Опера «Креонт» Дмитра Бортнянського у венеційському театрі Сан-Бенедетто та на українській театральній сцені
DOI:
https://doi.org/10.31318/2414-052X.3(68).2025.343249Ключові слова:
італійська музична культура другої половини ХVІІІ століття, оперна творчість Дмитра Бортнянського, театр, опера-seria, «Креонт»Анотація
Досліджено історичні відомості про виконання першої опери Дмитра Бортнянського «Креонт» у театрі Сан-Бенедетто у Венеції в сезоні 1776-1777 років. Розглянуто історію театру Сан-Бенедетто та його конструктивні особливості. Зазначено, що конструкція театру Сан-Бенедетто мала форму підкови і, що за такою формою будувалися італійські оперні театри доби бароко й раннього класицизму, призначені для постановок вистав у жанрі опери-seria. Вказано, що форма підкови з багатоярусними ложами сприяла гарному поширенню звуку зі сцени у глядацьку залу. Визначено мету статті:знайти театр в Україні, що за своїми конструктивними ознаками відповідає театрові Сан-Бенедетто і може стати сценічним майданчиком для постановки віднайденої опери «Креонт» Дмитра Бортнянського. Обґрунтовано вихідні положення роботи на історичному методі, доцільному для встановлення історико-культурних паралелей в дослідженні театральних споруд і накреслення перспектив подальшого вивчення наголошених питань. Вставлено, що театр Сан-Бенедетто було побудовано на зразок першого публічного венеційського театру СанКасіано, відкритого у 1637 році. Віднайдено креслення, за яким можна встановити внутрішній вигляд театру на рівні першого ряду та пропорції між сценою і глядацькою залою. Надано дві картини, на яких зображено дипломатичний прийом і бал, що відбулися в театрі Сан-Бенедетто на честь приїзду князя Павла Петровича у 1782 році, і за якими можна встановити кількість ярусів, розкішне внутрішнє убранство театру й піднесення сцени порівняно з партером. Зазначено, що венеційський театр La Fenice, відкритий 1792 року, має форму витягнутої підкови і що відстань між сценою і віддаленими ложами, які знаходяться навпроти, є втричі більшою. Зроблено висновок: театр, який за своїм пропорціями є наближеним до Сан-Бенедетто, знаходиться у Чернівцях і, що саме він найбільше підходить для постановки опери «Креонт» Дмитра Бортнянського.
Завантаження
Посилання
Chekan, Yu. I., 2024. Svit, kotryi naspravdi ye... Opernyi teatr v infrastrukturi muzychnoho zhyttia [The world that actually is... Opera House in the Infrastructure of musical life]. Lviv: Vydavnytstvo Ukrainskoho Katolytskoho Universytetu.
Cherkashyna-Hubarenko, M. R., 2015. Opernyi teatr u minlyvomu chasoprostori [Opera House in a changing time and space]. Kharkiv: Akta.
Shumilina, O. A., 2024. Opera "Kreont" Dmytra Bortnianskoho: z Portuhalii – v Ukrainu [Opera "Creon" by Dmitry Bortnyansky: from Portugal to Ukraine]. Chasopys Natsionalnoi muzychnoi akademii Ukrainy imeni P. I. Chaikovskoho, 2(63), pp.37–54.
Agata Carrara, 2025. Quell`usignolo, [online]. Available at: <https://www.quellusignolo.fr/sopranos/carrara.html> [accessed: 26 May 2025].
Burney, C., 1773. The present state of music in France and Italy. London: T. Becket & Co. Strand.
Coltellini, M., 1776. Creonte: dramma per musica. Venezia: Modesto Fenzo.
Mooser, R.-A., 1951. Annales de la musique et des musiciens en Russie au XVIIIe siècle. Vol. 2: L'époque glorieuse de Catherine II: période 1762–1796. Genève: Ed. du Mont-Blanc.
Santos, M. comp., 1958. Cátalogo música manúscrita. Vol. 1 (А – Сor). Lisboa: Biblioteca da Ajuda.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Починаючи з червня 2025 року авторське право на публікацію залишається за авторами.
Автори можуть використовувати власні матеріали в інших виданнях за умови посилання на журнал «Часопис Національної музичної академії України імені П. І. Чайковського» як на місце першої публікації.
Наш журнал дотримується авторських прав та дозволів CREATIVE COMMONS для журналів із відкритим доступом.
Автори, які публікуються в цьому журналі, погоджуються з такими умовами:
- автори лишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution-ShareAlike 4.0 International License, яка дає змогу іншим особам вільно поширювати опубліковане дослідження з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи в цьому журналі;
- автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи такою, якою її було опубліковано цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи в цьому журналі.

