Історія та мистецтво: множинність режисерських інтерпретацій вагнерівських творів на сцені Байройту
DOI:
https://doi.org/10.31318/2414-052X.3(64).2024.314743Ключові слова:
Байройтський фестиваль, режисерська опера, інтерпретація, опера, сценічне втілення, інтеграція мистецтв, синтез мистецтв, комплекс виражальних засобівАнотація
Розглянуто етапи розвитку принципів постановок творів Р. Вагнера на сцені заснованого композитором фестивалю у місті Байройт. Показано, що концепцію «мистецтва майбутнього» було лише частково втілено автором на практиці, а прижиттєві постановки, здійснені на сцені Фестшпільхаузу, стали фактичним продовженням театральної традиції, яка переважала на той час. Висвітлено провідну роль у проголошенні нових підходів до втілення вагнерівських творів, яка належить А. Аппіа. Визначено, що його ідеї ґрунтувались на очищенні сцени від зайвих елементів та вибудови розвитку дії, виходячи з музики, стали провідним принципом режисури від 1951 року ХХ століття, втілюваної онуками композитора. Описано ситуацію, де фестиваль та постать митця стали елементами ідеології нацистського режиму. Означено, що цей фактор був додатковим чинником, який зумовив кардинальне оновлення візуальної стилістики та принципів реалізації фестивальних вистав у повоєнний час. З’ясовано, що, починаючи з 1970-х років, практика запрошення режисерів дозволила привнести у фестивальні постановки нові ідеї, урізноманітнити принципи інтерпретації творів та тематику, яка відображала соціальну й політичну дійсність часу, по-новому трактувала історичний досвід фестивалю та постать композитора. Обґрунтовано значення постановки «Персня нібелунга» 1976 року П. Шеро, яка стала відправною точкою нових режисерських шукань. Розкрито, що надалі тема влади, нафти, політичного протистояння та історичних катаклізмів стала однією з найбільш відтворюваних на сцені й наразі залишається актуальною. Розглянуто та проаналізовано постановки Ф. Касторфа, Б. Коскі, Т. Кратцера, В. Шварца і Дж. Шейба, які створювались відповідно до актуальних запитів часу, тем та проблем сучасного суспільства, історичного досвіду та шляхів його осмислення. Доведено, що в спектаклях останніх років важливим є використання елементів мультимедіа, які становлять комплекс виражальних засобів, що поновому розкриває бачення режисером сюжету, доповнює реальність та розширює просторові рамки вистави.
Посилання
Honchar, O. Yu., 2020. Bayreuth Festival 2019: the premiere of "Tangouser" [Bairoitskyi festyval 2019: premiera "Tanhoizera"]. Khudozhnia kultura. Aktualni problemy, 16(1), pp.129–136. https://doi.org/10.31500/1992-5514.16.2020.205249
Honchar, O. Yu., 2023. "New Bayreuth" in retrospect and perspective of historical changes. Ph.D. in musical art. Thesis. P. I. Tchaikovsky National Music Academy of Ukraine.
Zubko, M. V., 2014. History of the Wagner Festival in Bayreuth: the era of Siegfried Wagner. Master's scientific work on musical art. P. I. Tchaikovsky National Music Academy of Ukraine.
Serdiuk, O. V., 2013. «Tristan ta Izolda» Rikharda Vahnera i kinematohraf ["Tristan and Isolde" by Richard Wagner and cinematography]. Chasopys Natsionalnoi muzychnoi akademii Ukrainy imeni P. I. Chaikovskoho, 2(19), pp.3–9.
Cherkashyna-Hubarenko, M. R., 2013. Vahnerivskyi festyval u Bairoiti: storinky istorii [Wagner Festival in Bayreuth: pages of history]. Aspekty istorychnoho muzykoznavstva, VI, pp.226–244.
Benjamin, W., 2005. The author as producer. Selected writings. In 4 volumes. Vol. II, part II, 1931–1934. Cambridge: Harvard University Press.
Berry, M., 2021. Opera and the politics of postdramatic theatre: Frank Castorf’s Bayreuth Ring. Cambridge Opera Journal, 33, рр.24–49. https://doi.org/10.1017/S0954586721000100
Goodyear, S., 2022. Coherent incoherence – a "constructively disrespectful" Ring at the Bayreuth Festival 2022. Wagneropera.net, [online]. Available at: <https://www.wagneropera.net/articles/articles-bayreuth-2022-valentin-schwarz-sam-goodyearring.htm> [accessed: 06 February 2024].
Mattausch, R. und Schmidt-Linsenhoff, V., 1978. Vom Nationalepos zur Weltanschauungsoper – Die Rezeption des Nibelungenliedes 1800 bis 1918. In: A. Junker, herausgeber, Trophäe oder Leichenstein? Kulturgeschichtliche Aspekte des Geschichtsbewußtseins in Frankfurt im 19. Jahrhundert. Eine Ausstellung des Historischen Museums Frankfurt. Frankfurt, ss.303–325.
Shaw, B., 2017. The Perfect Wagnerite: a commentary on the Niblung's Ring, [online]. Available at: <https://www.gutenberg.org/cache/epub/1487/pg1487-images.html> [accessed: 05 February 2024].
Tannhäuser und der Sängerkrieg auf Wartburg, 2019. Programmheft der Bayreuther Festspiel "Tannhäuser" 1/2019. Bayreuth: Bayreuther Festspiel GmbH.
Volbach, W. and Beacham, R., 1989. Adolphe Appia: essays and scenarios and designs. London: UMI Research Press.
Wagner, R., 1849. Die Kunst und die Revolution: und weitere Traktate aus der Revolutionszeit. Leipzig: Verlag von Otto Wigand.