Структурно-функціональна модель виконавської надійності музикантів у концертно-сценічній діяльності
DOI:
https://doi.org/10.31318/2414-052X.3-4(56-57).2022.278203Ключові слова:
музиканти-виконавці, сценічна діяльність, виконавська надійність, саморегуляція, психічні процеси, емоційно-вольова сфера, завадостійкістьАнотація
Розроблено структурно-функціональну модель виконавської надійності музикантів у концертно-сценічній діяльності та відображено її на рисунку в цілісному вигляді. З’ясовано, що їх виконавська надійність є не вродженою, а сформованою властивістю, яка забезпечує сприятливі психологічні умови для домінування спонукальних видів естрадного хвилювання («хвилювання-піднесення» та «хвилювання в образі») над руйнівними («хвилювання-острах», «хвилювання-паніка» і «хвилювання-апатія»), а також для безпомилкової звукової реалізації уявно створених варіативних образів музичних творів злагодженістю відтворення виконавських навичок. Визначено складники виконавської надійності музикантів у концертносценічній діяльності та описано їх функціональну спрямованість. Доведено, що основу означеного феномену складають три взаємозалежних макрокомпоненти — підготовленість концертної програми, саморегуляція концертно-сценічної діяльності та завадостійкість. Висвітлено мікрокомпонети виконавської надійності музикантів у концертно-сценічній діяльності. З’ясовано, що підготовленість концертної програми музикантами-виконавцями залежить від якості сформованої в уяві інтерпретаційної моделі музичних творів, досконалості їх технічної оснащеності, міцності запам’ятовування матеріалу, інформаційного забезпечення та автоматизованості виконавських дій, точності м’язовосилових рухів, їх часового співвідношення та сенсорно-моторної координації. Розкрито функціональну спрямованість мікрокомпонентів саморегуляції концертно-сценічної діяльності у виконавській надійності музикантів, а саме: самоконтролю, самооцінки, самокорекції, атрибутів контролю та їх взірців. Описано чотири вектори прояву завадостійкості музикантів-виконавців у концертно-сценічній діяльності, де перший вектор забезпечує уникнення дезорганізуючого впливу стресорів на її перебіг, другий — його нівелювання, третій — сенсорно-моторну витримку надмірної дії сильних, раптових і тривалих стресорів, а четвертий — успішність чинення їм опору. Доведено, що завадостійкість музикантів-виконавців у концертно-сценічній діяльності залежить від сформованої їх загальної фізіологічної стійкості, психологічної стійкості, емоційної стійкості, емоційно-вольової стійкості та стресоростійкості.
Посилання
Bernshtein, N. A., 1991. O lovkosti i ee razvitii [About dexterity and its development]. Moskva: Fizkul'tura i sport.
Bochkarev, L. L., 1989. Psychological mechanisms of musical experience. Doctor of Psychology. Thesis. Kyiv State University of the T. G. Shevchenko.
Bystrov, S. A., 1996. Reliability of joint activities of shifts on duty of Navy submarines in extreme conditions. Ph.D. in Psychology. Thesis. Moscow.
Vitsinskii, A. V., 1948. Psychological analysis of the pianist's work on a piece of music. Ph.D. in Pedagogy. Thesis. Leningrad.
Gaidamovich, T., 1991. Dialogi s N. N. Shakhovoi [Dialogues with N. N. Shakhova]. Muzykal'noe ispolnitel'stvo i pedagogika, 6, pp.75–88.
Gat, I., 1967. Tekhnika fortepiannoi igry [The piano technique]. 3rd ed. Moskva: Muzyka. Budapesht: Korvina.
Gersamiya, I. E., 1988. Problems of the psychology of the singer's creativity. Doctor in Art History and Doctor in Psychology. Thesis. Tbilisi.
Hrebeniuk, N. Ye., 2000. Improving the method of memorizing musical text as a means of developing the performance skills of piano students. Doctor of Art History. Thesis. Kyiv State Institute of Culture.
Gotsdiner, A. L., 1991–1992. Podgotovka uchashchikhsya k kontsertnym vystupleniyam [Preparing students for performances]. Metodicheskie zapiski po voprosam muzykal'nogo obrazovaniya, pp.182–192.
Gofman, I., 1961. Fortep'yannaya igra. Otvety na voprosy o fortep'yannoi igre [Piano game. Answers to questions about piano playing]. Translated from English by G. A. Pavlov. Moscow: Muzgiz.
