Мемуарно-публіцистичний дискурс про отця Остапа Нижанківського

Анотація

Досліджено спогадову публіцистику з газетних видань української діаспори другої половини ХХ століття, присвячену суспільно-громадському та культурно-освітньому діячу, композитору, диригенту отцю Остапу Нижанківському. Висвітлено тематико-змістове наповнення мемуарних пресодруків Івана Боднарука, Остапа Бобикевича, Осипа Залеського, Андрія Кігічака на сторінках «Нового Шляху», «Америки», «Нашого Кличу», «Українського Слова», «Шляху Перемоги». Проаналізовано життєписний матеріал, що поглиблює біографію та віхи творчості митця Східної Галичини. Осмислено знаковість постаті отця О. Нижанківського для розвитку соціокультурного простору краю на основі опрацьованих газетних дописів. Аргументовано джерелознавчу, аксіологічну, пізнавальну вартість публіцистичних дописів, що «побачили світ» в інонаціональному світовому просторі. Розглянуто видатних нащадків Нижанківських, сторінки життя митця з різних років. Описано хорову спадщину отця О. Нижанківського крізь допис І. Боднарука. Окреслено родинний талант Нижанківських до музики, зокрема сина Нестора Нижанківського, а також творче спілкування з видатними діячами С. Крушельницькою, І. Франком, О. Кошицем, що описано в публікації О. Бобикевича. Визначено цінність мистецького хисту композитора та громадської діяльності у створенні «Львівського Бояну», «Бережанського Бояну», «Стрийського Бояну», «Бібліотеки музикальної», що представлено в публікації О. Залеського. З’ясовано трагічні події смерті священика крізь мемуарний матеріал А. Кігічака. Доведено, що спогадові дописи є вартісним джерелознавчим матеріалом в сучасному соціокультурному просторі України. Аргументовано, що проаналізовані матеріали стануть добрим підґрунтям для дослідників низки питань з історично-музичного минулого Східної Галичини другої половини ХІХ століття, зокрема діяльності священичої еліти краю у розбудові української державності, творчого доробку отця О. Нижанківського, а також для культурологів та музикознавців, котрі вивчають соціокультурні сторінки періоду приналежності до Польської держави.