Про журнал

Процес рецензування

Загальні положення

1. Це Положення стосується порядку рецензування статей, поданих до публікації в науковому журналі «Часопис Національної музичної академії України імені П. І. Чайковського». Всі матеріали, що надійшли для публікації в журналі «Часопис Національної музичної академії України імені П. І. Чайковського» (далі журнал), підлягають реєстрації відповідальним секретарем журналу із зазначенням дати надходження рукопису до редакції журналу. Рішення про публікацію (із зазначенням дати виходу в світ) / відмову в публікації / направлення рукопису автору для доопрацювання має бути прийнято відповідальним (головним) редактором і повідомлено автору не пізніше 60 днів з дати надходження рукопису до редакції журналу.

Порядок проведення рецензування статей

2. Всі матеріали (наукові статті, бібліографічні та дисертаційні огляди тощо), які надійшли для публікації в журналі, підлягають попередній оцінці відповідальним (головним) редактором журналу на предмет відповідності встановленим формальним вимогам до опублікованих матеріалів (тематика, допустимий обсяг, структура, оформлення, наявність ключових слів і реферативних матеріалів українською та англійською мовами, бібліографія, наявність необхідної контактної інформації, докази волевиявлення всіх співавторів на публікацію матеріалу в журналі тощо), а також на предмет відсутності в рукопису неправомірних запозичень тексту, ілюстрацій, таблиць тощо. Попередня перевірка відповідальним (головним) редактором журналу рукописів, що надійшли, проводиться в термін не більше 30 днів. У разі відхилення представленого матеріалу за результатами попередньої перевірки автору надсилається письмове повідомлення.

3. Всі матеріали, які не були відхилені в результаті попередньої перевірки, підлягають обов'язковому незалежному науковому рецензуванню не менше ніж двома фахівцями у галузі, максимально близькій до теми матеріалу, котрі мають наукові ступені кандидата або доктора наук присвоєні провідними українськими вишами, або аналогічні наукові ступені, присвоєні провідними зарубіжними вишами.

4. За рішенням головного редактора журналу окремі статті запрошених до публікації докторів наук можуть звільнятися від рецензування, а також може здійснюватися повторне і додаткове рецензування (колишніми або новими рецензентами), в т.ч. в разі повторного подання автором матеріалу після його доопрацювання.

5. Наукове рецензування може здійснюватися будь-якими особами, в т.ч. і членами редакційної колегії журналу, за умови відсутності конфлікту інтересів (службова підпорядкованість автора і рецензента, наукове керівництво / співавторство та ін.).

6. Наукове рецензування здійснюється без повідомлення рецензентові відомостей про автора. Якщо інше не погоджено в письмовій формі з рецензентом, автору не повідомляються відомості про рецензента.

7. За результатами наукового рецензування автору направляється адаптована редакцією журналу рецензія з консолідованим переліком зауважень і пропозицій наукових рецензентів з рекомендацією врахувати їх при доопрацюванні матеріалу і визначенням умов публікації матеріалу.

8. Наукове рецензування служить цілям формування сприятливого середовища для прийняття відповідальним (головним) редактором журналу рішення про публікацію представленого матеріалу, про його відхилення або направлення на доопрацювання.

9. Наукове рецензування рукописів здійснюється для підвищення якості окремих матеріалів і видавничого портфеля в цілому за допомогою доопрацювання авторами представлених рукописів відповідно до зауважень і пропозицій наукових рецензентів.

10. За результатами наукового рецензування рецензентом повинна бути дана одна з нижченаведених рекомендацій:

• рекомендація про публікацію матеріалу в представленому вигляді (без зауважень);
• рекомендація про публікацію матеріалу з направленням авторові пропозиції врахувати зауваження і побажання рецензента (на розсуд автора);
• рекомендація про публікацію матеріалу виключно за умови обов'язкового врахування автором зауважень рецензентів;
• рекомендація про відхилення представленого матеріалу з правом повторного подання;
• рекомендація про відхилення представленого матеріалу без права повторного подання.

11. Редакційна колегія журналу визначає критерії, відповідно до яких приймаються рішення про публікацію матеріалів.

