Явище концертності в літургійній творчості українських композиторів (ХVІІ – ХХІ століття)
DOI:
https://doi.org/10.31318/2414-052X.2(67).2025.339139Ключові слова:
концертність, стиль епохи, індивідуальний стиль, музичне мистецтво, українська музика, літургія, духовний концертАнотація
Розглянуто явище концертності в літургійній творчості українських композиторів різних епох. Досліджено багатозначне застосування терміну «концертність» стосовно літургійної музики, виокремлено трансформації музики до Літургій на жанрово-стильовому рівнях — від вияву концертності у власне обрядовій формі Літургії до сучасних індивідуально-стильових прочитань жанру. Показано, що у ХVІІ – першій половині ХVІІІ століття в партесній творчості відбуваються процеси, які свідчать про наростання ознак концертності в партесних Службах Божих, що у другій половині ХVІІ століття знайде досконалий вияв в утворенні нового жанру — партесного концерту. У літургійних творах М. Березовського, Д. Бортнянського, А. Веделя, С. Дегтярьова виявлено нові тенденції, які наближають їх до концертної творчості, що пов’язано як із композиційними змінами, так і з використанням широкого спектру виражальних засобів, які, зокрема, походили з тогочасної світської музичної культури. Виокремлено літургійну творчість українських композиторів ХХ — початку ХХІ століття як духовну музику, не призначену для використання під час богослужіння. У творах Л. Дичко, М. Скорика, Є. Станковича та інших композиторів підкреслено риси концертності. Узагальнено спектр використання поняття концертності стосовно літургійної творчості українських композиторів, зокрема, йдеться про наявність у творах фактурної перемінності (акордова — поліфонічна фактура) та концертування за аналогією з інструментальним концертом — чергування tutti та solo (зазвичай soli). Зазначено, що створений у другій половині ХVІІІ століття скорочений варіант Літургії, який іноді називають концертним, звісно, не призначався для концертного виконання, однак скорочення літургійного циклу і формування повноцінного музичного жанру з власною драматургією уможливлює його виконання в концертних умовах. Виявлено залучення музично-виражальних засобів упродовж століть, спрямованих на поглиблення музичної концепційності та посилення естетичного впливу. З’ясовано, що у ХХ столітті виникла концертна літургія як жанр, що функціонує виключно або майже виключно у позахрамовому середовищі, а також створено хорові духовні концерти та окремі літургійні піснеспіви, призначені для концертного виконання. Проакцентовано практичні особливості виконання літургійних творів в умовах богослужіння та концертного залу.
Завантаження
Посилання
Bondar, Ye. M., 2019. Khudozhno-stylovyi syntez yak fenomen suchasnoi khorovoi tvorchosti [Artistic and stylistic synthesis as a phenomenon of modern choral creativity]. Odesa: Astroprynt.
Harkava, I. O. and Zosim, O. L., 2023. Khrystyianski idei ta obrazy u tvorchosti Yuriia Ishchenka: monohrafiia [Christian ideas and images in the work of Yuriy Ishchenko: a monograph]. Kyiv: Vydavnytstvo Lira.
Hobdych, M., ed., 2003. Mykola Dyletskyi. Dukhovni tvory [Mykola Dyletsky. Sacred works]. Kyiv: Biblioteka kamernoho khoru "Kyiv".
Hobdych, M., ed., 2004. Mykhailo Verbytskyi. Dukhovni tvory [Mykhailo Verbytsky. Sacred works]. Kyiv: Biblioteka kamernoho khoru "Kyiv".
Hohol, M. V., 2003. Rozdumuvannia pro Bozhestvennu Liturhiiu [Reflections on the Divine Liturgy]. Translated from Russian by M. Komar. Lviv: Svichado.
Holynska, O., 2024. A cycle of concerts for the 100th anniversary of the Ukrainian Liturgy. Muzyka: ukrainskyi internet-zhurnal, [online]. Available at: <https://mus.art.co.ua/tsyklkontsertiv-do-100-richchia-ukrainskoi-liturhii/> [accessed: 03 February 2025].
Husarchuk, T. V., 2010. Liturhiini tsykly Artemiia Vedelia: osoblyvosti intonatsiinoho rozvytku [Artemiy Vedel's liturgical cycles: peculiarities of intonation development]. Muzychne mystetstvo, 10, pp.128–138.
Husarchuk, T. V., 2012. Osoblyvosti intonatsiinoi dramaturhii u liturhiinykh tsyklakh Artemiia Vedelia ta Stepana Dehtiarova [Peculiarities of intonation drama in the liturgical cycles of Artemiy Vedel and Stepan Degtyarev]. Naukovyi visnyk Natsionalnoi muzychnoi akademii Ukrainy imeni P. I. Chaikovskoho, 103, pp.81–92.
