Клас альта у Національній музичній академії України імені П. І. Чайковського: науковий вектор розвитку
DOI:
https://doi.org/10.31318/2414-052X.2(63).2024.310289Ключові слова:
альт, кафедра струнно-смичкових інструментів Національної музичної академії України імені П. І. Чайковського, музичне виконавство, дисертація, інструменталізм, українське музикознавствоАнотація
Розглянуто дисертаційні дослідження, присвячені різним питанням альтового виконавства, здійснені викладачами та вихованцями кафедри струнно-смичкових інструментів Національної музичної академії України імені П. І. Чайковського. З’ясовано, що, незважаючи на колосальний потенціал темброво-виражальних можливостей, альт тривалий час залишався в тіні своїх найближчих родичів по струнно-смичковому сімейству — у першу чергу в аспекті сольного виконавства. Описано шлях альта до визнання рівноправним сольним інструментом, який розпочався за часів Романтизму з другої половини ХІХ століття, набрав стрімких обертів у першій половині ХХ століття та, фактично, продовжується і сьогодні. Наголошено на тому, що введення альтової проблематики у науково-музичний обіг є одним із засобів культурної пропаганди інструмента, поряд із його виконавською презентацією. Вказується на наявність наукового потенціалу в альтистів, адже за період від 1971 року і до сьогоднішнього дня в Україні було захищено 9 кандидатських дисертацій, присвячених різним проблемним питанням альтового виконавства, з яких 5 було здійснено викладачами та вихованцями класу альта Національної музичної академії України імені П. І. Чайковського. Представлено інформацію стосовно біографії музикознавців-альтистів та охарактеризовано кожне дисертаційне дослідження. Відзначено актуальність та прогресивність тематики досліджень, яка нерідко випереджає свій час. Підкреслено важливість подальшого продовження наукових розвідок у галузі альтового виконавства. Доведено, що кафедра струнно-смичкових інструментів Національної музичної академії України імені П. І. Чайковського сьогодні є не лише кількісним, а й якісним лідером у сфері дослідження альтового виконавства
Посилання
Havrylets, D. H., 2012. The European viola concerto: genesis, evolution, genre models . Ph.D. in Art History. Thesis. M. Lysenko Lviv National Music Academy.
Horodetskyi, A. V., 2019. The European viola art of the first half of the 20th century: performing practice and composer's creativity. Ph.D. in Art History. Thesis. P. I. Tchaikovsky National Music Academy of Ukraine.
Dediulia, Yu. M., 2021. The large-scale works for viola in Ukrainian music of the last third of the 20th–beginning of the 21st centuries: a genre-style search. Ph.D. in Art History. Thesis. I. P. Kotlyarevskyi Kharkiv National University of Arts.
Karapinka, M. Z., 2011. The genre paradigm of the European sonata for viola and piano of the 18th–20th centuries. Ph.D. in Art History. Abstract of Thesis. M. Lysenko Lviv National Music Academy.
Kosenko, H. H., 2018. Timbral semantics of the viola in the work of Kharkiv composers of the 1960th–2000th. Ph.D. in Art History. Abstract of Thesis. I. P. Kotlyarevskyi Kharkiv National University of Arts.
Krysa, O. B., 2011. The Kyiv viola art in the context of European traditions. Ph.D. in Art History. Thesis. P. I. Tchaikovsky National Music Academy of Ukraine.
Kulakov, S. V., 1999. The viola interpretation of J. S. Bach's 6 suites for solo cello. Ph.D. in Art History. Thesis. P. I. Tchaikovsky National Music Academy of Ukraine.
Kupriianenko, E. B., 2010. The viola in a polytimbral chamber-instrumental ensemble of the Austro-German tradition (late baroque – J. Brahms). Ph.D. in Art History. Abstract of Thesis. I. P. Kotlyarevsky Kharkov State University of Arts.
Palshkov, B. B., 1971. The features of orchestral performance and questions of orchestral viola-player training methods. Ph.D. in Art History. Abstract of Thesis. P. I. Tchaikovsky Kyiv State Conservatory.
Palshkov, B. B., 1982. Osoblyvosti zvukovydobuvannia ta intonuvannia na alti [The features of sound production and intonation on the viola]. Kyiv: Muzychna Ukraina.
Riley, M. W., 1993. The history of the viola. Vol. 1. Michigan: Braun-Brymfield, Ann Arbor.
