Концепт вирішення танцю Золотого Тільця в опері Мирослава Скорика «Мойсей»

Автор(и)

  • Олена Касьянова Національна музична академія України імені П. І. Чайковського, Україна https://orcid.org/0000-0002-8530-8156
  • Анатолій Кочерга Національна музична академія України імені П. І. Чайковського, Україна https://orcid.org/0009-0006-8071-4928

DOI:

https://doi.org/10.31318/2414-052X.3(60).2023.296803

Ключові слова:

Мирослав Скорик, опера «Мойсей», опера-ораторія, притча, язичницькі культові відправи, танець Золотого Тільця, львівська та київська версії вистави

Анотація

Розглянуто особливості сценічної інтерпретації вокально-хореографічного компонента — сцени поклоніння Золотому Тільцю в опері Мирослава Скорика «Мойсей» у львівській та київській версіях вистави. Окреслено актуальність звернення до творів притчового спрямування у доленосні для людства часи обрання власного шляху на основі духовної скарбниці християнства — Біблії. З’ясовано сутність танцю Золотого Тільця як відлуння стародавніх єгипетських відправ на честь священного бика Апіса та ассировавилонських релігійних обрядів, присвячених богу Ваалу. Встановлено характерні ознаки язичницького ритуалу поклоніння Золотому ідолу, їх прояви в оргіастичному, пристрасноспокушальному танці із збудженням розпаленої вином уяви юрби, доведенням її до несамовитості та аморальних вчинків. Визначено необхідність синтезування ораторіальних особливостей (провідної функції хору, символічно-узагальнених трактувань подій з їх статично-уповільненим розгортанням) та оперної специфіки (динамічної режисури, яскравої сценографії, експресивної музичної драматургії) у створенні художньо-цілісної вистави. Обґрунтовано логічність танцювальної мізансцени з виходом балету із складу хористів — супротивників Мойсея, його поступового оголення та перетворення релігійної відправи на оргію у львівській версії опери. Проаналізовано і зіставлено зі львівською київську версію інтерпретації сцени ідолопоклонства із слабо вираженим конфліктом між двома ідейними таборами внаслідок спрощеної мізансцени вводу балету в танцювальне дійство без окреслення його приналежності до супротивників Мойсея. Доведено відповідність сценічного вирішення танцю Золотого Тільця у львівській та київській версіях вистави творчо переосмисленому стародавньому язичницькому культу фетишизації багатства і влади. Закцентовано увагу на логічності вирішення мізансцен у львівській версії вистави та на психологізації й персоніфікації образів персонажів — у київській. Спрогнозовано необхідність комплексних інтегрованих досліджень використання стародавніх культових ритуалів у оперних виставах із синтезуванням історичних, культурологічних, теологічних, етикоестетичних, соціально-психологічних, мистецтвознавчих засад існування певного етносу в умовах розвитку цивілізаційних процесів.

Завантаження

Дані завантаження ще не доступні.

Посилання

Berehova, O., 2010. Ukrainska opera pochatku tretoho tysiacholittia yak dzerkalo suchasnoi muzychnoi komunikatsii [Ukrainian opera of the beginning of the third millennium as a mirror of modern musical communication]. Naukovyi visnyk, 89, pp.190–215.

Berehova, O., 2006. Opera M. Skoryka "Moisei" u konteksti suchasnoho ukrainskoho kulturotvorennia [M. Skoryk's opera "Moses" in the context of modern Ukrainian cultural creation]. Mystetstvoznavchi zapysky, 9, pp.135–144.

Derevianchenko, O. O. and Ovchynnikova, H. A., 2012. Opera "Moisei" M. Skoryka v konteksti natsionalnykh ta zakhidnoievropeiskykh tradytsii [Opera "Moses" by M. Skoryk in the context of national and Western European traditions]. Muzychne mystetstvo, 12, pp.164–174.

Kyianovska, L., 2001. "Moisei" na porozi novoho stolittia ["Moses" on the threshold of a new century]. Muzyka, 6(329), pp.14–15.

Kuryshev, Ye., 2002. "Moisei" M. Skoryka: vira ta znevira ["Moses" by M. Skoryk: faith and despair]. Muzyka, 1–2 (330–331), pp.14–15.

Letychevska, O. 2018. Khorove vykonavstvo v opernii vystavi: tvorchist L. M. Venedyktova [Choral performance in an opera performance: the work of L. M. Venediktov]. Kyiv: Instytut mystetstvoznavstva, folklorystyky ta etnolohii imeni M. T. Rylskoho NAN Ukrainy.

Stanishevskyi, Yu. O., 2012. Natsionalna opera Ukrainy 2001–2011 [National Opera of Ukraine 2001–2011]. Kyiv: Muzychna Ukraina.

Turkevych, V., 2006. Moisei – osobystist ponad prostorom i chasom [Moses is a person beyond space and time]. KIT, 1(9), p.5.

##submission.downloads##

Опубліковано

2023-09-27

Як цитувати

Касьянова, О., & Кочерга, А. (2023). Концепт вирішення танцю Золотого Тільця в опері Мирослава Скорика «Мойсей». Часопис Національної музичної академії України ім.П.І.Чайковського, (3(60), 112–123. https://doi.org/10.31318/2414-052X.3(60).2023.296803

Номер

№ 3(60) (2023)

Розділ

МИСТЕЦТВОЗНАВСТВО. Сценічне мистецтво

Ліцензія

Починаючи з червня 2025 року авторське право на публікацію залишається за авторами.

Автори можуть використовувати власні матеріали в інших виданнях за умови посилання на журнал «Часопис Національної музичної академії України імені П. І. Чайковського» як на місце першої публікації.

Наш журнал дотримується авторських прав та дозволів CREATIVE COMMONS для журналів із відкритим доступом.

Автори, які публікуються в цьому журналі, погоджуються з такими умовами:

  1. автори лишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution-ShareAlike 4.0 International License, яка дає змогу  іншим особам вільно поширювати опубліковане дослідження з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи в цьому журналі;
  2. автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи такою, якою її було опубліковано цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи в цьому журналі.