Концертно-сценічний артистизм вокаліста як мистецтвознавчий феномен
DOI:
https://doi.org/10.31318/2414-052X.3-4(56-57).2022.278227Ключові слова:
концертно-сценічний артистизм вокаліста, виконавські уміння вокаліста, виконавська техніка вокаліста, емпатія, голосоутворення, перевтіленняАнотація
Проаналізовано інваріантну інтерпретацію сутності поняття «артистизм» представниками різних галузей науки (психології, педагогіки, мистецтвознавства тощо). Розглянуто функціональну спрямованість концертно-сценічного артистизму вокаліста, яка надає змогу визнати його мистецтвознавчим феноменом. Доведено, що концертно-сценічний артистизм вокаліста доцільно вивчати саме з позицій мистецтвознавства, а не тільки з позицій психології, педагогіки та інших галузей науки, адже дослідники саме цієї галузі (мистецтвознавства) володіють інструментарієм визначення сутності означеного феномену на засадах поглибленого розуміння характерних особливостей індивідуальної фізіології голосового апарата вокаліста, яка призводять до тембрально-естетичного забарвлення звуку; його індивідуальної рефлексії у процесі перевтілення в уявний художній образ музичного твору; «манери» звукоутворення з урахуванням логіки побудови мелодикоритмічних ліній у гнучкому інтонаційно-фразовому розвиткові; специфіки дії емоціогенних умов на роботу голосового апарату тощо. Охарактеризовано сутність поняття «концертно-сценічний артистизм вокаліста» з позицій мистецтвознавства. З’ясовано, що означений мистецтвознавчий феномен відображає специфіку внутрішнього перевтілення в художній образ музичного твору і універсальну систему комунікативних та регулятивних сценічних рухів спрямованих на переконливе підсилення процесу донесення необхідної інформації до слухачів/глядачів під час прилюдного виступу. Розкрито механізми прояву індивідуального типу концертно-сценічного артистизму вокаліста (ірраціонального та експресивного) з позиції психологічної теорії емпатії. Описано специфіку визначення «комунікативного ядра» ірраціонального та експресивного типів концертно-сценічного артистизму вокаліста з урахуванням індивідуальних особливостей його виконавського стилю.
Посилання
Abramian, V. Ts., 1996. Teatralna pedahohika [Theater pedagogy]. Kyiv: Libra.
Antoniuk, V. H., 2007. Vokalna pedahohika (solnyi spiv): pidruchnyk [Vocal pedagogy (solo singing): textbook]. Kyiv: Vipol.
Bazhanova, R. K., 2010. Sootnoshenie artistizma i teatral'nosti: filosofskokul'turologicheskii analiz [Correlation between artistry and theatricality: philosophical and cultural analysis]. Uchenye zapiski Kazanskogo gosudarstvennogo universiteta, 152(1), pp.34–40.
Bochkarev, L. L., 1989. Psychological mechanisms of musical experience. Doctor of Psychology. Thesis. Kyiv State University of the T. G. Shevchenko.
Budianskyi, D. V., 2006. Formation of pedagogical artistry of the future humanities teacher. Ph.D. in Pedagogy. Thesis. Sumy State Pedagogical University named after A. S. Makarenko.
Bulatova, O. S., 2001. Pedagogicheskii artistizm: uchebnoe posobie [Pedagogical artistry: textbook]. Moskva: Akademiya.
Busel, V. T. ed., 2005. Velykyi tlumachnyi slovnyk suchasnoi ukrainskoi movy [A large explanatory dictionary of the modern Ukrainian language]. Kyiv–Irpin: Perun.
Votrina, V. V., 2001. Mystetstvo spivu i vokalna metodyka M. E. Donets-Tesseir [The art of singing and vocal technique M. E. Donets-Tesseir]. Kyiv: NMAU.
Vygovskaya, L. P., 1991. Empathic relations of younger schoolchildren brought up outside the family. Ph.D. in Psychology. Abstract of Thesis. Research Institute of Psychology of the Ministry of Education and Science of the Ukrainian SSR.
Vygotskii, L. S., 1968. Psikhologiya iskusstva [Psychology of art]. Moskva: Iskusstvo.
Gersamiya, I. E., 1988. Problems of the psychology of the singer's creativity. Doctor in Art History and Doctor in Psychology. Thesis. Tbilisi.
Hrebeniuk, N. Ye., 2000. Improving the method of memorizing musical text as a means of developing the performance skills of piano students. Doctor of Art History. Thesis. Kyiv State Institute of Culture.
Davydov, M. A., 1997. Teoretychni osnovy formuvannia vykonavskoi maisternosti baianista [Theoretical foundations of the formation of performance skills of the accordionist]. Kyiv: Muzychna Ukraina.
