Музичний часопростір Ф. Шуберта як фактор формування виконавської концепції (на прикладі сонати C-moll D958)

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.31318/2414-052X.3-4(56-57).2022.278210

Ключові слова:

музичний часопростір Ф. Шуберта, сонатна ідея, романтичний двосвіт, фортепіанне виконавство, виконавські версії, індивідуальні виконавські стилі, контрастна драматургія

Анотація

Розглянуто особливості музичного часопростору Ф. Шуберта як довербальної смислової системи, що визначає типологію і змістово-стильові якості його композиторського мислення. Визначено, що феномен часопростору Ф. Шуберта належить до межового типу з характерною для нього семантикою порогу, зустрічі та дороги. Виявлено риси трансформації романтичного двосвіту з формуванням простору позачасовості на межі світів, що в музиці проявляється т.зв. «шубертівськими довготами». З’ясовано композиційносмислові особливості циклічних форм Ф. Шуберта, які пов’язані з кардинальним переосмисленням музичного часу і усвідомленням його як стадіальної послідовності відносно замкнених станів на противагу драматургії конфліктного генезу. Доведено, що принципи контрастного формотворення з фіксацією малого часу, амбівалентністю вислову, індивідуалізацією фактурних шарів, певною стадіальною послідовністю розкриття сонатної ідеї, є особливою діалогічною сутністю мислення Ф. Шуберта. Проаналізовано особливості поєднання в Сонаті D958 рис сюїтного і сонатного хронотопів, композиційно-смислову спорідненість фіналу сонати і жиги. Виявлено, що барокові жанрові маркери в структурі сонатного циклу органічно вписуються в часопросторові характеристики межового типу. Визначено, що контрастний принцип стадіального формотворення, який ґрунтується на фіксації музичного фрагменту, є своєрідним втіленням екзистенційно-романтичної ідеї «мандрів світами» і індивідуально-стильовою константою Ф. Шуберта. З’ясовано основні тенденції і напрямки інтерпретації сонати c-moll. Окреслено основні характеристики виконавських концепцій видатних шубертіанців — А. Шнабеля, П. Бадура-Скоди, А. Бренделя, С. Ріхтера, В. Кемпфа, М. Полліні, М. Юдіної. Наголошено на принциповій незавершеності процесу розкодування смислових констант шубертівського фортепіанного стилю, семантики його часопростору і відкритості шляхів пошуку найбільш аутентичної концепції виконання сонати c-moll в єдності і взаємодії науково-аналітичної і виконавської складових інтерпретації.

Біографія автора

Інеса Беренбейн, Київський університет імені Бориса Грінченка

кандидат мистецтвознавства, доцент кафедри інструментально-виконавської майстерності

Посилання

Brendel, A., 1976. Schubert`s piano sonatas, 1822-1828. Musikal Thoughts and afterthoughts, pp.57–74.

Goldschmidt, H., 1980. Franz Schubert – ein Lebensbild. Deutscher Verlag für Musik. 7 Auflage. Leipzig: Nicoline Thieme.

Daverio, J., 2002. Crossing Paths: Schubert, Schumann, and Brahms. USA: Oxford University Press.

Dvořák, A., 1894. Franz Schubert. The Century illustrated Monthly magazine, pp. 341–346.

Rosen, Ch., 1997. The classical Style: Haydn, Mozart, Beethoven. New York: W. W. Norton.

##submission.downloads##

Опубліковано

2022-12-26

Номер

Розділ

МИСТЕЦТВОЗНАВСТВО