Опера Джоаккіно Россіні «Шовкова драбина»: від автора до режисера
DOI:
https://doi.org/10.31318/2414-052X.3-4(56-57).2022.278248Ключові слова:
Джоаккіно Россіні, опера «Шовкова драбина», комедія дель арте, opera-buffa, opera-farsa, режисерські інтерпретаційні версії, засоби художньої виразності, художньо-естетична цінність творуАнотація
Розглянуто мистецтво як одну із форм суспільного мислення, яке знаходиться в залежності від соціальних, політичних та культурних процесів людського буття. Проаналізовано діалог сучасних мистецьких традицій світу, в який запрошено й український театральний простір, на межі XXI століття, що перетворюється у «полілог». Охарактеризовано «полілог» з позицій «занурювання» мистецтва загалом та музичного, зокрема, у глобальну світову цифровізацію зі збільшенням інформаційних потоків й спричиненням виникнення «кліпового мислення» у сучасного глядача. Запропоновано такі критерії оцінювання результатів мистецької творчості, як: рекламно-видовищна складова; просторово-часова складова; матеріальна складова в еквіваленті оздоблення, арттехнологій, ціни посадочного місця — контенту для перегляду. Обумовлено пошуки твору для власного режисерського втілення, які стали вирішальними у зверненні до музичного доробку Джоаккіно Россіні. Обрано його одноактний farsa «Шовкова драбина». Досліджено творчість композитора. Розкрито передумови створення опери, деякі особливості авторського стилю митця в період її написання, що визначило універсальність цього прикладу для інтерпретацій в умовах сьогодення. Переосмислено спорідненість образної сфери одноактної комічної опери з основними персонажами італійської вуличної комедії дель арте. Висвітлено цілісність ідейно-художнього змісту опери та підкреслено його музичноструктурну складову, що відповідає особливостям комедійно-оперного жанру Джоаккіно Россіні. Здійснено аналіз найбільш цікавих режисерських втілень опери Джоаккіно Россіні «Шовкова драбина». Класифіковано типології її режисерських інтерпретацій. Запропоновано власну концепцію постановки опери Джоаккіно Россіні «Шовкова драбина», що відображається у синтезі оновлених принципів сценографії та образної складової комедії дель арте.
Посилання
Antoniuk, O., 2013. Sotsiokulturna dynamika ukrainskoho sotsiumu v umovakh hlobalizatsii [Socio-cultural dynamics of Ukrainian society in the conditions of globalization]. Chasopys Natsionalnoi muzychnoi akademii Ukrainy imeni P. I. Chaikovskoho, 1(18), pp.73–82.
Akhmadin, A., 2013. Traditsii komedii del' arte v russkoi literature (1750 – 1938). [Traditions of commedia dell'arte in russian literature (1750 – 1938)]. Moskva: Vodolei.
Belyakovskaya, N., 2010. Vozrozhdenie opernogo tvorchestva Dzh. Rossini i vokal'noe amplua koloraturnoe metstso-soprano [The revival of Rossini’s opera work and the vocal role of the «coloratura mezzo-soprano»]. Kiїvs'ke muzikoznavstvo, 35, pp.190–198.
Vetlitsyna, I., 2014. Opera v kontekste massovoi kul'tury [Opera in the context of mass culture]. Observatoriya kul'tury, 2, pp.55–56.
Vetlitsyna, I., 2017. Opera v zerkale razvlechenii [Opera in the mirror is entertaining]. Khudozhestvennaya kul'tura, 1(19), pp.75–84.
Veinstok, G., 2003. Dzhoakkino Rossini. Prints muzyki [Gioacchino Rossini. Prince of music]. Translated from English by I. E. Balod. Moskva: Tsentrpoligraf.
Ilchenko, P., 2020. Rezhyserskyi zadum opernoi vystavy kriz pryzmu suchasnoi teatralnoi estetyky [The director`s idea of an opera performance through the prism of modern theater aesthetics]. Ukrainske muzykoznavstvo, 46, pp.47–60.
Karpov, O., 2021. Esteticheskaya vysota proizvedeniya iskusstva i rynok: o khudozhestvennom kachestve podlinnom i mnimom [The aesthetic height of the work of art and the market: about in artistic quality, real and imaginary]. Khudozhestvennaya kul'tura, 4, pp.95–110.
Kasper, G. and Kasper, K., 2018. Kratkie libretto oper Rossini (v izlozhenii i s kommentariyami dvukh pisatelei) [Brief librettos of Rossini`s operas (presented and with comments by two writers]. Sankt-Peterburg: Kompozitor.
Molyboha, A., 2012. Spivvidnoshennia dramatychnoi dii ta muzychnoi yak komponentiv opernoho syntezu (na prykladi trokh odnoaktnykh farsiv Dzh. Rossini) [The ratio of dramatic action and musical action as components of operatic synthesis (on the example of three one-act farces by G. Rossini]. Kyivske muzykoznavstvo, 44, pp.106–110.
Pirandello, L., 1921. Shist personazhiv u poshukakh avtora. Translated from the Italian by M. Prokopovych, [online]: Available at: <https://chtyvo.org.ua/authors/Luigi_Pirandello/Shist_personazhiv_u_poshukakh_avtora/> [accessed: 02 July 2022].
Frakkarolli, A., 1990. Rossini [Rossini]. Seriya: Zhizn' zamechatel'nykh lyudei. Translated from Italian by I. G. Konstantinovoi. Moskva: Pravda.
Cherkashina, M., 1993. Rossini-komediograf i problemy evolyutsii ital'yanskoi operybuffa. In: M. R. Cherkashina, ed. Dzhoakkino Rossini: sovremennye aspekty issledovaniya tvorcheskogo naslediya [Rossini the comediographer and the problems of the evolution of the Italian opera-buffa]. Kiev: Kievskaya gosudarstvennaya konservatoriya im. P. I. Chaikovskogo, pp.5–10.
Shutko, S., 2021. Suchasna rezhysura – novatorstvo chy avantiuryzm? [Modern directing is innovation or adventurism?]. Chasopys Natsionalnoi muzychnoi akademii Ukrainy imeni P. I. Chaikovskoho, 3–4(52–53), pp.203–217.