12. Проведене наукове рецензування рукописів повинно призводити до аргументованих відповідей рецензентів на наступні питання:

• чи відповідає зміст статті заявленій в назві теми;
• чи є і, якщо так, то в чому полягає наукова новизна (оригінальність) матеріалу;
• яке співвідношення рецензованого матеріалу з наявною літературою та сучасними дослідженнями з відповідної проблематики (враховані, використані, запозичені, скомпільовані тощо);
• чи є ознаки неправомірного запозичення чи інші форми порушення автором наукової етики при написанні матеріалу;
• чи є і, якщо так, то в чому полягає практична значущість матеріалу; чи ясно викладається матеріал – чи відповідає матеріал загальним і спеціальним вимогам до структури публікації, мови і стилю викладу, використовуваної термінології, наочності таблиць, діаграм, малюнків і формул, правильності оформлення виносок, коректності бібліографії тощо;
• чи представляє рецензованої матеріал інтерес для читача журналу (якщо так, то який).

13. Редакційна колегія журналу складає типову анкету рецензентам із включенням до неї, крім експрес-опитування, питань, які потребують розгорнутого аргументованого викладу, необхідної інформації про терміни і умови наукового рецензування, режиму конфіденційності тощо.

14. Редакція журналу зобов'язана забезпечити збереження рецензентами в конфіденційності будь-яких відомостей про рукопис, переданий на наукове рецензування. Рецензент повинен письмово підтвердити прийняття на себе зобов'язань щодо збереження в таємниці факту створення твору і його зміст, що стали йому відомі, інформацію про автора тощо. Не допускається обговорення рецензованого рукопису рецензентом з будь-якими третіми особами. До публікації матеріалів рецензенти не мають права використовувати або посилатися на матеріали, що рецензуються.

15. Наявність позитивної рецензії не є достатньою підставою для публікації статті. Остаточне рішення про доцільність публікації приймається редколегією журналу і фіксується у протоколі засідання редколегії.

16. Рецензії зберігаються в редакції журналу «Часопис Національної музичної академії України імені П. І. Чайковського» упродовж 3-х років з дати публікації матеріалу або дати прийняття рішення про відхилення рукопису.

17. До публікації в розділі Культурологія приймаються матеріали, дотичні до музичної спрямованості журналу.

Політика відкритого доступу

Цей журнал практикує політику негайного відкритого доступу до опублікованого змісту, підтримуючи принципи вільного поширення наукової інформації та глобального обміну знаннями задля загального суспільного прогресу.

Положення про редакційну етику

Загальні положення

Редакційна етика журналу – це зведення принципів та правил, якими повинні керуватися у своїх взаємовідносинах учасники процесу видання наукових публікацій: автори, рецензенти, редактори, видавці, розповсюджувачі та читачі.

Редакційна колегія в своїй роботі орієнтується на сучасні юридичні вимоги законодавства України щодо авторського права, плагіату та етичних принципів, які підтримуються співтовариством провідних видавців наукової періодики, та несе відповідальність за оприлюднення авторських творів.

Редакційна політика журналу «Часопис Національної музичної академії України імені П. І. Чайковського» слідує рекомендаціям міжнародного Комітету публікаційної етики (COPE).

Етичні принципи в діяльності редакційної колегії та видавця

Редакційна колегія (головний редактор) в своїй роботі орієнтується на сучасні юридичні вимоги законодавства України щодо авторського права, плагіату та етичних принципів, які підтримуються співтовариством провідних видавців наукової періодики, та несе відповідальність за оприлюднення авторських творів, що накладає необхідність слідувати основоположним принципам:

• актуальності та оригінальності дослідження;
• достовірності результатів та наукової значущості виконаної роботи;
• визнання внеску інших дослідників за тематикою, що розглядається, та обов’язково наявності бібліографічних посилань на використані роботи;
• представлення до числа співавторів всіх учасників, які зробили суттєвий внесок у дослідження, яке проводилося, та схвалення представленої до публікації роботи всіма співавторами;
• негайно вжити заходів щодо виправлення виявлених автором або редакційною колегією суттєвих помилок та неточностей.

Неопубліковані дані, отримані з представлених до розгляду рукописів, не повинні використовуватися чи передаватися третім особам без письмової згоди автора. Інформація або ідея, отримана в процесі редагування, повинні зберігатися конфіденціальними.

Редактор не повинен допускати до публікації інформацію, якщо є підстава вважати, що вона є плагіатом або містить матеріали, які заборонені до публікації.

Редактор спільно з видавцем не повинні залишати без відповіді претензії, які стосуються розглянутих рукописів або опублікованих матеріалів, а також при виявленні конфліктної ситуації вживати усіх необхідних заходів для відновлення порушених прав.

