Диригентсько-хорова майстерність Віктора Петриченка: традиції та новаторство
DOI:
https://doi.org/10.31318/2414-052X.4(65).2024.324591Ключові слова:
Віктор Вікторович Петриченко, диригент, диригентсько-хорова школа, традиції, новаторствоАнотація
Розглянуто диригентсько-хорову майстерність Віктора Вікторовича Петриченка як представника київської музично-виконавської хорової школи. З’ясовано, що унікальність київської музично-виконавської хорової школи базується на багатовекторності та масштабності мистецького фундаменту, у закладенні якого брали участь провідні вітчизняні й зарубіжні митці концертно-сценічної діяльності — М. Вериківський, М. Канерштейн, М. Колесса, Р. Кофман, М. Малько, А. Мархлевський, П. Муравський, К. Пігров, Л. Суханова, О. Тимошенко, H. Berlioz Ch. Munch, R. Shuman, F. Weingartner та інші. Висвітлено періодизацію становлення та творчого зростання майбутнього диригентахормейстера у класі видатних майстрів київської хорової школи — Лариси Федорівни Суханової та Олега Семеновича Тимошенка, які були славетними послідовниками українських композиторів-диригентів — М. Вериківського, П. Гончарова, О. Кошиця, М. Лисенка, Б. Яворського та інших. Виявлено, що диригентська майстерність Віктора Вікторовича «склалася» з послідовних традиційних нашарувань київської виконавсько-хорової школи (любов до справи, любов до майбутніх фахівців, глибинна робота над партитурою, пріоритетне ставлення до рішення художньо-творчих завдань та до розкриття авторського задуму, підпорядкування рухових мануально-технічних навичок вокально-слуховим уявленням диригента, чітка організована система ауфтактів, робота над авторськими обробками українських пісень, естетика звучання хорових колективів тощо). Обґрунтовано новаторські риси диригентської майстерності Майстра, які проявлялись в інтелектуально-осмисленому підході до вивчення партитури музичного твору, деталізації роботи над елементами техніки диригування, індивідуально-диференційованому підході до кожного майбутнього фахівця зі збереженням його професійної та людської гідності, семантиці «диригентської мови», «математичному» аналізі найдрібніших диригентсько-виражальних засобів тощо. Доведено, що весь свій унікальний досвід Віктор Вікторович Петриченко зумів передати цілій плеяді молодих талановитих диригентів-хормейстерів, які під його чуйним керівництвом зуміли скласти справжню виконавську та педагогічну еліту сучасної хорової України.
Завантаження
Посилання
Kanershtein, M. M., 1980a. Pytannia dyryhentskoi maisternosti [Questions of Conducting Mastery]. Kyiv: Muzychna Ukraina.
Kanershtein, M. M., 1980b. Pro metodyku navchannia dyryhentiv. In: M. Kanershtein, comp. Pytannia dyryhentskoi maisternosti [Questions of conducting skills]. Kyiv: Muzychna Ukraina, pp.5–33.
Kolessa, M. F., 1973. Osnovy tekhniky dyryhuvannia [Fundamentals of conducting technique]. Kyiv: Muzychna Ukraina.
Kofman, R., 1986. Vykhovannia dyryhenta: psykholohichni osoblyvosti [Education of a conductor: psychological features]. Kyiv: Muzychna Ukraina.
Lashchenko, A. P., 2007. Z istorii Kyivskoi khorovoi shkoly [From the history of the Kyiv choir school]. Kyiv: Muzychna Ukraina.
Markhlevskyi, A. S., 1988. Praktychni osnovy roboty u khorovomu klasi [Practical fundamentals of work in a choir class]. Kyiv: Muzychna Ukraina.
Muravskyi, P. I., 1977. Khory, kapely ta ansambli bandurystiv [Choirs, bands and ensembles of bandurists]. Muzyka, 3, pp.1–5.
Muravskyi, P. I., 2008. Porady dyrygentam-khormeisteram i spivakam [Advice to conductors-choirmasters and singers]. Slovo Prosvity, 1–7.05, p.6.
Muravskyi, P., 2012. Chystota spivu — chystota zhyttia [Purity of singing — purity of life]. Kyiv: VTs "Prosvita".
Nikitiuk, O. P., 2017. Osoblyvosti manualnoi tekhniky khormeistera (na prykladi tvorchoho metodu dyryhenta kapely "Dumka" Viktora Petrychenka) [Peculiarities of the choirmaster's manual technique (on the example of the creative method of the conductor of the "Dumka" chapel Viktor Petrychenko)]. Studii mystetstvoznavchi, 1, pp.101–107.
Petrychenko, V. V., 2012. Khormeisterskaya redaktsiya kompozitorskogo teksta kak fenomen muzykal'noi interpretatsii (na primere kantaty L. Dychko «Ispanskie freski) [Choirmaster's revision of a composer's text as a phenomenon of musical interpretation (on the example of L. Dychko's cantata "Spanish Frescoes")]. Kyivske muzykoznavstvo. Kulturolohiia ta mystetstvoznavstvo, pp.231–242.
Pihrov, K., 1962. Keruvannia khorom [Management of the choir]. 2nd ed. Kyiv: Derzhvydav.
Ptitsa, K. B., 1995. O muzyke i muzykantakh: Stat'i raznykh let [About music and musicians: articles from different years]. Moskva: IChP "Mistikos Loginov".
Rozhok, V. I., 2015. Obirvana struna [A broken string]. Chasopys Natsionalnoi muzychnoi akademii Ukrainy imeni P. I. Chaikovskoho, 4(29), pp.157–163.
Tymoshenko, O. S., 1986. Vokalizatsiia yak zasib vyraznosti: vykonavstvo [Vocalization as a means of expressiveness: performance]. Muzyka, 2, pp.18–19.
Berlioz, H., 1844. Grand, traité, d’instrumentation et, d`orchestration, modernes, op. 10. Paris.
Munch, C., 1954. Je suis chef d'orchestre, éd. du Conquistador, Paris, 1954, rééd. in Liébert G., L'Art du chef d'orchestre. Paris: Pluriel, pp.617–739;
Shuman, R., 1978. About music and musicians: in 2 vol. Vol. II. Мoscow: Muzyka Press.
Weingartner, F., 1912. Akkorde. Gesammelte Aufsatze. Leipzig: Breitkopf
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Починаючи з червня 2025 року авторське право на публікацію залишається за авторами.
Автори можуть використовувати власні матеріали в інших виданнях за умови посилання на журнал «Часопис Національної музичної академії України імені П. І. Чайковського» як на місце першої публікації.
Наш журнал дотримується авторських прав та дозволів CREATIVE COMMONS для журналів із відкритим доступом.
Автори, які публікуються в цьому журналі, погоджуються з такими умовами:
- автори лишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution-ShareAlike 4.0 International License, яка дає змогу іншим особам вільно поширювати опубліковане дослідження з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи в цьому журналі;
- автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи такою, якою її було опубліковано цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи в цьому журналі.

