Художній діалог в українській камерно-інструментальній творчості та його етапні трансформації у ХХ столітті
DOI:
https://doi.org/10.31318/2414-052X.3(64).2024.313821Ключові слова:
художній діалог, камерно-інструментальна творчість, взаємодія, діалогічність, ансамблеве виконавство, стиль, виконавська стилістикаАнотація
Досліджено прояви художньої діалогу на прикладі камерно-ансамблевої музики українських композиторів ХХ століття. Охарактеризовано художній діалог як віддзеркалення основних векторів розвитку камерної творчості у композиторських пошуках, які вплинули на процеси збагачення та перетворення його виражального поля, а його специфіка сформувала національний характер цього поля. Простежено взаємодію митця з культурно-мистецькими шарами як дієву форму комплексного розуміння процесів музичної творчості у дихотомії «традиція-новаторство». З’ясовано, що вбудовані у композиторський задум, комунікативні особливості художнього діалогу дають можливість окреслити специфіку камерної творчості, її координати культурно-мистецької ідентифікації на кшталт внутрішньої «митець-задум» та зовнішньої «митець-стильовий простір» парадигм. Виявлено закономірності взаємодії митця з різними «художніми полями» та вектори новацій, що впливають на розвиток камерної творчості як складника української музичної культури і сприяють цілісному її розумінню у взаємозумовленості художніх процесів з європейськими мистецькими трендами та світоглядними настановами. Описано цілісність виражального поля камерно-ансамблевої творчості за кількома художньо-діалогічними зрізами, що виявляють її сутність і етапні зміни. Окреслено компоненти композиторського світосприйняття та стильові тенденції часу, які формують уявлення про національну специфіку української камерної музики початку ХХ століття, де риси пізнього романтичного стилю втілено через українську колористику, щедре використання українських інтонаційних та ладогармонічних комплексів, жанрових моделей народної творчості, програмність тощо. Виокремлено дві моделі розвитку камерної творчості на прикладі композиторських шкіл, їхньої професійної та культурно-мистецької атрибуції, а саме: герметично-академічну, пов’язану з впливами М. Лисенка та його послідовників, та новаційну, відкриту до кардинальних жанрово-стильових перетворень у діалогічній взаємозумовленості академічної традиції та експериментальних пошуків, що пов’язана зі школою Б. Лятошинського. Доведено, що художній діалог у комунікації українських митців з новаційними процесами європейського стильового дискурсу дав можливість простежити особливості жанрових трансформацій у камерно-інструментальній творчості другої половини ХХ століття та виокремити їхні засадничі етапи.
Посилання
Berehova, O., 1999. Postmodernizm v ukrainskii kamernii muzytsi 80–90-kh rr. XX st. [Postmodernism in Ukrainian chamber music in the 80s and 90s 20th century]. Kyiv: Natsionalna muzychna akademiia Ukrainy imeni P. I. Chaikovskoho.
Homon, T. V., 2017. The early period of Boris Lyatoshynsky's work: a scholarly reconstruction based on the materials from unknown and little-known sources of the 1910s. Ph.D. in Art History. Thesis. P. I. Tchaikovsky National Music Academy of Ukraine.
Hribinienko, Yu., 2006. Musical polystylistics in the light of intertextuality theory. Ph.D. in Art History. Abstract of Thesis. Odessa National Music Academy named after A. V. Nezhdanova.
Kravchenko, A., 2020. Kamerno-instrumentalne mystetstvo Ukrainy kintsia XX – pochatku XXI stolit (semiolohichnyi analiz) [Chamber and instrumental art of Ukraine in the late 20th – early 21st centuries (semiological analysis)]. Kyiv: NAKKKiM.
Mymryk, M., 2012. The saxophone in Ukrainian chamber music of the late 20th and early 21st centuries: ompositional creativity and Performance practice. Ph.D. in Art History. Thesis. P. I. Tchaikovsky National Music Academy of Ukraine.
Raaben, L., 1968. Kamernaya instrumental'naya muzyka pervoi poloviny XX veka. Strany Evropy i Ameriki [Chamber instrumental music of the first half of the 20th century. Countries of Europe and America]. Leningrad: Sovetskii kompozitor.
Savchuk, I., 2013. Pro deiaki osoblyvosti zbahachennia palitry vyrazhalnykh zasobiv ta funktsii vykonavtsia v ukrainskii kamernii muzytsi kintsia XX — pochatku XXI stolit [On some features of enriching the palette of expressive means and functions of the performer in ukrainian chamber music of the late 20th and early 21st centuries]. Naukovyi visnyk Natsionalnoi muzychnoi akademii Ukrainy imeni P. I. Chaikovskoho, 106, pp.226–242.
Savchuk, I., 2021. Borys Lyatoshinskyi and Polish culture. Communicative fields of creativity. Doctor of Art History. Thesis. P. I. Tchaikovsky National Music Academy of Ukraine.
Samoilenko, A., 2002. Dialogue as a musical and cultural phenomenon: methodological aspects of modern musicology. Doctor of Art History. Thesis. Odessa State Musical Academy named after A. V. Nezhdanova.
Sosnytskyi, I., 2023. Compositional features and means of expressing artistic dialog [Kompozytsiini osoblyvosti y zasoby vyrazhennia khudozhnoho dialohu]. Slobozhanskyi naukovyi visnyk. Filolohiia, 3, pp.87–90. https://doi.org/10.32782/philspu/2023.3.16
Stashevskyi, A., 2004. Volodymyr Runchak — "Muzyka pro zhyttia…". Analitychne ese baiannoi tvorchosti [Volodymyr Runchak — "Music about life...". An analytical essay on accordion music]. Lutsk: Volynska oblasna drukarnia.
Shabat-Savka, S., 2020. Dialogicity in artistic discourse: tolerant and atolerant registers of textual communication [Dialohichnist u khudozhnomu dyskursi: tolerantnyi i atolerantnyi rehistr tekstovoi komunikatsii]. Slavia Orientalis, LXIX(1), pp.143–155. https://doi.org/10.24425/slo.2020.132446
Angerer, M., 1981. Musikanalise auf dem Wege zur Synthese. Osterreichische Musikzeitschrift, 9, ss.460–465.
Hirschkop, K. and Shepherd, D., eds., 2001. Bakhtin and cultural theory. 2nd ed. Manchester: Manchester University Press.
Lachmann, R., 1984. Bachtins Dialogizitat und die akmeistische Mythopoetik als Paradigma dialogisierter Lyrik. Poetik und Hermeneutik, 11, ss.489–515.
