Опера «Креонт» Дмитра Бортнянського: з Португалії — в Україну

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.31318/2414-052X.2(63).2024.310283

Ключові слова:

українська музична культура другої половини ХVІІІ століття, оперна творчість Дмитра Бортнянського, прижиттєві документальні джерела, італійська опера-seria, «Креонт»

Анотація

Досліджено творчу діяльність видатного українського митця Дмитра Бортнянського як оперного композитора. Зосереджено увагу на операх італійського періоду творчості (1768 – 1779) — це «Креонт» (1776, Венеція), «Алкід» (1778, Венеція) і «Квінт Фабій» (1779, Модена). Вказано на щасливу сучасну сценічну долю опери «Алкід», партитуру якої будо опубліковано в Києві у 1985 році. Знайдено рукописну партитуру першої опери Дмитра Бортнянського «Креонт», яка протягом тривалого часу вважалась втраченою; а після встановлення місця перебування партитури в одному з архівів португальського міста Лісабон її копію було привезено в Україну. Досліджено історію переміщень прижиттєвих рукописів оперних творів Дмитра Бортнянського та розглянуто сюжет, структуру і музичну драматургію опери «Креонт». Застосовано поєднання наукових методів для досягнення мети, зокрема: джерелознавчого — для пошуку та аналізу прижиттєвих рукописних і друкованих джерел; історичного — для встановлення історико-культурних паралелей в дослідженні оперної спадщини Дмитра Бортнянського і накреслення перспектив подальшого вивчення наголошених питань; теоретичного — для систематизації музичностильових чинників вивчення нотного тексту опери «Креонт» і створення певних узагальнень. З’ясовано номерну структуру двох актної опери «Креонт», сюжетною основою якої є трагедія «Антігона» давньогрецького драматурга Софокла. Зазначено, що головний конфлікт опери Дмитра Бортнянського розгортається між царем Фів Креонтом та донькою померлого царя Едіпа Антігоною (порівняно з трагедією Софокла, в опері змінено розв’язку з трагічної на щасливу — всі герої залишаються живими, Антігона стає царицею Фів і перемагає у протистоянні з Креонтом). Наголошено на тому, що збережена партитура опери «Креонт» дає підстави для більш глибокого розуміння оперної спадщини Дмитра Бортнянського та досягнень композитора в жанрі італійської опери, і що важливим завданням є постановка цієї опери в Україні, на батьківщині композитора.

Завантаження

Дані завантаження ще не доступні.

Біографія автора

Ольга Шуміліна, Львівська національна музична академія імені М. В. Лисенка

докторка мистецтвознавства, професорка, професорка кафедри теорії музики

Посилання

Bortnianskyi, D., 1985. Alkid: opera na try dii [Alcide: an opera in three acts]. Kyiv: Muzychna Ukraina.

Kol'tellini, M., 1772. Antigona: muzykal'naya drama [Antigone: a musical drama]. Translated by I. Dmitrevskiy. Sankt-Peterburg: Pechat' pri Imperatorskoi akademii nauk.

Kornii, L., 1998. Istoriia ukrainskoi muzyky [History of Ukrainian music]. Ch. 2: Druha polovyna ХVІІІ stolittia. Kyiv, Kharkiv, Niu-Iork: Vydavnytstvo M. P. Kots.

Malinina, G., 2008. Neizvestnyi Bortnyanskii v Bergamo: uvertyura k opere "Kreont" [Unknown Bortnyansky in Bergamo: overture to the opera "Creonte"]. Starinnaya muzyka, 1–2, pp.10–14.

Malinina, G., 2011. «Antigona» T. Traetty v Rossii (1772) – "Kreont" D. Bortnyanskogo v Italii (1776): dve opery na odno libretto ["Antigone" by T. Traetta in Russia (1772) – "Creonte" by D. Bortnyansky in Italy (1776): two operas on one libretto]. Starinnaya muzyka, 3–4, pp.2–15.

Ryzhkova, N. A., comp., 2001. Prizhiznennye izdaniya sochinenii D. S. Bortnyanskogo: svodnyi katalog [Lifetime editions of D. S. Bortnyansky's works: a consolidated catalogue]. SanktPeterburg: Izdatel'stvo Rossiiskoi natsional'noi biblioteki.

Rytsareva, M., 1979. Kompozitor D. S. Bortnyanskii: zhizn' i tvorchestvo [Composer D. S. Bortnyansky: life and creativity]. Leningrad: Muzyka.

Rytsareva, M., 2015. Dmitrii Bortnyanskiĭ. Zhizn' i tvorchestvo kompozitora [Dmitry Bortnyansky. Life and work of the composer.]. 2nd ed. Sankt-Peterburg: Kompozitor.

Khoroshev, O., 2024. Operna tvorchist Dmytra Bortnianskoho [Dmitry Bortniansky's opera work]. In: Culture and information society of the 21st century, materials of the international scientific and theoretical conference of young scientists, Ukraine, Kharkiv, April 18-19 2024. Kharkiv: KhDAK, pp.59–61.

Chuvashov, A. V., 2020. Avtografy D. S. Bortnyanskogo v KR RIII. In: Iz fondov Kabineta rukopisei Rossiiskogo instituta istorii iskusstv [From the collections of the Cabinet of manuscripts of the Russian institute of art history]. Sankt-Peterburg: RIII, iss. 7, pp.21–119.

Coltellini, M., 1776. Creonte, dramma per musica da rappresentarsi nel nobilissimo teatro di S. Benedetto nell'autunno dell'anno 1776. La musica di D. Bornianski. Venezia: appresso Modesto Fenzo.

Folicaldi, S. Quell`usignolo. Le site des premiers interprètes baroques et classiques. Le registre des chanteurs des XVIIe et XVIIIe siècles, [en ligne]. Disponible à: <http://www.quellusignolo.fr/castrats/folicaldi.html> [consulté: 05 avril 2024].

Inventory of operas belonging to the royal library and that were in the possession of the director of the royal opera houses in 1803, PT-TT-CR-2995 [manuscripte]. Lisboa: Arquivo Nacional Torre do Tombo.

Mooser, R.-A., 1951. Annales de la musique et des musiciens en Russie au XVIIIe siècle. Vol. 2: L'époque glorieuse de Catherine II: période 1762–1796. Genève: Ed. du Mont-Blanc.

Santos, M. (comp.), 1958. Cátalogo música manúscrita Biblioteca da Ajuda, vol. 1 (А – Сor). Lisboa: Biblioteca da Ajuda.

Shumilina, O. and Varakuta, M., 2020. Baroque opera on the Contemporary Ukrainian Theatre Stage: ideas and Solutions. Kyiv-Mohyla Humanities Journal, 7, pp.225–232.

##submission.downloads##

Опубліковано

2024-06-26

Як цитувати

Шуміліна, О. (2024). Опера «Креонт» Дмитра Бортнянського: з Португалії — в Україну. Часопис Національної музичної академії України ім.П.І.Чайковського, (2(63), 37–54. https://doi.org/10.31318/2414-052X.2(63).2024.310283

Номер

Розділ

МИСТЕЦТВОЗНАВСТВО. Музичне мистецтво