Концерт-драма для фортепіано з оркестром Кармелли Цепколенко: виконавсько-інтерпретаційний аспект
DOI:
https://doi.org/10.31318/2414-052X.3-4(56-57).2022.278209Ключові слова:
фортепіанна творчість Кармелли Цепколенко, виконавськоінтерпретаційні засоби відображення авторського задуму, художній образ, емпатія, сценічне виконавствоАнотація
Розглянуто виконавсько-інтерпретаційний аспект Концерта-драми для фортепіано з оркестром (1987) Кармелли Цепколенко. Проаналізовано музичну форму означеного твору. Описано відповідність логіки розвитку музичного матеріалу Концерта-драми для фортепіано з оркестром Кармелли Цепколенко літературній програмі та сценарній розробці авторки. Розглянуто основні виконавсько-інтерпретаційні засоби відображення авторського задуму, а саме: фортепіанну фактуру; прийоми звуковидобування; динамічну побудову музичної форми; просторово-часову організацію мелодико-інтонаційних ліній тощо. Визначено особливості фортепіанної фактури, які характеризуються романтичнонасиченими складними акордовими структурами та віртуозними пасажами. Зазначено, що ліричні частини Концерту-драми для фортепіано з оркестром Кармелли Цепколенко вимагають від піаніста тонкого лінеарного поліфонічного мислення, створення особливого звукового колориту. З’ясовано роль інтерпретаційно-виразних засобів для створення переконливого виконавсько-художнього образу. Обґрунтовано специфіку інтерпретації п’яти сольних фортепіанних каденцій. Висвітлено роль каденцій для прояву унікального індивідуального мислення піаніста у процесі концертно-сценічної інтерпретації означеного фортепіанного твору Кармелли Цепколенко. Встановлено взаємозв’язок та вплив авторської сценарної розробки на емоційний творчий простір виконавця та на формування переконливої художньо-виконавської версії. Підкреслено особливу роль фортепіано у творчості Кармелли Цепколенко як інструмента для нових композиторських пошуків та новацій. Доведено, що виконавська стилістика фортепіанної музики Кармелли Цепколенко вимагає від виконавця креативності, артистичності, творчої уяви, гнучкості мислення, емоційного відгуку на сценарно-фабульні пласти твору. Наголошено на доцільності встановлення емпатійних зв’язків між композитором і виконавцем в процесі живої реалізації авторського задуму.
Посилання
Gakkel', L., 1976. Fortepiannaya muzyka KhKh veka. Ocherki [Piano music of the twentieth century. Essays.]. Leningrad–Moskva: Sovetskii kompozitor.
Kogan, G., 1985. Izbrannye stat' [Selected articles]. 3rd ed. Moskva: Sovetskii kompozitor.
Perepelitsa, A. A., 2014. Actual genre and style trends of modern piano performance (based on the works of B. Bartok, V. Silvestrov, V. Runchak, K. Tsepkolenko). Ph.D. in Art History. Thesis. Odessa National Musical Academy named after A. V. Nezhdanova.
Tsepkolenko, K., 2008. Formuvannia osobystosti studenta-kompozytora (osnovni pryntsypy metodyky navchannia v klasi z kompozytsii): navchalno-metodychnyi posibnyk [Formation of the personality of a student-composer (the main principles of teaching methods in the composition class): educational and methodological guide]. Odesa: Druk.
