Саморегуляція музично-виконавської діяльності вокаліста як мистецтвознавчий феномен
DOI:
https://doi.org/10.31318/2414-052X.3(68).2025.343253Ключові слова:
вокаліст, музичний твір, музично-виконавська діяльність, емоції, емоціогенність умов, саморегуляція, «вокалісти-репресори», «вокалісти-приховувачі»Анотація
Розглянуто саморегуляцію музично-виконавської діяльності вокаліста з позицій досягнень сучасної науки. Обґрунтовано доцільність дослідження змісту та структури означеного феномену науковцями з мистецтвознавства, адже тільки застосування мистецтвознавчого інструментарію надає змогу виявити механізми управління індивідуальною фізіологією голосового апарату вокаліста у процесі музично-виконавської діяльності. З’ясовано, що емоціогенність умов концертно-сценічної діяльності вокаліста залежить як від власної оцінки їх значущості, так і від особистісного його ставлення до стресорів, які створюють такі умови. Описано дві алгоритмічні форми реакції психофізіологічної сфери вокаліста на дію стресорів у процесі музично-виконавської діяльності. Наголошено на тому, що застосування першої форми забезпечує активізацію емоційної реакції вокаліста на сприйняті сигнали дії стресорів, а застосування другої — мобілізує його внутрішні ресурси для створення такого потенційного стану, який розкриває психологічні механізми протидії стресовим умовам. Визначено технологію розмежування всіх вокалістів на групи, відповідно до зовнішнього відображення впливу стресорів на їх концертно-сценічне самопочуття, тобто на «вокалістів-репресорів», які подавляють у собі важкі переживання стресорів та на «вокалістів-приховувачів», які усвідомлено ігнорують їх вплив на перебіг музично-виконавської діяльності. Доведено, що «вокалісти-приховувачі», як правило, демонструють вищу продуктивність діяльності під час прилюдної інтерпретації вокальних творів, аніж «вокалісти-репресори». Виявлено провідні фактори впливу на саморегуляцію музично-виконавської діяльності вокаліста. Здійснено аналіз емоцій вокаліста, які спонукають його до активності, що характеризується як «диктатура концертносценічної поведінки». Досліджено внутрішню єдність емоцій вокаліста та специфіку їх самооцінювання, яка відображається в суті цих понять, а саме: в емоціях вона відбивається у формі суб’єктивних переживань, а в самооцінці — у формі сигналу, який окреслюється відповідним знаком (позитивним або негативним) ще до усвідомленого (логічного) або неусвідомленого (емоційного) надання оцінки якості атрибутів контролю
Завантаження
Посилання
Buchek, L., 1993. Analysis of emotional stability as a manifestation of the features of personality self-regulation. Ph.D. of psychological sciences. Thesis. Taras Shevchenko National University of Kyiv.
Gieseking, W. and Leimer, K., 1972. Piano technique. New York: Dover Publications.
Iergiiev, I., 2022. Performance and musicological interpretation as an artistic phenomenon of modern hermeneutics (essay based on the analysis of own artistic and musicological experience) [Vykonavsko-muzykoznavcha interpretatsiia yak khudozhnii fenomen suchasnoi hermenevtyky (narys na osnovi analizu vlasnoho artystychno-muzykoznavchoho dosvidu)]. Muzychne mystetstvo i kultura, 1(35), pp.94–105. https://doi.org/10.31723/2524-0447-2022-35-1-8
Ma, Lin, 2024. Stage image of a pianist as a form of manifestation of individual performance style. Ph.D. in Art History. Thesis. Ukrainian National Tchaikovsky Academy of Music.
Markovets, O., 2005. Psychological features of professional stress and prevention of its occurrence in future teachers. Ph.D. of Psychological Sciences. Thesis. National Pedagogical University named after M. P. Dragomanov.
Mattice, S., 2013. Artistry as methodology: aesthetic experience and chinese philosophy. Philosophy Compass, 8(3), pp.199–209.
Onyskiv, G., 2012. Methodology for the formation of performing skills of future music teachers in the process of instrumental training. Ph.D. in Pedagogy. Thesis. State Pedagogical University named after Bohdan Khmelnytsky.
Su, Lingfen, 2020. The foundation of vocal music singing and second creation interpretation. Changchun: Jilin University Press.
Suj, Na, 2023. Vocalists’ concert and stage artistry in the process of performing Chinese folk songs. Ph.D. in Art History. Thesis. Ukrainian National Tchaikovsky Academy of Music.
Yan, I., 2023. Performance stability as the basis of pianists' concert and stage activity. Ph.D. in Art History. Thesis. Ukrainian National Tchaikovsky Academy of Music.
Yunyk, D. and Yunyk, T., 2025. Interdependence as a determinant in shaping the individual performance style of concert-stage artists [Vzaiemozalezhnist determinant indyvidualno-vykonavskoho styletvorennia myttsia kontsertno-stsenichnoi diialnosti]. Chasopys Natsionalnoi muzychnoi akademii Ukrainy imeni P. I. Chaikovskoho, 1(66), pp.7–24. https://doi.org/10.31318/2414-052X.1(66).2025.333473
Yunyk, D., Kozyr, A., Tkach, M., Bukanievych, V. and Zihan, H., 2025. The phenomenon of musical performance in the context of professional training of students of art specialties: creative and discursive aspect. Yegah Musicology Journal, 8(2), pp.481–507. https://doi.org/10.51576/ymd.1664707
Yunyk, D., 2011. Theory and methodology of forming the performance reliability of instrumental musicians. Doctor in Pedagogy. Thesis. National Pedagogical University named after M. P. Dragomanov.
Yunyk, D., 2009. Performance reliability of musicians: content, structure and method of formation: a monograph [Vykonavska nadiinist muzykantiv: zmist, struktura i metodyka formuvannia: monohrafiia]. Kyiv: DAKKKiM.
Zemlyakov, T., 1996. Emotional factor in the structure of the adaptation process. Ph.D. of psychological sciences. Thesis. Taras Shevchenko National University of Kyiv.
Zhan, Yi, 2023. Procedure-functional analysis of the formation of performance skills of masters of music arts students in the process of singing activity. Paradigm of knowledge, 2(56), pp.120–139. https://doi.org/10.26886/2520-7474.2(56)2023.8
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Починаючи з червня 2025 року авторське право на публікацію залишається за авторами.
Автори можуть використовувати власні матеріали в інших виданнях за умови посилання на журнал «Часопис Національної музичної академії України імені П. І. Чайковського» як на місце першої публікації.
Наш журнал дотримується авторських прав та дозволів CREATIVE COMMONS для журналів із відкритим доступом.
Автори, які публікуються в цьому журналі, погоджуються з такими умовами:
- автори лишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution-ShareAlike 4.0 International License, яка дає змогу іншим особам вільно поширювати опубліковане дослідження з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи в цьому журналі;
- автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи такою, якою її було опубліковано цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи в цьому журналі.
