Принцип циклічності у фортепіанній музиці Роберта Шумана: виконавські підходи
DOI:
https://doi.org/10.31318/2414-052X.2(67).2025.336600Ключові слова:
Роберт Шуман, фортепіанна музика, циклічність, романтизм, виконавська інтерпретація, тематична єдність, літературні алюзії, виконавські стратегії, музикознавчий аналіз, практичні рекомендації піаністамАнотація
Здійснено аналіз теоретичних засад та історико-стильового контексту принципу циклічності у фортепіанній музиці романтичної доби з акцентуацією уваги на індивідуальних рисах підходу Р. Шумана до циклічної форми. Визначено, що циклічність у музиці Р. Шумана постає як складна система зв’язків, об’єднаних загальною художньообразною ідеєю та внутрішньою логікою драматургічного розгортання твору. Описано результати аналізу низки фортепіанних циклів Р. Шумана — Carnaval. Op. 9, Kreisleriana. Op. 16, Kinderszenen. Op. 15 та Phantasiestücke. Op. 12. Виявлено, що циклічна єдність цих творів забезпечується завдяки використанню спільних тематичних мотивів, тональних співвідношень та численних літературних алюзій, які є невід’ємною частиною естетики романтизму. Приділено особливу увагу аналізу музичних шифрів (A–S–C–H, Carnaval) як важливих інтегральних компонентів, що пов’язують окремі мініатюри у єдину художню концепцію. Підкреслено роль сюжетного наративу у формуванні циклічного задуму, що сприяє поглибленню образного сприйняття циклів. Проаналізовано виконавський аспект циклічності у творчості Р. Шумана на прикладі інтерпретацій видатних піаністів різних історичних періодів — Клари Шуман, Володимира Горовиця, Марти Аргеріх та Юджі Ванґ. Доведено, що кожен з цих виконавців реалізує власний підхід до трактування шуманівських циклів, демонструючи специфічні стратегії, які сприяють внутрішній цілісності та емоційній глибині виконавської інтерпретації. Запропоновано практичні рекомендації піаністам щодо реалізації принципу циклічності у виконавській практиці: від ретельного аналізу структури циклу та формування цілісної драматургічної концепції до продуманого вибору агогіки, темпових співвідношень, динамічної палітри та педалізації. Окреслено перспективи подальших досліджень, які полягають у порівняльному вивченні циклічних форм у творчості інших композиторів-романтиків, а також у дослідженні виконавських практик сучасних піаністів із застосуванням новітніх методик та цифрових технологій.
Завантаження
Посилання
Vovchenko, H. (2024). “Symphonic Etudes” and “Kreisleriana” by R. Schumann in the representation of Biedermeier and romantic cyclicity of piano miniatures. Bulletin of the National Academy of Culture and Arts Management, (2), 261–266. https://doi.org/10.32461/2226-3209.2.2024.308408 [in Ukrainian].
Genika, R. (1907). Robert Schumann and His Piano Works. Saint Petersburg: Russian Musical Newspaper Publishing House [in Russian].
Horetska, N. (2024). Robert Schumann’s “Davidsbündler Dances”: Means and techniques of compositional unity in the cycle. Fine Art and Culture Studies, (4), 3–10. https://doi.org/10.32782/facs-2024-4-1 [in Ukrainian].
Ivanova, I. (2017). Periodization of Robert Schumann’s creativity in the focus of evaluative judgments. Problems of Interaction of Art, Pedagogy, and the Theory and Practice of Education, 47, 108–124. Retrieved from http://nbuv.gov.ua/UJRN/Pvmp_2017_47_11 [in Russian].
Lu, D. (2018). The first intermezzo in music history: R. Schumann, op. 4, no. 1. Music Art and Culture, (26), 200–213. https://doi.org/10.31723/2524-0447-2018-26-200-213 [in Russian].
Merkulov, A. (1991). Robert Schumann’s piano suite cycles: Questions of compositional unity and interpretation. Moscow: Muzyka.