Donets-Tesseir, M. E., 1967. Opyt vospitaniya soprano [Soprano education experience]. Voprosy vokal'noi pedagogiki, 3, pp.120–133.
Yevtushenko, D., 1979. Rozdumy pro holos [Reflections on the voice]. Kyiv: Muzychna Ukraina.
Yerhiiev, I. D., 2016. The artistic universe of the musician-instrumentalist of the late 20th–early 21st centuries. Doctor in Art History. Thesis. Odesa National Academy of Music named after A. V. Nezhdanova.
Zakhava, B. E., 1978. Masterstvo aktera i rezhisera [The skill of the actor and director]. Moskva: Iskusstvo.
Kikvadze, S. S., 1987. Vocal performance as a creative process. Ph.D. in Art History. Abstract of Thesis. Tbilisi.
Kolodub, I., 1995. Pytannia teorii vokalnoho mystetstva: posibnyk [Questions of the theory of vocal art: a guide]. Kharkiv: Promin.
Lyush, D., 1988. Razvitie i sokhranenie pevcheskogo golosa [Development and preservation of the singing voice]. Kyiv: Muzychna Ukraina.
Madysheva, T. P., 1994. About the ratio of speech and musical intonation in vocal performance (to the question of performance of foreign vocal music). Ph.D. in Art History. Abstract of Thesis. Kyiv State Conservatory named after P. I. Tchaikovsky.
Nemirovich-Danchenko, V. I., 1984. O tvorchestve aktera. Khrestomatiya: uchebnoe posobie [On the work of the actor. Reader: a study guide]. Moskva: Iskusstvo.
Prokopenko, N. M., 1999. Taina vokala Shalyapina [The secret of Chaliapin's vocals]. Kiev: IITs Goskomstata Ukrainy.
Prokop'ev, V. N., 2001. Kak stat' pevtsom i sdelat' kar'eru [How to become a singer and make a career]. B. 2. Sankt-Peterburg: Russkaya grafika.
Rudnytska, O. P., 1998. Muzyka i kultura osobystosti: problemy suchasnoi pedahohichnoi osvity: navchalnyi posibnyk [Music and personality culture: problems of modern pedagogic education: a study guide]. Kyiv: IZMN.
Serhieieva, I. I., 2014. Artystyzm yak vazhlyva profesiina yakist suchasnoho vchytelia [Artistry as an important professional quality of a modern teacher]. Zasoby navchalnoi ta naukovodoslidnoi roboty, 38, pp.128–135.
Spirin, L. F., 2000. Formuvannia profesiino-pedahohichnykh umin uchyteliavykhovatelia. In: Huzii N. V., ed. Pedahohichna tvorchist i maisternist [Pedagogical creativity and skill]. Kyiv: IZMN, pp.107–111.
Stanislavskii, K. S., 1985. Rabota aktera nad soboi [The work of an actor on himself]. P. І.: Rabota aktera nad soboi v tvorcheskom protsesse perezhivaniya. Moskva: Iskusstvo.
Steiner, K., 1970. Psikhologiya igry [Psychology of the game]. Moskva: Znanie.
Taniuk, L., 2003. Slovo. Teatr. Zhyttia. Vybrane v 3-kh tomakh [Word. Theater. Life. Selected works in 3 volumes]. Vol. 2: Teatr. Kyiv: Alterpres.
Freid, Z., 2005. Vvedenie v psikhoanaliz: lektsii [Introduction to psychoanalysis: lectures]. Translated from German by G. V. Baryshnikovoi. Sankt-Peterburg: Azbuka-klassika.
Tsagarelli, Yu. A., 1989. Psychology of musical and performing activity. Doctor in Psychology. Thesis. Leningrad State University.
Shchepkin, M. S., 1953. Zapysky. Lystuvannia [Notes. Correspondence]. Kyiv: Mystetstvo.
Yunyk, D. H., 2009. Vykonavska nadiinist muzykantiv: zmist, struktura i metodyka formuvannia: monohrafiia [Performance reliability of musicians: content, structure and method of formation: monograph]. Kyiv: DAKKKiM.
Yutsevych, Yu. Ye., 1998. Teoriia i metodyka formuvannia ta rozvytku spivatskoho holosu: navchalno-metodychnyi posibnyk [Theory and methods of formation and development of the singing voice: educational and methodological manual]. Kyiv.
Bouriau, Ch., 2021. Alfred Adler et la philosophie. La psychologie du "comme si". French Edition. Paris: Classiques Garnier.
Yusupov, I., 1995. Psychology of empathy. Doctor in Psychology. Abstract of Thesis. Kazan Innovative University named after V. G. Timiryasov.