Husarchuk, T. V., 2018. The phenomenon of the composer's creative individuality in the intonation dramaturgy of spiritual works (based on the material of Ukrainian musical art). Doctor of Art History. P. I. Tchaikovsky National Music Academy of Ukraine.
Husarchuk, T. V., 2019. Artemii Vedel. Postat myttsia u konteksti epokh: monohrafiia [Artemiy Vedel. The figure of the artist in the context of eras: a monograph]. 2nd ed. Kyiv: Muzychna Ukraina.
Demianenko, B. M., 2021. Individual-stylistic specificity of musical speech in partes compositions of the second half of the 17th–first half of the 18th century. Ph.D. in Art History. Thesis. P. I. Tchaikovsky National Music Academy of Ukraine.
Kalutska, N. and Parkhomenko, L., 2012. Oleksandr Koshyts: mystetska diialnist u konteksti muzyky XX storichchia: monohrafiia [Oleksandr Koshits: artistic activity in the context of 20th century music: a monograph]. Kyiv: Feniks.
Kostiuk, N., 2000. Liturhiia Ioanna Zlatoustoho: evoliutsiia i semantyka zhanru [The liturgy of John Chrysostom: the evolution and semantics of the genre]. Ukrainske muzykoznavstvo, 29, pp.52–63.
Kostiuk, N., 2011. Liturhiia. In: Ukrainska muzychna entsyklopediia [The Ukrainian musical encyclopedia]. Kyiv: IMFE im. M. T. Rylskoho NAN Ukrainy, vol. 3, pp.170–174.
Kostiuk, N., 2018. Ukrainska bohosluzhbova muzychna kultura 1801–1916 rokiv (naukovo-dydaktychnyi, uzhytkovo-spivochyi, kontsertno-vykonavskyi i kompozytorskyi aspekty): monohrafiia [Ukrainian liturgical musical culture of 1801–1916 (scientific and didactic, practical and singing, concert and performing and composer aspects): a monograph]. Kyiv: Vydavnychyi dim Dmytra Buraho.
Parkhomenko, L. O., 2009. Kyrylo Stetsenko [Kyrylo Stetsenko]. Kyiv: Muzychna Ukraina.
Polietaieva, O. V., 2022. Anna Gavrylets: genre-stylistic aspects of creativity. Ph.D. in Art History. P. I. Tchaikovsky National Music Academy of Ukraine.
Tyshchenko, O., 2011. Liturgy in Ukrainian music of the late 20th–early 21st centuries (to the problem of the ratio of rite and genre). Ph.D. in Art History. Thesis. P. I. Tchaikovsky National Music Academy of Ukraine.
Shumilina, O. A., 2012. Stylova dynamika ukrainskoi dukhovnoi muzyky XVII– XVIII stolit za materialamy rukopysnykh kolektsii: monohrafiia [Style dynamics of Ukrainian sacred music of the 17th–18th centuries based on materials from manuscript collections: a monograph]. Donetsk: Bravo.
Yurchenko, M. S., ed., 1998. Khorovi dukhovni tvory Maksyma Berezovskoho [Choral sacred works by Maksym Berezovsky]. Kyiv: Ukrainskyi fond dukhovnoi muzyky.
Husarchuk, T. V., Severynova, M. Y., Derevianchenko, O. O., Putiatytska, O. V. and Hnatiuk, L. A., 2021. Spiritual concert in the work of Ukrainian composers: The processes of individualization of the genre archetype. Linguistics and Culture Review, 5(S4), pp.988–1003.
Husarchuk, T. V., Severynova, M. Y., Derevianchenko, O. O., Putiatytska, O. V. and Hnatiuk, L. A., 2024. Signs of instrumental music of the Classicism era in a Ukrainian choral concert of the second half of the 18th century. Matèria. Revista internacional d'Art, 23, pp.109–130. https://doi.org/10.1344/Materia2024.23.7
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2025 Тетяна Гусарчук, Владислав Лисенко
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Починаючи з червня 2025 року авторське право на публікацію залишається за авторами.
Автори можуть використовувати власні матеріали в інших виданнях за умови посилання на журнал «Часопис Національної музичної академії України імені П. І. Чайковського» як на місце першої публікації.
Наш журнал дотримується авторських прав та дозволів CREATIVE COMMONS для журналів із відкритим доступом.
Автори, які публікуються в цьому журналі, погоджуються з такими умовами:
- автори лишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution-ShareAlike 4.0 International License, яка дає змогу іншим особам вільно поширювати опубліковане дослідження з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи в цьому журналі;
- автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи такою, якою її було опубліковано цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи в цьому журналі.
