Вплив тембрального забарвлення звуку на еволюцію диригентського жесту

Автор(и)

  • Володимир Дейнега Національна музична академія України імені П. І. Чайковського, Україна https://orcid.org/0009-0001-9000-4050

DOI:

https://doi.org/10.31318/2414-052X.3(60).2023.296801

Ключові слова:

диригент, оркестровка, тембр, колорит, емоційний стан, еволюція, диригентська жестикуляція

Анотація

Здійснено огляд професійних аспектів диригування, як процесу керування виконавським колективом. Розкрито основні напрями розвитку виконавської майстерності диригента від шумового виду — до безшумового. Простежено динаміку зміни форм та способів диригування зі збереженням пріоритету жестикуляції як основного виду впливу на колектив під час виконання музичного твору. З’ясовано, що диригент управляє не тільки логікою розвитку музичного матеріалу, а реалізує її застосуванням специфічного комплексу організованих в часі реальних фізичних рухів (жестів). Проаналізовано сутність оркестрового мислення диригента, яке являє собою синтез його логічного й процесуального мислення, що забезпечує розвиток тембрової драматургії музичного твору. Обґрунтовано залежність тембрального забарвлення звуку від задіяності різновидів оркестрових інструментів у відтворенні музичного матеріалу. Встановлено, що оркестровка виступає основою тембрального мислення диригента. Розмежовано (умовно) композиторів на два основних типи тембрального мислення, де до першого віднесено тих, для яких оркестровка є засобом викладення музичної думки (Л. Бетховен, Р. Вагнер, П. Чайковський, Д. Шостакович й інші), а до другого — тих, для яких оркестровка є засобом вираження витонченої образності створенням оркестрового колориту та багатобарвності звучання (Г. Берліоз, М. Римський-Корсаков, К. Дебюсі й інші). Доведено, що: тембральне забарвлення та мануальна техніка диригента мають взаємо-зворотний зв’язок; Елементи диригентського жесту відображають не тільки метро-ритмічну структуру, штрихову реалізацію, динамічні відтінки, емоційно-образний зміст музичного твору, а й відображають якість нового тембру, його видозміну та розвиток; темброва слухова уява диригента розвивається на заняттях з оркестровки (інструментовки) та в процесі диригування безпосередньо оркестровим колективом; диригентський жест, не підкріплений тембровим відчуттям, призводить до формальної жестикуляції, яка не відображає емоційно-образний зміст музичного твору.

Завантаження

Дані завантаження ще не доступні.

Посилання

Erzhemskii, G. L., 1988. Psikhologiya dirizhirovaniya: nekotorye voprosy ispolnitel'stva i tvorcheskogo vzaimodeistviya dirizhera s muzykal'nym kollektivom [Psychology of conducting: some issues of performance and creative interaction between the conductor and the musical ensemble]. Moskva: Muzyka.

Erzhemskii, G. L., 1993. Zakonomernosti i paradoksy dirizhirovaniya [Patterns and paradoxes of conducting]. Sankt-Peterburg: Fort.

Kofman, R. I., 1986. Vykhovannia dyryhenta: psykholohichni osoblyvosti [Education of a conductor: psychological features]. Kyiv: Muzychna Ukraina.

Musin, I. A., 1987. O vospitanii dirizhera: ocherki [On the education of a conductor: essays]. Moskva: Muzyka.

Myunsh, Sh., 1975. Ya – dirizher [I am the conductor]. Dirizherskoe ispolnitel'stvo: praktika, istoriya, estetika, pp.441–451.

Rakhlin, N. G., 1990. Stat'i. Interv'yu. Vospominaniya [Articles. Interview. Memories]. Moskva: Sovetskii kompozitor.

Symeonova, Yu., 2020. Kostiantyn Symeonov i Lev Venedyktov: spivtvorchist dyryhenta i khormeistera v muzychnomu mystetstvi druhoi polovyny XX stolittia [Kostyantyn Simeonov and Lev Venediktov: the collaboration of the conductor and the choirmaster in the musical art of the second half of the 20th century]. Chasopys Natsionalnoi muzychnoi akademii Ukrainy imeni P. I. Chaikovskoho, 4(49), pp.180–193 .

Teplov, B. M., 2003. Psikhologiya muzykal'nykh sposobnostei [Psychology of musical abilities]. Moskva: Nauka.

Tkach, Yu., 2018. Indyvidualnyi vykonavskyi styl dyryhenta-khormeistera yak predmet teoretychnoho doslidzhennia [Individual performance style of the conductor-choirmaster as a subject of theoretical research]. Visnyk Natsionalnoi akademii kerivnykh kadriv kultury i mystetstv, pp.359–366.

##submission.downloads##

Опубліковано

2023-09-27

Як цитувати

Дейнега, В. (2023). Вплив тембрального забарвлення звуку на еволюцію диригентського жесту. Часопис Національної музичної академії України ім.П.І.Чайковського, (3(60), 85–97. https://doi.org/10.31318/2414-052X.3(60).2023.296801

Номер

№ 3(60) (2023)

Розділ

МИСТЕЦТВОЗНАВСТВО. Музичне мистецтво

Ліцензія

Починаючи з червня 2025 року авторське право на публікацію залишається за авторами.

Автори можуть використовувати власні матеріали в інших виданнях за умови посилання на журнал «Часопис Національної музичної академії України імені П. І. Чайковського» як на місце першої публікації.

Наш журнал дотримується авторських прав та дозволів CREATIVE COMMONS для журналів із відкритим доступом.

Автори, які публікуються в цьому журналі, погоджуються з такими умовами:

  1. автори лишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution-ShareAlike 4.0 International License, яка дає змогу  іншим особам вільно поширювати опубліковане дослідження з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи в цьому журналі;
  2. автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи такою, якою її було опубліковано цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи в цьому журналі.