Етичні принципи в діяльності рецензента

Неупереджена діяльність рецензента, який здійснює наукову експертизу авторських матеріалів, повинна відповідати наступним принципам:

• рукопис, отриманий для рецензування, розглядається як конфіденційний документ, який заборонено передавати для ознайомлення або обговорення третім особам, котрі не мають відповідних повноважень редакції;
• рецензент зобов’язаний давати об’єктивну та аргументовану оцінку викладеним результатам дослідження, персональна критика автора неприпустима;
• неопубліковані дані, отримані з представлених на розгляд рукописів, заборонено використовувати в особистих цілях;
• рецензент, який не володіє, на його думку, достатньою кваліфікацією для оцінки рукопису або не здатен бути об’єктивним, наприклад, у випадку конфлікту інтересів з автором або організацією, повинен повідомити про це редактора з проханням виключити його з процесу рецензування цього рукопису.

Етичні принципи у діяльності автора

Автор (або колектив авторів) усвідомлює відповідальність за новизну та достовірність результатів наукового дослідження, що передбачає дотримання наступних принципів:

• автори повинні надати достовірні результати проведених досліджень, завідомо помилкові або сфальсифіковані твердження неприпустимі;
• автори повинні гарантувати, що результати дослідження, викладені в рукописі, повністю оригінальні;
• запозичені фрагменти або твердження повинні супроводжуватися зазначенням їх автора та першоджерела;
• надмірні запозичення, а також плагіат у будь-яких формах, включно з прихованими та завуальованими, неоформлені цитати, перефразування та привласнення прав на результати чужих досліджень, є неетичними та неприпустимі;
• необхідно визнавати внесок усіх осіб, які так чи інакше вплинули на хід дослідження, зокрема, в рукописі повинні бути представлені посилання на роботи, які мали значення при проведенні дослідження;
• автори не повинні подавати до журналу рукописи, які відправлені в інший журнал та прийняті в них на розгляд або такі, що опубліковані в інших виданнях;
• в якості співавторів повинні бути вказані всі особи, які зробили суттєвий внесок у проведення дослідження; серед співавторів неприпустимо вказувати осіб, які не брали участь у дослідженні;
• якщо автор виявить суттєві помилки або неточності в статі на етапі її розгляду або після її публікації, він повинен у найкоротші терміни повідомити про це редакцію журналу.

ВИМОГИ ДО СТАТЕЙ

 

До розгляду не приймаються статті, які містять матеріали, пов’язані з російською тематикою.

 

До публікації у наукових збірниках Національної музичної академії України імені П. І. Чайковського приймаються оригінальні проблемні статті українською мовою (зарубіжних авторів — англійською мовою), які раніше ніде не друкувались. Автори без наукового ступеня додають рецензію доктора наук з відповідної галузі, завізовану печаткою установи.

Текст статті подається в електронній формі. Файл має бути створений у редакторі Word і збережений у форматах doc, docx або rtf. Назва файлу повинна містити прізвище автора статті та її назву латинськими літерами (наприклад, «Ivanov_Indyvidualni vykonavski styli.docх»), а якщо авторів декілька – прізвищами перших двох авторів (наприклад, «Ivanov& Homenko_Indyvidualni vykonavski styli.docх»).

Процедуру наукової експертизи проходять усі дослідницькі статті, що надійшли в редакційну колегію. Процес рецензування здійснюється членами редколегії та незалежними експертами з відповідних галузей. Рецензенти отримують рукопис без прізвища автора/авторів, а автору/авторам не повідомляється прізвище рецензентів. Для всіх статей, які надаються на рецензування, визначається рівень унікальності авторського тексту за допомогою відповідного програмного забезпечення «UNICHECK». Унікальність має бути не менше 85%. У разі виявлення плагіату стаття повторній подачі не підлягає.

За результатами рецензування редколегія ухвалює рішення щодо:

-       прийняття статті до друку;

-       повернення статті автору на доопрацювання з урахуванням зауважень рецензентів;

-       відмову в прийнятті статті до друку.

Наукова стаття, яка отримала схвальні рецензії, передається на літературне й технічне редагування. Відредагований та підготовлений до друку текст рукопису перед публікацією остаточно узгоджується з автором.

Журнал використовує Систему керування публікацією журналів Open Journal System для забезпечення контролю за поданням матеріалів і процесом рецензування. Ця система дозволяє авторам статей в особистому кабінеті подавати свої рукописи, отримувати відгуки Редакційної колегії та відслідковувати весь процес рецензування й підготовки статті до друку в режимі онлайн.

