Художня творчість в аспекті кроскультурних комунікацій (на прикладі діяльності Національної музичної академії України імені П. І. Чайковського)
DOI:
https://doi.org/10.31318/2414-052X.3-4(56-57).2022.278195Ключові слова:
кроскультурна комунікація, міжкультурна взаємодія, культуртрегер, Б. Лятошинський, О. Шреєр-Ткаченко, І. Карабиць, кафедра ЮНЕСКОАнотація
Розглянуто процеси художньої творчості та наукової діяльності в другій половині ХХ – на початку ХХІ століть на прикладі кроскультурних комунікацій, здійснених представниками Національної музичної академії України імені П. І. Чайковського. З’ясовано, що ці міжкультурні взаємодії сприяли відкриттю української культури та її носіїв в очах інших європейських творчих та наукових спільнот. Висвітлено участь представників Академії у повоєнному міжнародному фестивальному русі, що надало змогу пізнати та створити платформи для дослідження обопільної історичної спадщини, новітніх парадоксів композиторської творчості, експериментальних підходів у прочитанні оперних полотен. Описано форми художньої та наукової діяльності, які вплинули на формування національних культурно-мистецьких полів — української школи музичної медієвістики, потужної плеяди композиторів-шістдесятників, наснаженого динамікою розвитку фестивального руху вже у Незалежній Україні. Встановлено, що типологічні характеристики кроскультурних форматів художньої творчості та наукової діяльності ґрунтуються навколо особистостікультуртрегера (Б. Лятошинський, О. Шреєр-Ткаченко, І. Карабиць та ін.), творчого або наукового колективу, комунікативні дії котрого спрямовані на міжкультурну взаємодію (проєкти Оперної студії Національної музичної академії України), освітньо-наукові програми, які спрямовані на комунікативну відкритість та тиражування результатів передового художнього й наукового досвіду Академії (кафедра ЮНЕСКО) в рамках європейського і світового художнього просторів. Запропоновано основні комунікативні моделі розвитку художньої та наукової діяльності Національної музичної академії України імені П. І. Чайковського — збереження і продовження кращих традицій академічного мистецтва, пошуки та утвердження нових художніх принципів класичного та сучасного мистецтва, впровадження активних концертно-виконавських практик як моделей удосконалення професійної майстерності, збагачення репертуару Оперної студії новими міжнародними театральними постановками, здійснення творчої співдружності з іншими установами культури України та зарубіжжя. Доведено, що міжнародні художні проєкти як площина для кроскультурних взаємодій сприяють наснаженню стильових/видових/технічно-виражальних компонентів мистецької творчості оновленою системою художніх цінностей та норм, а також унормовують форми кроскультурних взаємодій — від намірів про співпрацю, які формують вектори комунікацій, до репрезентації художньої діяльності — проєктів між митцями різних шкіл та країн.
Посилання
Ihnatenko, Ye., 2016. Diialnist Onysii Shreier-Tkachenko u konteksti ukrainskopolskykh kulturnykh zv’iazkiv (1960-ti — pochatok 1970-kh rokiv) [Onisia Shreyer-Tkachenko in the context of Ukrainian-Polish cultural ties (1960s — early 1970s)]. Naukovyi visnyk NMAU imeni P. I. Chaikovskoho: Kompozytory i muzykoznavtsi Kyivskoi konservatorii u 1941–2010-kh rokakh, 114, pp.227–254.
Kolodub, I., 1981. Deidamiia [Deidamia]. Muzyka, 5, pp.20–21.
Kopytsia, M., 2018. Vybrane [Selected Works]. Kyiv–Nizhyn: Lysenko M. M.
Mid, Dzh. G., 2009. Izbrannoe: sbornik perevodov [Favorites: collection of translations]. Translated from English by V. G. Nikolaev. Moskva: INION RAN.
Moss, M., 2011 Obshchestva. Obmen. Lichnost'. Trudy po sotsial'noi antropologii [Society. Exchange. Personality. Proceedings in Social Anthropology]. Moskva: KDU.
Nekrasova, T., Taranchenko, O. and Kopytsia, M., 2004. Z istorii kafedry ukrainskoi muzyky. In: V. I. Rozhok, ed. Akademiia muzychnoi elity Ukrainy: istoriia ta suchasnist: do 90-richchia Natsionalnoi muzychnoi akademii Ukrainy imeni P. I. Chaikovskoho [The Academy of the Musical Elite of Ukraine: History and Modernity: to the 90th anniversary of the National Music Academy of Ukraine named after P. I. Tchaikovsky]. Kyiv: Muzychna Ukraina, pp.221–251.
Olport, G., 2002. Stanovlenie lichnosti: izbrannye trudy [Becoming a Personality: Selected Works]. Moskva: Smysl.
Parsons, T., 2000. O strukture sotsial'nogo deistviya [On the structure of social action]. Moskva: Akademicheskii Proekt.
Savchuk, I., 2020. Borys Liatoshynskyi i polska kultura: komunikatsii, kolaboratsii, kontsepty [Borys Lyatoshynskyi and Polish culture: communications, collaborations, concepts]. Nizhyn: Lysenko M. M.
Cherry, C., 1978. On Human Communication : a Review, a Survey, and a Criticism. 3rd ed. Cambridge, Mass: MIT Press.
Fukuyama, Y. F., 2017. Response to Carles Boix’s review of Political Order and Political Decay: From the Industrial Revolution to the Globalization of Democracy. Perspectives on Politics, 15(2), pp.567–569. https://doi.org/10.1017/S1537592717000512
Hall, E. T., 1944. Recent Clues to Athapascan Prehistory in the Southwest. American anthropologist, 46(1), pp.98–105.
Langer, S. K. K., 1960. Philosophy in a New Key : a Study in the Symbolism of Reason, Rite, and Art. 3rd ed. Cambridge: Harvard University Press.
Rogers, C. R., 1961. Client-centered psychotherapy: Includes bibliography. Boston: Houghton Mifflin.
Sapir, E., 1924. Culture, Genuine and Spurious. The American Journal of Sociology, 29(4), pp.401–429. http://dx.doi.org/10.1086/213616
Trager, F. N., 1956. Michael Symes Journal of His Second Embassy to the Court of Ava in 1802. Far Eastern survey, 25(7), p.111. https://doi.org/10.2307/3024337
Trager, G. and Hall, E., 1954. Culture as communication: A model and analysis. Explorations: Studies in Culture and Communication, 3, pp.137–149.
White, L. A., 1975. The Concept of Cultural Systems : a Key to Understanding Tribes and Nations. New York: Columbia University Press.