Комп’ютерна музика Аліси Кобзар (на прикладі твору «Щоденник землі»)
DOI:
https://doi.org/10.31318/2414-052X.2(67).2025.339274Ключові слова:
комп’ютерна музика, художній експеримент, українська музика ХХІ століття, творчість Аліси Кобзар, технологічна вебплатформа «Pandemic Media Space», соніфікація, звуковий синтез, мультимедіа, інтерактивністьАнотація
Висвітлено творчість молодої української композиторки Аліси Кобзар, яка активно працює в галузі комп’ютерної та електронної музики. Зазначено, що композиторка здобула освіту у трьох європейських культурно-музичних центрах — Києві (Україна), Кракові (Польща) та Ґраці (Австрія). Визначено чинники її фахового формування, які зумовлені художньою ситуацією європейської кар’єри молодого композитора: зокрема участь у міжнародних майстер-класах, програмах стажування, конкурсах та замовленнях від професійних колективів і фестивалів. отримання стипендій. Окреслено елементи сучасної європейської кар’єрної моделі молодого композитора, які надають змогу усвідомити ключові детермінанти її професійної траєкторії. Проаналізовано участь А. Кобзар у міжнародному проєкті електронної музики «Pandemic Media Space», в межах якого вона створила твір «Щоденник Землі» для кларнету та електроніки. Виявлено, що цей твір існує у віртуальному мультимедійному середовищі, який представлено на спеціально розробленій вебсторінці. Розглянуто особливості взаємодії акустичного й електронного звучання, а також роль інтерфейсу як елементу композиційного мислення. Охарактеризовано специфіку використання комп’ютера та створення програмного забезпечення А. Кобзар, що ґрунтується на її одночасній роботі як композиторки, так і програмістки, яка спеціально створює унікальні плагіни комп’ютерних програм та вебсторінки для втілення багатошарових алгоритмів звукового синтезу й розміщення аудіо-, відео- та інтерактивних елементів композиції у віртуальному просторі. Артикульовано унікальність підходу композиторки до програмування, що виступає розробницею спеціалізованого програмного забезпечення — плагінів і віртуальних середовищ для інтерактивної взаємодії зі слухачем. Доведено, що завдяки цьому її твори вирізняються складною структурою, яка поєднує звуковий синтез, відеоряд і мережеву взаємодію.
Завантаження
Посилання
Bondarenko, A., 2021. Electronic music in Ukraine in the last third of the 20th – early 21st centuries. Ph.D. in Art History. Thesis. Kyiv National University of Culture and Arts.
Danchenko, N. H., 2021. Zvukovi ob‘iekty u tvorchosti ta teoretychnykh robotakh Pʼiera Sheffera [Sound objects in the creativity and theoretical works of Pierre Schaeffer]. Visnyk Natsionalnoi akademii kerivnykh kadriv kultury i mystetstv, 1, pp.130–135.
Zahaikevych, A. L., 2015. Ukrainska elektroakustychna muzyka: istoriia i suchasnist [Ukrainian electroacoustic music: history and present]. Chasopys Natsionalnoi muzychnoi akademii Ukrainy imeni P. I. Chaikovskoho, 4, pp.75–86.
Kaminskyi, V. Ye., 2001. Elektronna ta kompiuterna muzyka: navchalnyi posibnyk [Electronic and computer music: a study guide]. Lviv: Spolom.
Safian, D. I., 2024. "The technological cannot prevail over the creative" — composer Alisa Kobzar. The Claquers, [online]. Available at: <https://theclaquers.com/posts/13540> [accessed: 24 January 2025].
Sirenko, Ye. S., 2021. Pandemic media space: artists in the plane of intersection of the web and art. 2nd part. The Claquers, [online]. Available at: <https://theclaquers.com/posts/6489> [accessed: 22 January 2025].
Cherevko, K., 2012. Electronic music as a phenomenon of cultural and civilizational processes of the 20th – early 21st centuries (on the issue of analysis methodology). Ph.D. in Art History. Thesis. M. V. Lysenko Lviv National Academy of Music.
Yuferova, H., 2021. Musical computer technologies in communication processes in modern Ukrainian music. Methodology of analysis). Ph.D. in Art History. Thesis. Sumy State Pedagogical University named after A. S. Makarenko.
Baxter, I., 2020. Sonification as a means to generative music. Ph.D. in Art History. Thesis. University of Sheffield.
Dean, R., 2013. The Oxford handbook of sound studies. Oxford: Oxford University Press.
Dogde, C. and Jerse, T. A., 1997. Computer music: synthesis, composition, performance. 2nd ed.
Kobzar, A., 2022. Sound object. Artistic bachelor thesis. Kunstuniversität Graz.
Kramer, G., Walker, B., Bonebright, T., Cook, P., Flowers, J. H., Miner, N. and Neuhoff, J., 2010. Sonification report: status of the field and research agenda. Lincoln: University of Nebraska-Lincoln.
Pandemic Media Space, 2020. Вебсайт проєкту, [online]. Режим доступу: <https://pandemic-media-space.com/main> [дата звернення: 24.01.2025].
Roads, C., 1996. Computer music tutorial. Cambridge: The MIT Press.
Schaeffer, P., 1966. Traité des objets musicaux. Paris: Éditions du Seuil.
Smalley, D., 1997. Spectromorphology: explaining sound-shapes. Organised Sound, 2(2), pp.107–126.
Thoresen, L. and Hedman, A., 2007. Spectromorphological analysis of sound objects: an adaptation of Pierre Schaeffer’s typomorphology. Organised Sound, 12(02), pp. 129–141.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2025 Дзвенислава Саф’ян

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Починаючи з червня 2025 року авторське право на публікацію залишається за авторами.
Автори можуть використовувати власні матеріали в інших виданнях за умови посилання на журнал «Часопис Національної музичної академії України імені П. І. Чайковського» як на місце першої публікації.
Наш журнал дотримується авторських прав та дозволів CREATIVE COMMONS для журналів із відкритим доступом.
Автори, які публікуються в цьому журналі, погоджуються з такими умовами:
- автори лишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution-ShareAlike 4.0 International License, яка дає змогу іншим особам вільно поширювати опубліковане дослідження з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи в цьому журналі;
- автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи такою, якою її було опубліковано цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи в цьому журналі.