Розвиток квінтету мідних духових інструментів у Франції першої половини XIX століття

Анотація

Проведено аналіз дванадцяти квінтетів для мідних духових інструментів французького композитора першої половини XIX століття Жан-Франсуа-Віктора Беллона. Охарактеризовано знакові процеси у цей історичний період конструктивного вдосконалення мідних і дерев’яних духових інструментів, які вплинули на їх технічно-виражальні можливості, чим самим розширивши сферу їх використання у сольному, камерноінструментальному та оркестровому виконавстві. Простежено вплив композитора на розвиток у камерно-інструментальному мистецтві нової форми камерного ансамблю — квінтету мідних духових інструментів. Описано його склад з новостворених двох корнетів, валторни, тромбона та офіклеїда, на яких було впроваджено конструктивні вдосконалення, що дозволило виконання звуків на цих інструментах в хроматичній послідовності. З’ясовано, що саме завдяки сміливим ідеям композиторського задуму, було окреслено та продемонстровано нові технічні можливості вдосконалених мідних духових інструментів. Виявлено закономірності функціонування квінтету мідних духових інструментів, які дозволяють «говорити» про їх самодостатність і цілковиту природність. Окреслено компоненти композиторського світосприйняття та стильові тенденції свого часу, які формують уявлення про специфіку французької камерної музики першої половини ХІХ століття, атмосферу розвитку романтичного стилю, використання традиційних інтонацій, ладогармонічних комплексів, розвитку мелодичної лінії з модуляцією на кульмінаційних вершинах, жанрових моделей, програмності тощо. Доведено, що художній діалог у комунікації композитора зі знаними виконавцями свого часу, сприяв народженню наймасштабніших за об’ємом, але зручних до виконання дванадцяти квінтетів для мідних духових інструментів.