Panova, N. (2019). Davidsbünd of Robert Schumann in author’s texts and poetics of piano works from the 1830s. Bulletin of the National Academy of Culture and Arts Management, (3), 381–384. https://doi.org/10.32461/2226-3209.3.2019.191823 [in Ukrainian]
Yuriichuk, N. (2022). Six fugues on the theme “BACH” for organ or pedal piano, Op. 60 by R. Schumann. Current Issues of the Humanities, 55(3), 107–112. https://doi.org/10.24919/2308-4863/55-3-17 [in Ukrainian]
Carnaval, Op. 9 — Robert Schumann. (2024, February 2). Retrieved April 27, 2025, from https://www.pianio.blog/article-carnaval-op-9-robert-schumann/
Clements, A. (2022, April 21). Yuja Wang/Royal Festival Hall review – dazzling and brilliant playing. The Guardian. Retrieved from https://www.theguardian.com/music/2022/apr/21/yuja-wang-review-royal-festival-hall-london-dazzling-and-brilliant-playing
Distler, J. (2003). Schumann: Kreisleriana, etc. / Horowitz. ClassicsToday. Retrieved from https://www.classicstoday.com/review/review-9776/
Guan, S. (2018). Secret messages in Schumann’s music: A study of the influence of German literature and cipher on the music of Robert Schumann (Doctoral dissertation). University of Kansas. Retrieved April 10, 2025, from https://hdl.handle.net/1808/27861
Lawson, D. (1997). Interpretations and performance practices of Robert Schumann’s "Carnaval" (Student Work No. 2857). University of Nebraska at Omaha. Retrieved April 10, 2025, from https://digitalcommons.unomaha.edu/studentwork/2857
Todd, R. L. (Ed.). (1994). Schumann and his world. Princeton, NJ: Princeton University Press. https://doi.org/10.1515/9781400863860
Schumann: Davidsbündlertänze, Kinderszenen, Sonata No. 2 [Recorded by Angela Hewitt (piano)]. (n.d.). On Hyperion Records. Retrieved April 27, 2025, from https://www.hyperion-records.co.uk/dc.asp?dc=D_CDA67780
Hwang, S. (2020). Reconstructing Clara Schumann’s pedagogy: Illumination through understanding (Doctoral dissertation). Cornell University. Retrieved April 10, 2025, from https://ecommons.cornell.edu/items/4774429b-f97e-4436-b6b2-d8048bc7cb02
Simpson, E. C. (2016, May 15). Yuja shows familiar flash but a lack of depth in Carnegie recital. New York Classical Review. Retrieved April 27, 2025, from https://newyorkclassicalreview.com/2016/05/yuja-shows-familiar-flash-but-a-lack-of-depth-in-carnegie-recital/
Stefaniak, A. (2018). Clara Schumann and the imagined revelation of musical works. Music and Letters, 99(2), 194–223. https://doi.org/10.1093/ml/gcy012
Stefaniak, A. (2016). Schumann’s virtuosity: Criticism, composition, and performance in nineteenth-century Germany. Bloomington, IN: Indiana University Press.
White, S. J. (2021). Fighting the Philistines: Robert Schumann and the Davidsbündler. Musical Offerings, 12(1), 1–9. https://doi.org/10.15385/jmo.2021.12.1.1
Wright, D. (2019, March 28). Too much Yuja and not enough Schumann in Wang’s subbing with Philharmonic. New York Classical Review. Retrieved April 27, 2025, from https://newyorkclassicalreview.com/2019/03/too-much-yuja-and-not-enough-schumann-in-wangs-subbing-with-philharmonic/
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2025 Лі Цзичжань
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Починаючи з червня 2025 року авторське право на публікацію залишається за авторами.
Автори можуть використовувати власні матеріали в інших виданнях за умови посилання на журнал «Часопис Національної музичної академії України імені П. І. Чайковського» як на місце першої публікації.
Наш журнал дотримується авторських прав та дозволів CREATIVE COMMONS для журналів із відкритим доступом.
Автори, які публікуються в цьому журналі, погоджуються з такими умовами:
- автори лишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution-ShareAlike 4.0 International License, яка дає змогу іншим особам вільно поширювати опубліковане дослідження з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи в цьому журналі;
- автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи такою, якою її було опубліковано цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи в цьому журналі.
