Опера «Креонт» Дмитра Бортнянського: з Португалії — в Україну
DOI:
https://doi.org/10.31318/2414-052X.2(63).2024.310283Ключові слова:
українська музична культура другої половини ХVІІІ століття, оперна творчість Дмитра Бортнянського, прижиттєві документальні джерела, італійська опера-seria, «Креонт»Анотація
Досліджено творчу діяльність видатного українського митця Дмитра Бортнянського як оперного композитора. Зосереджено увагу на операх італійського періоду творчості (1768 – 1779) — це «Креонт» (1776, Венеція), «Алкід» (1778, Венеція) і «Квінт Фабій» (1779, Модена). Вказано на щасливу сучасну сценічну долю опери «Алкід», партитуру якої будо опубліковано в Києві у 1985 році. Знайдено рукописну партитуру першої опери Дмитра Бортнянського «Креонт», яка протягом тривалого часу вважалась втраченою; а після встановлення місця перебування партитури в одному з архівів португальського міста Лісабон її копію було привезено в Україну. Досліджено історію переміщень прижиттєвих рукописів оперних творів Дмитра Бортнянського та розглянуто сюжет, структуру і музичну драматургію опери «Креонт». Застосовано поєднання наукових методів для досягнення мети, зокрема: джерелознавчого — для пошуку та аналізу прижиттєвих рукописних і друкованих джерел; історичного — для встановлення історико-культурних паралелей в дослідженні оперної спадщини Дмитра Бортнянського і накреслення перспектив подальшого вивчення наголошених питань; теоретичного — для систематизації музичностильових чинників вивчення нотного тексту опери «Креонт» і створення певних узагальнень. З’ясовано номерну структуру двох актної опери «Креонт», сюжетною основою якої є трагедія «Антігона» давньогрецького драматурга Софокла. Зазначено, що головний конфлікт опери Дмитра Бортнянського розгортається між царем Фів Креонтом та донькою померлого царя Едіпа Антігоною (порівняно з трагедією Софокла, в опері змінено розв’язку з трагічної на щасливу — всі герої залишаються живими, Антігона стає царицею Фів і перемагає у протистоянні з Креонтом). Наголошено на тому, що збережена партитура опери «Креонт» дає підстави для більш глибокого розуміння оперної спадщини Дмитра Бортнянського та досягнень композитора в жанрі італійської опери, і що важливим завданням є постановка цієї опери в Україні, на батьківщині композитора.
Посилання
Bortnianskyi, D., 1985. Alkid: opera na try dii [Alcide: an opera in three acts]. Kyiv: Muzychna Ukraina.
Kol'tellini, M., 1772. Antigona: muzykal'naya drama [Antigone: a musical drama]. Translated by I. Dmitrevskiy. Sankt-Peterburg: Pechat' pri Imperatorskoi akademii nauk.
Kornii, L., 1998. Istoriia ukrainskoi muzyky [History of Ukrainian music]. Ch. 2: Druha polovyna ХVІІІ stolittia. Kyiv, Kharkiv, Niu-Iork: Vydavnytstvo M. P. Kots.
Malinina, G., 2008. Neizvestnyi Bortnyanskii v Bergamo: uvertyura k opere "Kreont" [Unknown Bortnyansky in Bergamo: overture to the opera "Creonte"]. Starinnaya muzyka, 1–2, pp.10–14.
Malinina, G., 2011. «Antigona» T. Traetty v Rossii (1772) – "Kreont" D. Bortnyanskogo v Italii (1776): dve opery na odno libretto ["Antigone" by T. Traetta in Russia (1772) – "Creonte" by D. Bortnyansky in Italy (1776): two operas on one libretto]. Starinnaya muzyka, 3–4, pp.2–15.
Ryzhkova, N. A., comp., 2001. Prizhiznennye izdaniya sochinenii D. S. Bortnyanskogo: svodnyi katalog [Lifetime editions of D. S. Bortnyansky's works: a consolidated catalogue]. SanktPeterburg: Izdatel'stvo Rossiiskoi natsional'noi biblioteki.
Rytsareva, M., 1979. Kompozitor D. S. Bortnyanskii: zhizn' i tvorchestvo [Composer D. S. Bortnyansky: life and creativity]. Leningrad: Muzyka.
Rytsareva, M., 2015. Dmitrii Bortnyanskiĭ. Zhizn' i tvorchestvo kompozitora [Dmitry Bortnyansky. Life and work of the composer.]. 2nd ed. Sankt-Peterburg: Kompozitor.
Khoroshev, O., 2024. Operna tvorchist Dmytra Bortnianskoho [Dmitry Bortniansky's opera work]. In: Culture and information society of the 21st century, materials of the international scientific and theoretical conference of young scientists, Ukraine, Kharkiv, April 18-19 2024. Kharkiv: KhDAK, pp.59–61.
Chuvashov, A. V., 2020. Avtografy D. S. Bortnyanskogo v KR RIII. In: Iz fondov Kabineta rukopisei Rossiiskogo instituta istorii iskusstv [From the collections of the Cabinet of manuscripts of the Russian institute of art history]. Sankt-Peterburg: RIII, iss. 7, pp.21–119.
Coltellini, M., 1776. Creonte, dramma per musica da rappresentarsi nel nobilissimo teatro di S. Benedetto nell'autunno dell'anno 1776. La musica di D. Bornianski. Venezia: appresso Modesto Fenzo.
Folicaldi, S. Quell`usignolo. Le site des premiers interprètes baroques et classiques. Le registre des chanteurs des XVIIe et XVIIIe siècles, [en ligne]. Disponible à: <http://www.quellusignolo.fr/castrats/folicaldi.html> [consulté: 05 avril 2024].
Inventory of operas belonging to the royal library and that were in the possession of the director of the royal opera houses in 1803, PT-TT-CR-2995 [manuscripte]. Lisboa: Arquivo Nacional Torre do Tombo.
Mooser, R.-A., 1951. Annales de la musique et des musiciens en Russie au XVIIIe siècle. Vol. 2: L'époque glorieuse de Catherine II: période 1762–1796. Genève: Ed. du Mont-Blanc.
Santos, M. (comp.), 1958. Cátalogo música manúscrita Biblioteca da Ajuda, vol. 1 (А – Сor). Lisboa: Biblioteca da Ajuda.
Shumilina, O. and Varakuta, M., 2020. Baroque opera on the Contemporary Ukrainian Theatre Stage: ideas and Solutions. Kyiv-Mohyla Humanities Journal, 7, pp.225–232.
