Художня творчість в аспекті кроскультурних комунікацій (на прикладі діяльності Національної музичної академії України імені П. І. Чайковського)

Анотація

Розглянуто процеси художньої творчості та наукової діяльності в другій половині ХХ – на початку ХХІ століть на прикладі кроскультурних комунікацій, здійснених представниками Національної музичної академії України імені П. І. Чайковського. З’ясовано, що ці міжкультурні взаємодії сприяли відкриттю української культури та її носіїв в очах інших європейських творчих та наукових спільнот. Висвітлено участь представників Академії у повоєнному міжнародному фестивальному русі, що надало змогу пізнати та створити платформи для дослідження обопільної історичної спадщини, новітніх парадоксів композиторської творчості, експериментальних підходів у прочитанні оперних полотен. Описано форми художньої та наукової діяльності, які вплинули на формування національних культурно-мистецьких полів — української школи музичної медієвістики, потужної плеяди композиторів-шістдесятників, наснаженого динамікою розвитку фестивального руху вже у Незалежній Україні. Встановлено, що типологічні характеристики кроскультурних форматів художньої творчості та наукової діяльності ґрунтуються навколо особистостікультуртрегера (Б. Лятошинський, О. Шреєр-Ткаченко, І. Карабиць та ін.), творчого або наукового колективу, комунікативні дії котрого спрямовані на міжкультурну взаємодію (проєкти Оперної студії Національної музичної академії України), освітньо-наукові програми, які спрямовані на комунікативну відкритість та тиражування результатів передового художнього й наукового досвіду Академії (кафедра ЮНЕСКО) в рамках європейського і світового художнього просторів. Запропоновано основні комунікативні моделі розвитку художньої та наукової діяльності Національної музичної академії України імені П. І. Чайковського — збереження і продовження кращих традицій академічного мистецтва, пошуки та утвердження нових художніх принципів класичного та сучасного мистецтва, впровадження активних концертно-виконавських практик як моделей удосконалення професійної майстерності, збагачення репертуару Оперної студії новими міжнародними театральними постановками, здійснення творчої співдружності з іншими установами культури України та зарубіжжя. Доведено, що міжнародні художні проєкти як площина для кроскультурних взаємодій сприяють наснаженню стильових/видових/технічно-виражальних компонентів мистецької творчості оновленою системою художніх цінностей та норм, а також унормовують форми кроскультурних взаємодій — від намірів про співпрацю, які формують вектори комунікацій, до репрезентації художньої діяльності — проєктів між митцями різних шкіл та країн.