ХУДОЖНІЙ ДІАЛОГ В УКРАЇНСЬКІЙ КАМЕРНО-ІНСТРУМЕНТАЛЬНІЙ ТВОРЧОСТІ ТА ЙОГО ЕТАПНІ ТРАНСФОРМАЦІЇ У ХХ СТОЛІТТІ
DOI:
https://doi.org/10.31318/2414-052X.3(64).2024.313821Ключові слова:
художній діалог, камерно-інструментальна творчість, взаємодія, діалогічність, ансамблеве виконавство, стиль, виконавська стилістикаАнотація
Досліджено прояви художньої діалогу на прикладі камерно-ансамблевої музики українських композиторів ХХ століття. Охарактеризовано художній діалог як віддзеркалення основних векторів розвитку камерної творчості у композиторських пошуках, які вплинули на процеси збагачення та перетворення його виражального поля, а його специфіка сформувала національний характер цього поля. Простежено взаємодію митця з культурно-мистецькими шарами як дієву форму комплексного розуміння процесів музичної творчості у дихотомії «традиція-новаторство». З’ясовано, що вбудовані у композиторський задум, комунікативні особливості художнього діалогу дають можливість окреслити специфіку камерної творчості, її координати культурно-мистецької ідентифікації на кшталт внутрішньої «митець-задум» та зовнішньої «митець-стильовий простір» парадигм. Виявлено закономірності взаємодії митця з різними «художніми полями» та вектори новацій, що впливають на розвиток камерної творчості як складника української музичної культури і сприяють цілісному її розумінню у взаємозумовленості художніх процесів з європейськими мистецькими трендами та світоглядними настановами. Описано цілісність виражального поля камерно-ансамблевої творчості за кількома художньо-діалогічними зрізами, що виявляють її сутність і етапні зміни. Окреслено компоненти композиторського світосприйняття та стильові тенденції часу, які формують уявлення про національну специфіку української камерної музики початку ХХ століття, де риси пізнього романтичного стилю втілено через українську колористику, щедре використання українських інтонаційних та ладогармонічних комплексів, жанрових моделей народної творчості, програмність тощо. Виокремлено дві моделі розвитку камерної творчості на прикладі композиторських шкіл, їхньої професійної та культурно-мистецької атрибуції, а саме: герметично-академічну, пов’язану з впливами М. Лисенка та його послідовників, та новаційну, відкриту до кардинальних жанрово-стильових перетворень у діалогічній взаємозумовленості академічної традиції та експериментальних пошуків, що пов’язана зі школою Б. Лятошинського. Доведено, що художній діалог у комунікації українських митців з новаційними процесами європейського стильового дискурсу дав можливість простежити особливості жанрових трансформацій у камерно-інструментальній творчості другої половини ХХ століття та виокремити їхні засадничі етапи.
Посилання
Berehova, O. (1999). Postmodernizm v ukrainskii kamernii muzytsi 80–90-kh rr. XX st. [Postmodernism in Ukrainian Chamber Music in the 80s and 90s of the 20th Century.]. Kyiv [in Ukrainian].
Gomon, T. (2017). Rannii period tvorchosti Borysa Liatoshynskoho: naukova rekonstruktsiia za materialamy nevidomykh i malovidomykh dzherel 1910-kh rokiv [The Early Period of Borys Liatoshynsky’s Work: A Scholarly Recon-struction Based on Materials From Unknown and Little-Known Sources of the 1910s]. PhD Thesis in Art Studies. Ukrainian National Tchaikovsky Academy of Music, Kyiv [in Ukrainian].
Hribinienko, Y. (2006). Muzychna polistylistyka u svitli teorii inter-tekstualnosti [Musical Polystylistics in the Light of Intertextuality Theory]. Ab-stract of PhD Thesis in Art Studies. The Odesa State Nezhdanova Academy of Music. Odesa [in Ukrainian].
