласт видовища. Доведено, що візуалізація сучасної оперної постановки здійснюється за рахунок «тут і зараз» представленого суб'єкта культури і контенту матеріальної та віртуальної дійсності, яка постійно змінюється. Описано динаміку зміни оперних сцен у процесі перетворення їх на «екрані», що відображає не події сюжету опери, а репрезентує фрагменти сучасної дійсності, які не мають нічого спільного з класичним проєктом мистецтва. Спрогнозовано перспективи подальших наукових розвідок обраної проблеми та переосмислення класичних оперних шедеврів, таких як «Севільський цирульник» Дж. Россіні за рахунок збагачення та оновлення режисерських підходів при конструюванні цілісної та самобутньої вистави.
Посилання
Hrynyshyna, M., 2013. Teatralna kultura rubezhu XIX–XX stolit: Realizm. Dyskurs [Theater culture at the turn of the 19th–20th centuries: Realism. Discourse]. Kyiv: Feniks.
Yefymenko, A., 2015. “Muzeina” ta “rezhyserska” opera: dva pohliady na Rossini («Sevilskyi tsyrulnyk» i «Hilom Tel» u Miunkheni) ["Museum" and "director's" opera: two views on Rossini ("The Barber of Seville" and "Guillaume Tell" in Munich)]. Ukrainska muzyka: Natsionalnyi chasopys, 1–2(15–16), pp.228–237.
Klekovkin, O., 2012. THEATRICA: Leksykon [THEATRICA: Lexicon]. Kyiv: Feniks.
Klekovkin, O., 2016. Danylo Lider: Liudyna ta yii prostir. Διάλογος : Vybrani mistsia z lystiv, rozmov i zapysnykiv [Danylo Leader: Man and His Space. Διάλογος: Selected passages from letters, conversations and notebooks]. Kyiv: Art Ekonomi.
Kovalchuk, O. V., 2021. Khudozhnyk teatru Anatolii Petrytskyi: praktyka ta eksperyment v ukrainskii stsenohrafii XX stolittia [Theater artist Anatoly Petrytskyi: practice and experiment in Ukrainian scenography of the 20th century]. Odesa: Helvetyka.
Kovalchuk, O. V., 2019. Stsenohrafichna praktyka u prostori XX stolittia: kyivski realii [Scenographic practice in the space of the 20th century: Kyiv realities]. Kyiv: Feniks.
Nestieva, M. I., 2013. Na protyvahu svavillia «rezhyserskoho teatru». Aspekty istorychnoho muzykoznavstva. In: VI: Muzyka i teatr v istorychnomu chasi ta prostori [VI: Music and theater in historical time and space]. Kharkiv: Kharkivskyi natsionalnyi universytet mystetstv imeni I. P. Kotliarevskoho, pp.272–289
Nikolaievska, Yu. V., 2010. U poshukakh tsilisnosti muzychnoho spektakliu (z istorii tvorchoi spivpratsi M. Entina ta V. Ptushkina) [In search of the integrity of a musical performance (from the history of the creative collaboration of M. Entin and V. Ptushkin)]. Chasopys Natsionalnoi muzychnoi akademii imeni P. I. Chaikovskoho, 2(7), pp.96–100.
Slavinska, I., 2022. Rozdumy S. Zhyrkova [Reflection of S. Zhyrkov]. Lokalna istoriia, pp.4–11.
Titova, H., 2021. Opera «Sevilskyi tsyrulnyk» Dzhoakkino Rossini u vitchyznianykh paradyhmakh [Gioacchino Rossini's opera "The Barber of Seville" in domestic paradigms]. Chasopys Natsionalnoi muzychnoi akademii Ukrainy imeni P. I. Chaikovskoho, 3–4(52–53), pp.217–232.
Forsiuk, T. O., 2021. Opera Dzh. Rossini «Sevilskyi tsyrulnyk» kriz pryzmu rezhyserskoho analizu tvorchoho mystetskoho proiektu [Opera by G. Rossini “Il Barbiere di Siviglia” through the prism of director`s analysis of a creative artistic project]. Ukrainske muzykoznavstvo, 47, pp.38–47.
Cherkashyna-Hubarenko, M. R., 2011. Opernyi svit Dzhoakkino Rossini na suchasnii stseni; vid serioznoho do komichnoho. Chasopys Natsionalnoi muzychnoi akademii Ukrainy imeni P. I. Chaikovskoho, 3(12), pp.13–18.
Shutko, S. M., 2021. Suchasna muzychna rezhysura — novatorstvo chy avantiuryzm? [Modern music directing — innovation or adventurism?]. Chasopys Natsionalnoi muzychnoi akademii Ukrainy imeni P. I. Chaikovskoho, 3–4(52–53), pp.203–216.