 

Обов’язкові елементи авторського рукопису

 

Індекс УДК (універсальний десятинний класифікатор) розташовується окремим рядком у лівому верхньому куті.

Відомості про автора/авторів вказують праворуч у наступному порядку:  

- перший рядок — ім'я та прізвище автора/авторів (друкується прописними великими літерами, які виділяються напівжирним та курсивним накресленням);

- другий  — номер ORCID (виділяється лише курсивом);

- третій рядок — науковий ступінь і вчене звання (виділяються лише курсивом);

- четвертий рядок — посада, місце роботи (виділяються лише курсивом);

- п’ятий рядок — населений пункт, де працює автор, а також назва країни (зазначаються в дужках і виділяються лише курсивом);

- шостий рядок — e-mail (виділяється лише курсивом).

Назва статті (друкується великими літерами, які виділяються напівжирним накресленням, окремим абзацом без відступів першого рядка з вирівнюванням по центру).

Анотації двома мовами: українською та англійською обсягом 2000–2200 знаків без пробілів кожна (включаючи ключові слова) – з абзацу, вирівнювання по ширині рядка, з абзацного відступу 1,25 см., кегль 12, курсивне накреслення, міжрядковий інтервал 1. Слово «Анотація» перед текстом анотації не зазначається. Структура анотації має повторювати структуру статті без прописування її елементів і без дослівного повторення тексту самої статті. Анотацію не варто починати словами «У статті…», «Стаття присвячена…», «Автор досліджує…», доречніше використати дієслівні форми на -но, -то: «Розглянуто…», «Проаналізовано…», «Обґрунтовано…», «Доведено…», «Виявлено…» тощо.

Ключові слова (5–8 слів/словосполучень, які з позицій інформаційного пошуку несуть змістове навантаження та не дублюються в заголовку статті) подаються у називному відмінку, кегль 12, курсивне накреслення, міжрядковий інтервал 1.

Англомовна анотація з ключовими словами подається в кінці статті з обов’язковим зазначенням всіх елементів відомостей про автора/авторів та назви статті (оформлення аналогічне вимогам до українського варіанту). Англомовна анотація з ключовими словами має бути перекладом україномовного варіанту з урахуванням особливостей британської орфографії та граматики. Комп’ютерний переклад є неприпустимим.

Текст статті повинен відповідати вимогам МОН України (Бюлетень ВАК України. 2003. №1) і розмежовуватись на структурні елементи, які обов’язково прописуються і виділяються напівжирним накресленням, а саме:

- постановка проблеми у загальному вигляді та її зв’язок із важливими науковими чи практичними завданнями;

- аналіз останніх досліджень і публікацій, у яких започатковано розв’язання порушеної проблеми і на які спирається автор, виділення невирішених раніше частин загальної проблеми, яким присвячена стаття;

- мета і завдання дослідження;

- виклад основного матеріалу дослідження з повним обґрунтуванням отриманих наукових результатів;

- висновки із пропонованого дослідження;

- перспективи подальших розвідок у вказаному напрямі.

Список використаної літератури і джерел.

References.

Відомості про автора (авторів) публікації: прізвище, ім’я, по батькові, науковий ступінь, учене звання, місце роботи, посада – українською  та англійською мовами.

Контактний телефон та електронна адреса автора (авторів) публікації.

 

Вимоги до оформлення авторських рукописів

Виклад статті повинен бути чітким, стислим, без повторень. Автори несуть відповідальність за точність викладених фактів, цитат і посилань. Обсяг статті (без списку використаної літератури і джерел, анотацій і ключових слів) — від 20 000 до 40 000 знаків (з пробілами). Формат сторінки — А4; шрифт — Times New Roman; кегель — 14; міжрядковий інтервал — 1,5; всі береги — 2 см; абзац — 1,25 см. Нумерація сторінок не застосовується.

Прізвища у статті прописуються з ініціалами (з іменем чи іменем і по батькові) перед прізвищем (наприклад, П. І. Чайковський). Імена і прізвища маловідомих зарубіжних науковців та митців, а також назви програмних творів прописуються в тексті українською мовою, а в дужках після першого згадування в тексті — мовою оригіналу.

Між словами допускається тільки один пробіл.

