«МЕЛОДІЯ» МИРОСЛАВА СКОРИКА ЯК КОД НАЦІОНАЛЬНОЇ КУЛЬТУРНОЇ ПАМʼЯТІ: ІНТЕРПРЕТАЦІЯ ЗАСОБАМИ ШТУЧНОГО ІНТЕЛЕКТУ
DOI:
https://doi.org/10.31318/2414-052X.1(66).2025.333466Ключові слова:
штучний інтелект, ШІ, цифровізація мистецтва, культурна ідентичність, візуалізація музики, Мирослав Скорик, «Мелодія», цифрова культураАнотація
Досліджено можливості використання штучного інтелекту як інструменту цифрової інтерпретації музичних творів. Проаналізовано культурологічні та філософські аспекти цифровізації мистецтва, зокрема зміну ролі митця, нові форми репрезентації та сприйняття художнього змісту в цифрову епоху. Розглянуто філософсько-етичні виклики, зумовлені цифровізацією мистецтва, зокрема питання авторства, автентичності та глибинної трансформації ролі митця в умовах взаємодії з алгоритмами. Репрезентовано комплексний підхід до вивчення штучного інтелекту як чинника сучасного художнього пізнання і збереження української музичної спадщини. Оцінено потенціал штучного інтелекту у сфері збереження та візуальної інтерпретації української музичної спадщини на прикладі художнього образу «Мелодії» М. Скорика. З’ясовано, що цифрове мистецтво, створене за допомогою генеративних моделей ШІ (зокрема ChatGPT, Grok, Gemini 2.5 Pro та Leonardo), може виступати ефективним засобом збереження, актуалізації та репрезентації національного музичного коду. Визначено ризики та перспективи поєднання традиційних мистецьких форм із технологіями ШІ, зокрема з точки зору автентичності, етичних меж та впливу на культурну ідентичність. Встановлено, що візуальні образи, згенеровані штучним інтелектом, здатні передавати емоційно-смислову структуру музичного твору, зберігаючи його зв’язок з українською ідентичністю. Визначено ключові культурологічні ризики, пов’язані з використанням ШІ у сфері мистецтва, зокрема загрозу втрати автентичності, редукції глибинного змісту до поверхневої символіки, розмиття авторства та заміщення живої творчості алгоритмічною симуляцією. Доведено, що ШІ, за умови усвідомленого, етично виваженого підходу, може бути не лише технічним інструментом, а й повноцінним партнером у процесі збереження й трансформації української культурної пам’яті. Презентовано першу в українському науковому дискурсі спробу цілісного осмислення ролі штучного інтелекту у взаємодії з класичною музичною спадщиною в контексті цифрової культури.
Завантаження
Посилання
Antipina, I., 2024a. Musical heritage of Ukraine in the era of digital technologies: trends and innovations [Muzychna spadshchyna Ukrainy v epokhu tsyfrovykh tekhnolohii: tendentsii ta innovatsii]. Chasopys Natsionalnoi muzychnoi akademii Ukrainy imeni P. I. Chaikovskoho, 4(65), pp.7–24. https://doi.org/10.31318/2414-052X.4(65).2024.324587
Antipina, I., 2024b. Artificial intelligence as a tool for the transformation of cultural ideas [Shtuchnyi intelekt yak instrument transformatsii kulturolohichnykh idei]. Chasopys Natsionalnoi muzychnoi akademii Ukrainy imeni P. I. Chaikovskoho, 3(64), pp.74–90. https://doi.org/10.31318/2414-052X.3(64).2024.314744
Horlach. P., 2023. Everyone is alarmed: how the use of AI is affecting art, film, music and literature. Suspilne. Kultura, November 9, [online]. Available at: <https://suspilne.media/culture/645624-vsi-strivozeni-ak-vikoristanna-si-vplivae-na-mistectvokino-muziku-ta-literaturu> [accessed: 02 October 2024].
Kapustin, P., 2024. Digital art and its influence on traditional art of the beginning of the 21st century [Tsyfrove mystetstvo ta yoho vplyv na tradytsiine mystetstvo pochatku XXI stolittia]. Ukrainskyi mystetstvoznavchyi dyskurs, 2, pp.61–65. https://doi.org/10.32782/uad.2024.2.7
Kulyniak, M. A., 2022. Digital cultural heritage as a phenomenon of digital culture [Tsyfrova kulturna spadshchyna yak fenomen tsyfrovoi kultury]. Kulturolohichnyi almanakh, 3, pp.218–227. https://doi.org/10.31392/cult.alm.2022.3.28
Skoryk, A. Ya., 2014. Mediakultura yak realnist mediaseredovyshcha [Media culture as a reality of the media environment]. Naukovi zapysky Ternopilskoho natsionalnoho pedahohichnoho universytetu imeni Volodymyra Hnatiuka. Mystetstvoznavstvo, 3, pp.3–13.
Arnheim, R., 1974. Art and visual perception: A psychology of the creative eye. 2nd ed. Berkeley: University of California Press.
Google DeepMind, 2024. Gemini 2.5 Pro (Experimental) [AI assistant], [online]. Available at: <https://gemini.google.com> [accessed: 17 October 2024].
Leonardo AI, 2024. Leonardo AI – AI Image Generation Platform [AI-based image generator], [online]. Available at: <https://leonardo.ai> [accessed: 14 October 2024].
Markus, H. R. and Kitayama, S., 1991. Culture and the self: implications for cognition, emotion, and motivation. Psychological Review, 98(2), pp.224–253. https://doi.org/10.1037/0033-295X.98.2.224
OpenAI, 2024. ChatGPT (GPT-4, March 2024 version) [AI language model], [online]. Available at: <https://chat.openai.com> [accessed: 15 October 2024].
xAI, 2024. Grok – Conversational AI by xAI [AI language model], [online]. Available at: <https://x.ai/grok> [accessed: 16 October 2024].
Zeki, S., 1999. Inner vision: an exploration of art and the brain. Oxford: Oxford University Press.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Починаючи з червня 2025 року авторське право на публікацію залишається за авторами.
Автори можуть використовувати власні матеріали в інших виданнях за умови посилання на журнал «Часопис Національної музичної академії України імені П. І. Чайковського» як на місце першої публікації.
Наш журнал дотримується авторських прав та дозволів CREATIVE COMMONS для журналів із відкритим доступом.
Автори, які публікуються в цьому журналі, погоджуються з такими умовами:
- автори лишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution-ShareAlike 4.0 International License, яка дає змогу іншим особам вільно поширювати опубліковане дослідження з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи в цьому журналі;
- автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи такою, якою її було опубліковано цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи в цьому журналі.
