Конструювання музичного простору Німеччини доби тоталітаризму (30–40-ві роки ХХ століття): культурологічний аспект
DOI:
https://doi.org/10.31318/2414-052X.3(64).2024.314747Ключові слова:
ідеологія, просторовий поворот, тоталітаризм, німецька музична культура, Ріхард Штраус, Пауль Хіндеміт, Карл ОрфАнотація
Досліджено музичну культуру Німеччини з позицій просторової парадигми, яка наприкінці ХХ століття прийшла на зміну часовій парадигмі (що домінувала з часів Просвітництва), як наслідок кардинальних змін у політичній географії світу, а також появи й розвитку нових транспортних та комунікаційних технологій. З’ясовано, що кожне суспільство продукує нарівні з матеріальними виробами й нематеріальними витворами свій особливий простір, в межах якого люди живуть і працюють, задовольняють власні потреби і взаємодіють один з одним. Прослідковано наявність окремих локусів для здійснення кожної з соціальних практик, а також існування трьох складових простору: просторової практики, репрезентації простору та просторів репрезентації. Виокремлено поняття «музичний простір» з загального поняття «простір». Виявлено присутність у даного «підвиду» простору практично усіх «просторових властивостей», як-от: місця просторової практики та «відтворення» музичних діячів, а також засоби музичної «деспатіалізації». Встановлено, що суспільство та простір доволі часто взаємодіють за посередництва ідеології. Підкреслено різні способи тлумачення ідеології, у тому числі як негативне (спосіб викривити сприйняття реальності у великої кількості людей задля здобуття та втримання влади над ними), так і позитивне (як основу світогляду певної людини або групи людей, що спонукає до певних, в тому числі цілком позитивних і правильних дій) явище. Висвітлено вплив ідеології не лише на соціальний, а й на мистецький і, зокрема, на музичний простір. Проаналізовано негативний (репресивний та ідеологічний) вплив дій диктаторської влади на німецький музичний простір у часи тоталітаризму, що явив себе, наприклад, у забороні професійної діяльності для багатьох музичних діячів (і одночасно пієтеті, подекуди навіть занадто перебільшеному, до окремих «персон від музики»), а також відмові від виконання та видання величезної кількості музичних творів. Доведено існування основних типів взаємодії з тоталітарною владою та ставлення до неї на прикладі таких митців, як Ріхард Штраус, Пауль Хіндеміт, Карл Орф
Посилання
Babeshko, V., 1979. Karl Orf. Muzychni p’iesy-kazky "Misiats" ta "Rozumnytsia" (do pytannia "khudozhnyk i chas") [Carl Orff. Musical fairy-tale pieces "Die Mond" and "Die Kluge" (on the issue of "artist and time")]. Kyiv: Kyivska derzhavna konservatoriia imeni P. I. Chaikovskoho.
Liutyi, T. and O. Yarosh, 2016. Ideolohiia: matrytsia iliuzii, dyskursiv i vlady: monohrafiia [Ideology: the matrix of illusions, discourses and power: a monograph]. Kyiv: NaUKMA.
Stori, Dzh., 2005. Teoriia kultury ta masova kultura: vstupnyi kurs [Cultural theory and popular culture: an introduction]. Translated from English by S. Savchenko. Kharkiv: Akta.
Bachmann-Medick, D., 2006. Cultural turns. Neuorientierungen in den kulturwissenschaften. Reinbek bei Hamburg: Rovoglt.
Koonz, C., 2003. The Nazi Conscience. Cambridge, Massachusetts: The Belknap Press of Harvard University Press.
Lefebvre, H., 1974. La production de l'espace. Paris: Éditions Anthropos.
Mosse, G. L., 1966. Nazi Culture. Intellectual, cultural and social life in the Third Reich. New York: Grossett & Dunlap.
Neuschwander, DeL., 2012. Music in the Third Reich. Musical Offerings, 3(2), pp.93–108.
