Арії з іспанських сарсуел як джерело оновлення репертуару вокаліста
DOI:
https://doi.org/10.31318/2414-052X.4(65).2024.324595Ключові слова:
іспанська музика, сарсуела, сопрано, вокальний репертуар, арія, національний стиль в музиці, виконавська інтерпретаціяАнотація
Проаналізовано композиторські та виконавські засоби арій з іспанських сарсуел. Обґрунтовано думку про здатність подібних творів істотно збагатити й урізноманітнити виконавський репертуар вокаліста. Зазначено, що притаманні аріям з сарсуел національні мелодичні звороти, активний ритмічний початок, динамічна зміна настроїв стають чинниками привернення слухацької уваги, завдяки чому вони можуть стати яскравим акцентом концертної програми. Подано короткий опис становлення сарсуели як жанру. Описано два види сарсуели (барокову та романтичну), які сформувалися в процесі історичного розвитку. Уточнено, що романтична сарсуела містить два жанрові підвиди: велику сарсуелу, малу сарсуелу. З’ясовано, що дві з проаналізованих у статті сарсуели («Темпраніка» Героміно Гіменеса та «Продавець вафель» Руперто Чапі) є малими сарсуелами, а третя («Дочки Зеведея» Руперто Чапі) — великою. Визначено головні ознаки малої та великої сарсуели в контексті аналізу обраних арій. Встановлено, що великій сарсуелі притаманні наявність трьох (рідше двох) дій; перевага вокальних номерів над розмовним текстом; присутність хору, залученого до дії; наявність інструментальних номерів на початку кожної дії. Виокремлено ознаки малої сарсуели, до яких відноситься: одна дія; домінування розмовного тексту над вокальними номерами; використання сюжетів повсякденного життя; невелика кількість персонажів; використання популярних музичних інтонацій. Проаналізовано композиторські засоби виразності в трьох аріях з сарсуел: 1) арії Марії з сарсуели «Темпраніка» Героміно Гіменеса, 2) арії Луїси з сарсуели «Дочки Зеведея» Руперто Чапі, 3) арії Сокорро з сарсуели «Продавець вафель» Руперто Чапі. Розкрито засоби виразності, які втілюють національний іспанський колорит, а саме: 1) гармонія, що використовує особливості домінантових ладів; 2) мелодика, насичена мелізмами та стрімкими пасажами; 3) контраст як провідний засіб композиційного розвитку (в т. ч. ладовий, фактурний, ритмічний). Висловлено думку про необхідність відтворення національного іспанського колориту виконавськими засобами виразності, зокрема, через динамічні акценти, додавання вокальних прикрас та імпровізації у виконанні.
Завантаження
Посилання
Liubenko, N. V., 2019. Muzychnyi teatr Ispanii XIX storichchia u richyshchi kulturnoistorychnykh i dukhovnykh pidvalyn renasim’iento [The musical theater of Spain of the 19th century in the wake of the cultural, historical and spiritual foundations of Renacimiento]. Kultura i suchasnist, 1, pp.282–287.
Alier, R., 1984. Qué es y en qué consiste La Zarzuela. Madrid: Ediciones Daimon.
Amat, C. G., 2004. Historia de la música española. 5ta ed. Madrid: Aliansa Editorial.
Amorós, A., Costas, C. J., 1987. La Zarzuela de cerca. Madrid: Espasa-Calpe. Casares Rodicio E., 1999. Historia gráfica de la zarzuela: músicas para ver. Madrid: ICCMU.
Moreno, A. M., 1983. Historia de la música española. 4ta ed. Madrid: Aliansa Editorial.
Oropesa., L., 2021. Carceleras – Las hijas del Zebedeo – Ruperto Chapi – Lisette Oropesa, [online]. Available at: <https://www.youtube.com/watch?v=CjbTBCUGrQc> [accessed: 16 September 2024].
Ramón, J., 2016. R. Chapi: Carceleras de «Las Hijas del Zebedeo». Apreciación Musical – Encuentros con la Música, [online]. Available at: <https://apreciacionmusicalencuentros.blogspot.com/2016/01/elina-garancamezzosoprano-galade.html> [accessed: 16 September 2024].
Salazar, A., 1955. El gran siglo de la música Española. Revista Musical Chilena, 9(45), pp.14–28.
Sanlúcar, M., 2005. Sobre la guitarra flamenca: teoría y sistema para la guitarra flamenca. Córdoba: Ayuntamiento de Córdoba. p. 51.
Tovar, J., 2020. El nacimiento y evolución de la zarzuela en el siglo XIX: ópera cómica española. Anuario de Filosofía de la Música, pp.75–91.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Починаючи з червня 2025 року авторське право на публікацію залишається за авторами.
Автори можуть використовувати власні матеріали в інших виданнях за умови посилання на журнал «Часопис Національної музичної академії України імені П. І. Чайковського» як на місце першої публікації.
Наш журнал дотримується авторських прав та дозволів CREATIVE COMMONS для журналів із відкритим доступом.
Автори, які публікуються в цьому журналі, погоджуються з такими умовами:
- автори лишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution-ShareAlike 4.0 International License, яка дає змогу іншим особам вільно поширювати опубліковане дослідження з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи в цьому журналі;
- автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи такою, якою її було опубліковано цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи в цьому журналі.