Цитати подаються мовою статті. Архівні та рукописні джерела цитуються і публікуються мовою оригіналу. Зміст цитат і посилання на відповідні сторінки мають чітко відповідати першоджерелам, за що автор несе особисту відповідальність. Назви будь-яких періодичних видань вказуються у тексті мовою оригіналу.

Посилання на літературу в тексті статті здійснюється за Гарвардським стилем.

Детальний опис вимог щодо оформлення посилань за Гарвардським стилем викладено в довіднику, доступному за адресою: https://library.aru.ac.uk/referencing/files/Harvard_referencing_201920.pdf

Якщо у тексті статті є посилання на прізвище вченого — його публікація має бути у списку використаної літератури і джерел. Так само, кожен запис у списку використаної літератури і джерел має бути згаданим в тексті роботи. Редколегія не рекомендує посилатися на електронні ресурси неофіційного та ненаукового характеру.

Дати у тексті позначаються числами: століття — римськими (використання кириличних літер У замість V, Ш замість ІІІ, П замість ІІ – не допускається), роки — арабськими.

Слова «століття», «рік», «роки» прописуються повністю без скорочень.

Порядкові числівники та цифри (до десяти) у тексті прописуються словами.

Дефіс (-) застосовується в складному слові без пробілів (наприклад, вокально-інструментальний), а тире — між словами з пробілами. Коротке тире (–) використовується для позначення діапазону (без пробілів): наприклад, 2010–2012; С. 112–113.

Абревіатура обов’язково розшифровується після першого згадування в тексті.

Лапки використовуються парні («»), а всередині цитат  — верхні (“”).

Апостроф прописується заокруглої форми  – (’) .

Нерозривний пробіл (комбінація на клавіатурі — Ctrl + Shift + пробіл) ставиться між ініціалами і прізвищем (наприклад, П. І. Чайковський), числом і словом, якого воно стосується (наприклад, 2020 рік; XXІ століття; 14 с.; С. 35–36), у загальноприйнятих скороченнях (наприклад, і т. п.; до н. е.).

Спеціальні музичні терміни прописуються мовою оригіналу (наприклад, staccato; rubato; diminuendo тощо) і виділяться курсивом.

Тональності (наприклад, до мажор; сі мінор; фа-дієз мажор) і звуки (наприклад, до; ре-дієз; мі-бемоль) прописуються кирилицею і виділяються курсивом.

Порядкові номери симфоній, концертів, сонат тощо прописуються словами.

Нумерація виносок унизу сторінки — посторінкова. При застосуванні використовується функція «Виноска» у програмі «Word». Знак виноски (арабська цифра з верхнім індексом) ставиться перед комою чи крапкою, але після знаків питання, оклику, трьох крапок. Редколегія рекомендує мінімізувати застосування виносок з метою збереження неперервності сприймання авторських думок.

Ілюстрації (таблиці, нотні приклади, схеми, рисунки, фото тощо) вставляються у статтю, а також додаються окремими файлами у форматах TIFF чи JPG. Формат ілюстрацій — тільки книжковий. Кожна ілюстрація повинна мати назву і порядковий номер, на який є посилання у тексті статті. Назва ілюстрації не об’єднується із самою ілюстрацією в одному графічному файлі. Таблиці виконуються лише у редакторі Microsoft Word. Нотні приклади набираються у нотному редакторі. Редколегія рекомендує мінімізувати обсяг кожної ілюстрації та не використовувати більше п’яти ілюстрацій в одній статті.

Бібліографічний опис Списку використаної літератури і джерел та References оформлюється за міжнародним стандартом Harvard style of Referencing (Гарвардський стиль), який передбачено Рекомендованим переліком стилів оформлення списку наукових публікацій (Наказ МОН України від 12.01.2017 р. №40. Додаток 3 до Вимог до оформлення дисертації, пункт 11 розділу ІІІ. https://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z0155-17).

В кінці статті на окремому аркуші вказується контактний номер телефону в міжнародному форматі (наприклад, +380987781234).

Автори, які не мають наукового ступеня, додають витяг із протоколу засідання кафедри про рекомендацію статті до друку та рецензію доктора наук (17.00.03 Музичне мистецтво, або 26.00.01 Теорія та історія культури), завізовану печаткою установи.

За достовірність фактів, цитат, власних імен і посилань відповідають автори публікацій.

Статті, що не відповідають зазначеним вимогам, розглядатися не будуть.

У разі виявлення плагіату повторній подачі стаття не підлягає.