Конструювання музичного простору Німеччини доби тоталітаризму (30–40-ві роки ХХ століття): культурологічний аспект
DOI:
https://doi.org/10.31318/2414-052X.3(64).2024.314747Ключові слова:
ідеологія, просторовий поворот, тоталітаризм, німецька музична культура, Ріхард Штраус, Пауль Хіндеміт, Карл ОрфАнотація
Досліджено музичну культуру Німеччини з позицій просторової парадигми, яка наприкінці ХХ століття прийшла на зміну часовій парадигмі (що домінувала з часів Просвітництва), як наслідок кардинальних змін у політичній географії світу, а також появи й розвитку нових транспортних та комунікаційних технологій. З’ясовано, що кожне суспільство продукує нарівні з матеріальними виробами й нематеріальними витворами свій особливий простір, в межах якого люди живуть і працюють, задовольняють власні потреби і взаємодіють один з одним. Прослідковано наявність окремих локусів для здійснення кожної з соціальних практик, а також існування трьох складових простору: просторової практики, репрезентації простору та просторів репрезентації. Виокремлено поняття «музичний простір» з загального поняття «простір». Виявлено присутність у даного «підвиду» простору практично усіх «просторових властивостей», як-от: місця просторової практики та «відтворення» музичних діячів, а також засоби музичної «деспатіалізації». Встановлено, що суспільство та простір доволі часто взаємодіють за посередництва ідеології. Підкреслено різні способи тлумачення ідеології, у тому числі як негативне (спосіб викривити сприйняття реальності у великої кількості людей задля здобуття та втримання влади над ними), так і позитивне (як основу світогляду певної людини або групи людей, що спонукає до певних, в тому числі цілком позитивних і правильних дій) явище. Висвітлено вплив ідеології не лише на соціальний, а й на мистецький і, зокрема, на музичний простір. Проаналізовано негативний (репресивний та ідеологічний) вплив дій диктаторської влади на німецький музичний простір у часи тоталітаризму, що явив себе, наприклад, у забороні професійної діяльності для багатьох музичних діячів (і одночасно пієтеті, подекуди навіть занадто перебільшеному, до окремих «персон від музики»), а також відмові від виконання та видання величезної кількості музичних творів. Доведено існування основних типів взаємодії з тоталітарною владою та ставлення до неї на прикладі таких митців, як Ріхард Штраус, Пауль Хіндеміт, Карл Орф
Завантаження
Посилання
Babeshko, V., 1979. Karl Orf. Muzychni p’iesy-kazky "Misiats" ta "Rozumnytsia" (do pytannia "khudozhnyk i chas") [Carl Orff. Musical fairy-tale pieces "Die Mond" and "Die Kluge" (on the issue of "artist and time")]. Kyiv: Kyivska derzhavna konservatoriia imeni P. I. Chaikovskoho.
Liutyi, T. and O. Yarosh, 2016. Ideolohiia: matrytsia iliuzii, dyskursiv i vlady: monohrafiia [Ideology: the matrix of illusions, discourses and power: a monograph]. Kyiv: NaUKMA.
Stori, Dzh., 2005. Teoriia kultury ta masova kultura: vstupnyi kurs [Cultural theory and popular culture: an introduction]. Translated from English by S. Savchenko. Kharkiv: Akta.
Bachmann-Medick, D., 2006. Cultural turns. Neuorientierungen in den kulturwissenschaften. Reinbek bei Hamburg: Rovoglt.
Koonz, C., 2003. The Nazi Conscience. Cambridge, Massachusetts: The Belknap Press of Harvard University Press.
Lefebvre, H., 1974. La production de l'espace. Paris: Éditions Anthropos.
Mosse, G. L., 1966. Nazi Culture. Intellectual, cultural and social life in the Third Reich. New York: Grossett & Dunlap.
Neuschwander, DeL., 2012. Music in the Third Reich. Musical Offerings, 3(2), pp.93–108.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Починаючи з червня 2025 року авторське право на публікацію залишається за авторами.
Автори можуть використовувати власні матеріали в інших виданнях за умови посилання на журнал «Часопис Національної музичної академії України імені П. І. Чайковського» як на місце першої публікації.
Наш журнал дотримується авторських прав та дозволів CREATIVE COMMONS для журналів із відкритим доступом.
Автори, які публікуються в цьому журналі, погоджуються з такими умовами:
- автори лишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution-ShareAlike 4.0 International License, яка дає змогу іншим особам вільно поширювати опубліковане дослідження з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи в цьому журналі;
- автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи такою, якою її було опубліковано цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи в цьому журналі.