Kravchenko, A. (2020). Kamerno-instrumentalne mystetstvo Ukrainy kintsia XX – pochatku XXI stolit (semiolohichnyi analiz) [Chamber and Instrumen-tal Art of Ukraine in the Late 20th and Early 21st Centuries (Semiological Analy-sis)]. Kyiv: National Academy of Culture and Arts Management [in Ukrainian].
Mymryk, M. (2012). Saksofon v ukrainskii kamernii muzytsi kintsia XX – pochatku XXI stolittia: kompozytorska tvorchist i vykonavska praktyka [The Sax-ophone in Ukrainian Chamber Music of the Late 20th and Early 21st Century: Compositional Creativity and Performance Practice]. Ukrainian National Tchai-kovsky Academy of Music, Kyiv [in Ukrainian].
Raaben, L. (1986). Kamernaya instrumentalnaya muzyika pervoy polovinyi XX veka. Strany Evropy i Ameriki [Chamber Instrumental Music of the First Half of the 20th Century. Countries of Europe and America]. Leningrad: Sovetsky Compositor [in Russian].
Savchuk, I. (2021). Borys Liatoshynsky i polska kultura. Komu-nikatyvni polia tvorchosti [Borys Liatoshynsky and Polish Culture. Communica-tive Fields of Creativity]. D. Thesis in Art Studies. National Academy of Arts of Ukraine, Modern Art Research Institute, Kyiv [in Ukrainian].
Savchuk, I. (2013). Pro deiaki osoblyvosti zbahachennia palitry vyrazhalnykh zasobiv ta funktsii vykonavtsia v ukrainskii kamernii muzytsi kintsia XX — pochatku XXI stolit [On Some Features of Enriching the Palette of Expressive Means and Functions of the Performer in Ukrainian Chamber Music of the Late 20th and Early 21st Centuries]. Scientific Herald of Tchaikovsky Na-tional Music Academy of Ukraine, 106, 226–242 [in Ukrainian].
Samoylenko, A. (2002). Dialog kak muzyikalno-kulturologicheskiy fe-nomen: metodologicheskie aspektyi sovremennogo muzyikoznaniya [Dialogue as a Musical and Cultural Phenomenon: Methodological Aspects of Contemporary Musicology]. D. Thesis in Art Studies. The Odesa State Nezhdanova Academy of Music. Odesa [in Russian].
Sosnytskyi, I. (2023). Kompozytsiini osoblyvosti y zasoby vyra-zhennia khudozhnoho dialohu [Compositional Features and Means of Expressing Artistic Dialog]. Sloboda Scientific Journal. Philology, 3, 87–90. DOI: 10.32782/philspu/2023.3.16 [in Ukrainian].
Stashevskyi, A. (2004). Volodymyr Runchak — “Muzyka pro zhyt-tia…”. Analitychne ese baiannoi tvorchosti [Volodymyr Runchak — “Music About Life...” An Analytical Essay on Accordion Music]. Lutsk [in Ukrainian].
Shabat-Savka, S. (2020). Dialohichnist u khudozhnomu dyskursi: tolerantnyi i atolerantnyi rehistr tekstovoi komunikatsii [Dialogicity in Artistic Discourse: Tolerant and Atolerant Registers of Textual Communication]. Slavia Orientalis, LXIX (1), 143–155. DOI: 10.24425/slo.2020.132446 [in Ukrainian].
Angerer, M. (1981). Musikanalise auf dem Wege zur Synthese [Music Analysis on the Way to Synthesis]. Osterreichische Musikzeitschrift, 9, 460–465 [in German].
Hirschkop, K. & Shepherd, D. (Eds.) (2001). Bakhtin and Cultural Theory. 2nd ed. Manchester: Manchester University Press.
Lachmann, R. (1984). Bachtins Dialogizitat und die akmeistische Mythopoetik als Paradigma dialogisierter Lyrik [Bakhtin’s Dialogicity and Ac-meistic Mythopoetics as a Paradigm of Dialogized Poetry]. Poetik und Hermeneutik, 11, 489–515 [in German].
