Диригентсько-хорова майстерність Віктора Петриченка: традиції та новаторство
DOI:
https://doi.org/10.31318/2414-052X.4(65).2024.324591Ключові слова:
Віктор Вікторович Петриченко, диригент, диригентсько-хорова школа, традиції, новаторствоАнотація
Розглянуто диригентсько-хорову майстерність Віктора Вікторовича Петриченка як представника київської музично-виконавської хорової школи. З’ясовано, що унікальність київської музично-виконавської хорової школи базується на багатовекторності та масштабності мистецького фундаменту, у закладенні якого брали участь провідні вітчизняні й зарубіжні митці концертно-сценічної діяльності — М. Вериківський, М. Канерштейн, М. Колесса, Р. Кофман, М. Малько, А. Мархлевський, П. Муравський, К. Пігров, Л. Суханова, О. Тимошенко, H. Berlioz Ch. Munch, R. Shuman, F. Weingartner та інші. Висвітлено періодизацію становлення та творчого зростання майбутнього диригентахормейстера у класі видатних майстрів київської хорової школи — Лариси Федорівни Суханової та Олега Семеновича Тимошенка, які були славетними послідовниками українських композиторів-диригентів — М. Вериківського, П. Гончарова, О. Кошиця, М. Лисенка, Б. Яворського та інших. Виявлено, що диригентська майстерність Віктора Вікторовича «склалася» з послідовних традиційних нашарувань київської виконавсько-хорової школи (любов до справи, любов до майбутніх фахівців, глибинна робота над партитурою, пріоритетне ставлення до рішення художньо-творчих завдань та до розкриття авторського задуму, підпорядкування рухових мануально-технічних навичок вокально-слуховим уявленням диригента, чітка організована система ауфтактів, робота над авторськими обробками українських пісень, естетика звучання хорових колективів тощо). Обґрунтовано новаторські риси диригентської майстерності Майстра, які проявлялись в інтелектуально-осмисленому підході до вивчення партитури музичного твору, деталізації роботи над елементами техніки диригування, індивідуально-диференційованому підході до кожного майбутнього фахівця зі збереженням його професійної та людської гідності, семантиці «диригентської мови», «математичному» аналізі найдрібніших диригентсько-виражальних засобів тощо. Доведено, що весь свій унікальний досвід Віктор Вікторович Петриченко зумів передати цілій плеяді молодих талановитих диригентів-хормейстерів, які під його чуйним керівництвом зуміли скласти справжню виконавську та педагогічну еліту сучасної хорової України.
Посилання
Kanershtein, M. M., 1980a. Pytannia dyryhentskoi maisternosti [Questions of Conducting Mastery]. Kyiv: Muzychna Ukraina.
Kanershtein, M. M., 1980b. Pro metodyku navchannia dyryhentiv. In: M. Kanershtein, comp. Pytannia dyryhentskoi maisternosti [Questions of conducting skills]. Kyiv: Muzychna Ukraina, pp.5–33.
Kolessa, M. F., 1973. Osnovy tekhniky dyryhuvannia [Fundamentals of conducting technique]. Kyiv: Muzychna Ukraina.
Kofman, R., 1986. Vykhovannia dyryhenta: psykholohichni osoblyvosti [Education of a conductor: psychological features]. Kyiv: Muzychna Ukraina.
Lashchenko, A. P., 2007. Z istorii Kyivskoi khorovoi shkoly [From the history of the Kyiv choir school]. Kyiv: Muzychna Ukraina.
Markhlevskyi, A. S., 1988. Praktychni osnovy roboty u khorovomu klasi [Practical fundamentals of work in a choir class]. Kyiv: Muzychna Ukraina.
Muravskyi, P. I., 1977. Khory, kapely ta ansambli bandurystiv [Choirs, bands and ensembles of bandurists]. Muzyka, 3, pp.1–5.
Muravskyi, P. I., 2008. Porady dyrygentam-khormeisteram i spivakam [Advice to conductors-choirmasters and singers]. Slovo Prosvity, 1–7.05, p.6.
Muravskyi, P., 2012. Chystota spivu — chystota zhyttia [Purity of singing — purity of life]. Kyiv: VTs "Prosvita".
Nikitiuk, O. P., 2017. Osoblyvosti manualnoi tekhniky khormeistera (na prykladi tvorchoho metodu dyryhenta kapely "Dumka" Viktora Petrychenka) [Peculiarities of the choirmaster's manual technique (on the example of the creative method of the conductor of the "Dumka" chapel Viktor Petrychenko)]. Studii mystetstvoznavchi, 1, pp.101–107.
Petrychenko, V. V., 2012. Khormeisterskaya redaktsiya kompozitorskogo teksta kak fenomen muzykal'noi interpretatsii (na primere kantaty L. Dychko «Ispanskie freski) [Choirmaster's revision of a composer's text as a phenomenon of musical interpretation (on the example of L. Dychko's cantata "Spanish Frescoes")]. Kyivske muzykoznavstvo. Kulturolohiia ta mystetstvoznavstvo, pp.231–242.
Pihrov, K., 1962. Keruvannia khorom [Management of the choir]. 2nd ed. Kyiv: Derzhvydav.
Ptitsa, K. B., 1995. O muzyke i muzykantakh: Stat'i raznykh let [About music and musicians: articles from different years]. Moskva: IChP "Mistikos Loginov".
Rozhok, V. I., 2015. Obirvana struna [A broken string]. Chasopys Natsionalnoi muzychnoi akademii Ukrainy imeni P. I. Chaikovskoho, 4(29), pp.157–163.
Tymoshenko, O. S., 1986. Vokalizatsiia yak zasib vyraznosti: vykonavstvo [Vocalization as a means of expressiveness: performance]. Muzyka, 2, pp.18–19.
Berlioz, H., 1844. Grand, traité, d’instrumentation et, d`orchestration, modernes, op. 10. Paris.
Munch, C., 1954. Je suis chef d'orchestre, éd. du Conquistador, Paris, 1954, rééd. in Liébert G., L'Art du chef d'orchestre. Paris: Pluriel, pp.617–739;
Shuman, R., 1978. About music and musicians: in 2 vol. Vol. II. Мoscow: Muzyka Press.
Weingartner, F., 1912. Akkorde. Gesammelte Aufsatze. Leipzig: Breitkopf