Культуротворча перспектива трансгуманістичних ідей у контексті сучасних технологій
DOI:
https://doi.org/10.31318/2414-052X.3-4(56-57).2022.278200Ключові слова:
штучний інтелект, трансгуманізм, масова культура, nbic-конвергенція, кіборги, міфотворчістьАнотація
Розглянуто одне з основних культуротворчих понять інформаційного суспільства, новітні технології та їхній синтез з візіями трансгуманістичних ідей. Прослідковано історію виникнення феномену штучного інтелекту та його вплив на формування не лише нової науково-технічної парадигми, а й цілого пласту культурних явищ, які створюють умови виникнення унікального соціокультурного та філософського світогляду, трансгуманізму. Знайдено морально-етичні колізії, які зумовлюють до переосмислення самої людини та її ролі в потенційному трансгуманістичному майбутньому. Виявлено, що в процесі становлення поняття штучного інтелекту було створено безліч міфів щодо його потенційного функціонування та впливу на цивілізацію. З’ясовано, що більшість міфів є лише проєкцією людських якостей на цифрові обчислювальні машини. Визначено міфотворчу роль масової культури в дослідженні штучного інтелекту. З’ясовано важливість дослідження ідей трансгуманізму як соціокультурної доктрини, яка зосереджена на розширенні людського потенціалу завдяки розвитку нових технологій, зокрема штучного інтелекту. Описано трансгуманістичні ідеї, які все частіше прирівнюються до поглядів євгеніки, а сама думка про вдосконалення людини за допомогою технологій розглядається як спроба створити ніцшеанську надлюдину. Систематизовано погляди трансгуманістів, що надало змогу дійти висновків: трансгуманізм, насамперед, обертається навколо ідеї поліпшення та розвитку не майбутнього покоління, а сучасного; для трансгуманістів важливо не так створити нову людину, як стати новою (не)людиною, тобто — змінити себе, стати чимось більшим, чимось досконалішим тут і зараз. Охарактеризовано трансгуманізм як самоконструювання нової людини, на відміну від євгеніки, яка є конструюванням людини на користь колективу або на користь правлячого прошарку. Доведено, що штучний інтелект та інші сучасні технології це важливий маркер культури в контексті руху трансгуманізму, розвитку новітніх технологій та їх взаємодії з людиною.
Завантаження
Посилання
Il'enkov, E. V., 1984. Dialekticheskaya logika: Ocherki istorii i teorii [Dialectical Logic: Essays on History and Theory]. 2nd ed. Moskva: Politizdat.
Il'enkov, E. V., 1997. Dialektika abstraktnogo i konkretnogo v nauchno-teoreticheskom myshlenii [Dialectics of abstract and concrete in scientific-theoretical thinking]. Moskva: Rossiiskaya politicheskaya entsiklopediya.
Il'enkov, E., 2006. Ob idolakh i idealakh [About idols and ideals]. 2nd ed. Kiev: ChasKrok.
Mishchenko, A. V., 2009. Apgreid v sverkhlyudi [Upgrade to superhuman]. Moskva: Knizhnyi dom «LIBROKOM».
Petrunin, Yu. Yu., 2011. Artificial intelligence as a phenomenon of modern culture, [online]. Available at: <https://iphras.ru/uplfile/ai/petrunin.pdf> [accessed: 13 January 2022].
Piazhe, Zh., 1969. Izbrannye psikhologicheskie trudy [Selected psychological works]. Translated from French. Moskva: Prosveshchenie.
Praid, V. and Korotaev, A. V. eds., 2008. Novye tekhnologii i prodolzhenie evolyutsii cheloveka? Transgumanisticheskii proekt budushchego [New technologies and the continuation of human evolution? Transhumanist project of the future]. Moskva: Izdatel'stvo «LKI».
Tsikin, V. A., 2012. Filosofskii diskurs fenomena konvergentsii supertekhnologii v obshchestve riska [Philosophical discourse of the phenomenon of convergence of supertechnologies in the risk society]. Sumy: MakDen.
Tsikin, V. A., 2014. Filosofskaya interpretatsiya innovatsionnogo obrazovaniya [Philosophical interpretation of innovative education]. Sumy: Palmarium Academic Publishing.
Bostrom, N., 2005. A History of Transhumanist Thought. Journal of Evolution and Technology, 14, pp.1–25.
Bostrom, N., 2011. In Defense of Posthuman Dignity. In: G. R. Hansell and W. Grassie, ed. H+/-: Transhumanism and Its Critics. Philadelphia: Metanexus, pp.55–66.
Bostrom, N., 2015. Superintelligence: Paths, Dangers, Strategies. Minds & Machines, 25, pp.285–289.
Clynes, M. E. and Kline, N. S., 1960. Cyborgs and Space. New York Times, [online]. Available at: <https://archive.nytimes.com/www.nytimes.com/library/cyber/surf/022697surfcyborg.html> [accessed: 11 January 2022].
Fukuyama. F., 2004. Transhumanism. Foreign Policy, 144, pp.42–43.
Hamilton, I. A., 2022. The story of Neuralink: Elon Musk's AI brain-chip company where he had twins with a top executive. Insider, [online]. Available at: <https://www.businessinsider.com/neuralink-elon-musk-microchips-brains-ai-2021-2> [accessed: 07 January 2022].
Kass, L., 2005. Reflections on Public Bioethics: A View from the Trenches. Kennedy Institute of Ethics Journal, 15(3), pp.221–250.
Kurzweil, R., 1990. The Age of Intelligent Machines. Cambridge, AMA: MIT Press.
McKibben, B., 2019. Falter: Has the Human Game Begun to Play Itself Out? New York: Henry Holt and Co.
Piaget, J., 2001. The psychology of intelligence. New York: Routledge.
Roco, M. C. and Bainbridge, W. S. eds., 2002. Converging technologies for improving human performance: nanotechnology, biotechnology, information technology and cognitive science. NSF/DOC-sponsored report. National Science Foundation: Arlington.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Починаючи з червня 2025 року авторське право на публікацію залишається за авторами.
Автори можуть використовувати власні матеріали в інших виданнях за умови посилання на журнал «Часопис Національної музичної академії України імені П. І. Чайковського» як на місце першої публікації.
Наш журнал дотримується авторських прав та дозволів CREATIVE COMMONS для журналів із відкритим доступом.
Автори, які публікуються в цьому журналі, погоджуються з такими умовами:
- автори лишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution-ShareAlike 4.0 International License, яка дає змогу іншим особам вільно поширювати опубліковане дослідження з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи в цьому журналі;
- автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи такою, якою її було опубліковано цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи в цьому журналі.
