Міфопоетика сонатної творчості В. Косенка як оприявлення смислу
DOI:
https://doi.org/10.31318/2414-052X.1(62).2024.304969Ключові слова:
міфопоетика творчості В. Косенка, сонатна ідея, сюїтний хронотоп, міфоритуальний простір, семантика набатуАнотація
Розглянуто особливості міфопоетичної семантики сонатної творчості В.Косенка на прикладі Третьої сонати h-moll ор. 15 для фортепіано, Сонати для скрипки і фортепіано amoll ор. 18, фортепіанного циклу «11 етюдів у формі старовинного танцю» ор. 19 та виявлено їхній семантичний концепт. Визначено кульмінаційне значення житомирського періоду в царині камерно-інструментальної творчості як індивідуальної інтонаційнозвукообразної моделі. Виявлено особливості стильового мислення митця у створенні авторського звукового універсуму як етичного тексту культури, причетного до універсальних кодів буття. З’ясовано особливості модифікації сонатної ідеї в одночастинному і двочастинному сонатних циклах кінця 1920-х років — Третьої сонати hmoll ор. 15 для фортепіано, Сонати для скрипки і фортепіано a-moll ор. 18 — через осмислення вписаності архаїчних культурних текстів в контекст модерного смислетворення В. Косенка. Зазначено, що сонатна ідея розкривається як чергування тематичних комплексів, які відповідають контрастно-складеному типу циклічних форм. Окреслено риси неконфліктної сонатної драматургії, такі як, стадіальність і відкритість. Визначена її часопросторова модель. Виявлено семантичні моделі функціонування в межах сонати міфоритуального циклічного простору, а також структурного інваріанта сонати в несонатних жанрових формах. Фортепіанний цикл «11 етюдів у формі старовинного танцю» ор. 19 розглянуто як кульмінацію інструментального мислення В.Косенка, де синтезувалися інтонаційні, драматургічні, семантичні лексеми. Акцентовано увагу на втіленні сонатної ідеї в контексті неоромантично-екзистенційної рефлексії і необарокових маркерів нескінченності. Охарактеризовано катарсичні сенси драматургічної ідеї циклічних форм і проаналізовано перетворення дзвоновості у розкритті катарсичної ідеї творчості та осмисленні семантики дзвону-набату концептом смислетворення. Осмислено камерноінструментальні твори В. Косенка як втілення міфологічного механізму народження нового тексту світу.
Завантаження
Посилання
Berenbein, I., 2016. Dramaturhichna ideia fortepiannoho tsyklu "11 etiudiv u formi starovynnykh tantsiv Viktora Kosenka yak vyiav romantychno-barokovoi refleksii" [The dramaturgical idea of the piano cycle "11 etudes in the form of ancient dances by Viktor Kosenko as manifestations of romantic-baroque reflection"]. Naukovyi visnyk Natsionalnoi muzychnoi akademii imeni P. I. Chaikovskoho, 115, pp.101–113.
Kosenko, A. V., compiler, 1975. Lyst V. S. Kosenka – A. V. Kosenko vid 21 sichnia 1929 r. In: V. S. Kosenko. Spohady. Lysty [V. S. Kosenko. Memories. Letters]. 2nd ed. Kyiv: Muzychna Ukraina, pp.251–253.
Lotman, Yu., 1996. Tekst u teksti. In: M. Zubrytska, ed. Slovo. Znak. Dyskurs. Antolohiia svitovoi literaturno-krytychnoi dumky XX stolittia [Word. Sign. Discourse. An anthology of world literary and critical thought of the 20th century]. Lviv: Litopys, pp.428–441.
Taranchenko, O., 2016. Viktor Kosenko: traiektoriia doli myttsia [Viktor Kosenko: the trajectory of the artist's fate]. Naukovyi visnyk Natsionalnoi muzychnoi akademii imeni P. I. Chaikovskoho, 115, pp.31–52.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Починаючи з червня 2025 року авторське право на публікацію залишається за авторами.
Автори можуть використовувати власні матеріали в інших виданнях за умови посилання на журнал «Часопис Національної музичної академії України імені П. І. Чайковського» як на місце першої публікації.
Наш журнал дотримується авторських прав та дозволів CREATIVE COMMONS для журналів із відкритим доступом.
Автори, які публікуються в цьому журналі, погоджуються з такими умовами:
- автори лишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution-ShareAlike 4.0 International License, яка дає змогу іншим особам вільно поширювати опубліковане дослідження з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи в цьому журналі;
- автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи такою, якою її було опубліковано цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи в цьому журналі.
