«Гірська легенда» для альта і струнних Є. Станковича: історія, композиція, драматургія
DOI:
https://doi.org/10.31318/2414-052X.4(61).2023.301192Ключові слова:
альт, творчість Євгена Станковича, українська інструментальна музика, «Гірська легенда», струнні музичні інструментиАнотація
Розглянуто єдиний твір малої форми Євгена Станковича з сольним альтом — «Гірську легенду» для альта і струнних. З’ясовано обставини його створення. Виявлено, що він був написаний спеціально для Міжнародного конкурсу альтистів імені Зенона Дашака (Київ, 2004 рік) у якості обов’язкової п’єси. Встановлено існування двох авторських версій музичного твору: перша — для альта і фортепіано; друга — для альта і струнного оркестру. Проаналізовано наявні аудіозаписи «Гірської легенди», зроблені відомими київськими альтистами Андрієм Тучапцем та Олександром Лагошею. Здійснено музикознавчий аналіз п’єси. Підкреслено, що проста тричастинна репризна форма, в якій втілено композицію твору, містить значний потенціал для роботи з тематизмом — його презентації, його розвитку та його переосмислення у результаті цього розвитку. З’ясовано, що очевидною є паралель з формою сонатного алегро — знакової для Станковича-симфоніста. Виявлено сильний вплив карпатського фольклору на її музичну мову, який продиктовано як самою назвою опусу, так і подією задля якої він був створений. Наголошено на тому, що «Гірська легенда» мала презентувати Україну для музичної спільноти з різних країн, яка була присутня на Міжнародному конкурсі альтистів. Спрямовано увагу на назву твору, в якій міститься натяк на дві реальні «легенди», що народилися у карпатському регіоні — відомого українського альтиста, чиїм ім’ям був названий конкурс — Зенона Дашака і самого Євгена Станковича. Висунуто гіпотезу стосовно ще однієї образно-змістової паралелі, хоча й віддаленої — зі знаменитою скрипковою п’єсою Генріка Венявського «Легенда». Відзначено традиції нової фольклорної хвилі в українській музиці. Підкреслено важливість продовження наукових розвідок, пов’язаних із «Гірською легендою». Визначено перспективний напрям подальшого дослідження означеної тематики, який пов’язаний з інтерпретаційним аспектом — виконавським аналізом сольної партії музичного твору.
Завантаження
Посилання
Havrylets, D. H., 2004. Pro shcho spivaie alt [What does the alto sing about?]. Muzyka, 3(344), p. 7.
Holovashchenko, M. I., 2007. Dashak Zenon Oleksiyovych. Velyka ukrainska entsyklopediia, [online]. Available at: <https://esu.com.ua/search_articles.php?id=23716> [accessed: 01 September 2023]
Danylets, V. V., 2021. Stylization of Hutsul folklore in Ukrainian music of the end of the 19th–beginning of the 21st century: compositional and performing aspects. Ph.D. in Art History. Thesis. I. P. Kotlyarevskyi Kharkiv National University of Arts.
Zin'kevich, E. S., 2012. O nastoyashchem, o bylom razmyshlyaet Evgenii Stankovich v besedakh s Elenoi Zin'kevich [Evgeniy Stankovich reflects on the present and the past in conversations with Elena Zinkevich]. Nezhin: Izdatel' ChP Lysenko M. M.
Korchova, O. O., 2007. Buty Stankovychem [To be Stankovich]. Buklet do yuvileinoho kontsertu. Kyiv.
Krysa, O. B., 2011. The Kyiv viola art in the context of European traditions. Ph.D. in Art History. Thesis. P. I. Tchaikovsky National Music Academy of Ukraine.
Lisetskyi, S. Y., 1987. Yevhen Stankovych [Yevhen Stankovich]. Kyiv: Muzychna Ukraina.
Lunina, A., 2012. Kamerna tvorchist Yevhena Stankovycha. Stylovi modusy ta «siuzhetni» kontseptsii [Chamber works of Yevhen Stankovych. Stylistic modes and "plot" concepts]. Aktualni problemy mystetskoi praktyky i mystetstvoznavchoi nauky: Mystetski obrii, 4(14–15), pp.154–159.
Sirenko, Ye. I., 2016. The genre space of Yevhen Stankovych's violin music. Ph.D. in Art History. Thesis. P. I. Tchaikovsky National Music Academy of Ukraine.
Tuchapets, A. I., 2020. Altova muzyka Yevhena Stankovycha yak vazhlyvyi fenomen yoho kompozytorskoi tvorchosti [Yevhen Stankovych viola musik as an important phenomenon of his composer’s creativity]. Naukovyi visnyk Natsionalnoi muzychnoi akademii Ukrainy imeni P. I. Chaikovskoho, 127, pp.39–51.
Khai, M., 2017. A synthesis of folklore and one’s own self, [online]. Available at: <http://www.m-r.co.ua/mr/mr.nsf/0/CA99BF0029385155C22580A500662AF2?OpenDocument> [accessed: 02 September 2023].
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Починаючи з червня 2025 року авторське право на публікацію залишається за авторами.
Автори можуть використовувати власні матеріали в інших виданнях за умови посилання на журнал «Часопис Національної музичної академії України імені П. І. Чайковського» як на місце першої публікації.
Наш журнал дотримується авторських прав та дозволів CREATIVE COMMONS для журналів із відкритим доступом.
Автори, які публікуються в цьому журналі, погоджуються з такими умовами:
- автори лишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution-ShareAlike 4.0 International License, яка дає змогу іншим особам вільно поширювати опубліковане дослідження з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи в цьому журналі;
- автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи такою, якою її було опубліковано цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи в цьому журналі.