Davydov, M. A., 1997. Teoretychni osnovy formuvannia vykonavskoi maisternosti baianista [Theoretical foundations of the formation of performance skills of the accordionist]. Kyiv: Muzychna Ukraina.
Dodonov, B. I., 1987. V mire emotsii [In the world of emotions]. Kiev: Politizdat Ukrainy.
Yorkina, Ye. B., 1996. Psychological and pedagogical conditions for the formation of the individual performance style of an instrumentalist musician. Ph.D. in Pedagogy. Abstract of Thesis. Kyiv State Institute of Culture.
Kogan, G. M., 1961. U vrat masterstva [At the gates of mastery]. Moskva: Sovetskii kompozitor.
Kotova, L. M., 2000. Emotional stability as a means of forming instrumental and performance reliability in students of music and pedagogical faculties. Ph.D. in Pedagogy. Thesis. Melitopol State Pedagogical University named after Bohdan Khmelnytskyi.
Malkin, V. R., 1985. Means of mental self-regulation as a factor of activity stabilization in extreme conditions. Ph.D. in Psychology. Thesis. Moscow.
Martinsen, K. A., 1966. Individual'naya fortepiannaya tekhnika (na osnove zvukotvorcheskoi voli) [Individual piano technique (based on sound creative will)]. Translated from German by V. L. Michelis. Moskva: Muzyka.
Matvieieva, O. V., 2006. Vokalno-vykonavska nadiinist fakhivtsiv u konteksti teorii informatsiino-emotsiinoho stresu [Vocal performance reliability of specialists in the context of theories of informational and emotional stress]. Zbirnyk naukovykh prats Berdianskoho derzhavnoho pedahohichnoho universytetu, 2, pp.117–121.
Nebylitsyn, V. D., 1966. Osnovnye svoistva nervnoi sistemy cheloveka [The basic properties of the human nervous system]. Moskva: Prosveshchenie.
Neigauz, G. G., 1987. Ob iskusstve fortepiannoi igry. Zapiski pedagoga [On the art of piano playing. Notes of the teacher]. Moskva: Muzyka.
Plakhtienko, V. A., 1982. Psychological foundations for increasing reliability in sports activities. Doctor of Psychology. Thesis. Leningrad.
Prokof'ev, G. P., 1956. Formirovanie muzykanta-ispolnitelya [Formation of a performing musician]. Moskva: Akademiya pedagogicheskikh nauk RSFSR.
Reikovskii, Ya., 1979. Eksperimental'naya psikhologiya emotsii [Experimental psychology of emotions]. Translated from Polish and introductory article by V. N. Vilyunas. Moskva: Progress.
Savshinskii, S. I., 1968. Rabota pianista nad tekhnikoi [Pianist's work on technique]. Leningrad: Muzyka.
Siui, Na, 2022. Realizatsiia vykonavsko-tekhnichnykh umin vokalista yak osnova proiavu yoho artystyzmu v protsesi stsenichnoi diialnosti [Realization of the performance and technical skills of the vocalist as the basis of the manifestation of his artistry in the process of stage activity]. Chasopys Natsionalnoi muzychnoi akademii Ukrainy imeni P. I. Chaikovskoho, 1(54), pp.47–60.
Firsov, K. V., 1996. Mental reliability of the flight crew. Ph.D. in Psychology. Thesis. Moscow State University named after M. V. Lomonosov.
Tsagarelli, Yu. A., 1989. Psychology of musical and performing activity. Doctor of Psychology. Thesis. Leningrad State University.
Shcherbin, A. V., 1997. Improving the efficiency of managers in extreme management situations. Ph.D. in Psychology. Thesis. Moscow.
Yunyk, T. I., 1996. The vocal performance creativity. Ph.D. in Pedagogy. Thesis. The P. I. Tchaikovsky National Music Academy of Ukraine.
Yunyk, D. H., 2009. Vykonavska nadiinist muzykantiv: zmist, struktura i metodyka formuvannia: monohrafiia [Performance reliability of musicians: content, structure and method of formation: monograph]. Kyiv: DAKKKiM.
Yan, I., 2021. Vykonavska stabilnist pianistiv yak mystetstvoznavskyi fenomen [Performance stability of pianists as an art history phenomenon]. Chasopys Natsionalnoi muzychnoi akademii Ukrainy imeni P. I. Chaikovskoho, 1(50), pp.91–105.
Yao, Jiali, 2022. Рrospective directions for improving the process of forming the readiness of vocalist students to the stage activity. Paradigm of knowledge, 3(53), pp.81–103.
