Локальне ансамблювання в оркестровому мисленні
DOI:
https://doi.org/10.31318/2414-052X.3(60).2023.296798Ключові слова:
локальне ансамблювання, адитивний принцип оркестрування, субтрактивний принцип оркестрування, зіставлення локальних ансамблів, оркестрове цілеАнотація
Розглянуто художньо важливе явище тимчасового виділення з оркестрового цілого ансамблів, які тривають впродовж певної структурної одиниці композиції. Названо таке явище «локальним ансамблюванням». Визначено принципи розрізнення у наявній літературі оркестрових соло й ансамблю солістів як переважно групового ефекту звучання. Обґрунтовано наукову новизну дослідження, яка випливає з особливого погляду на оркестр як на поле перетину та виникнення інструментальних ансамблів. Здійснено порівняльний аналіз партитур різних епох у контексті динамічної опозиції «повнота — неповнота». Виявлено адитивний та субтрактивний принципи співвіднесення оркестрової цілісності з вибірками інструментів, де перший утворюється з додавання ансамблів, які сумарно утворюють оркестр як наслідок, а другий — з виділення в оркестрі окремих ансамблів як його тимчасово автономних частин. З’ясовано, що попри наявність у попередніх дослідженнях оркестрових патернів (груп тембрів) та згадування ансамблів оркестрових солістів, групове ансамблювання як структурно відокремлений феномен ще не знаходив достатнього розгляду. Показано ефективність прийому локального ансамблювання для підкреслення архітектоніки творів, надання імпульсу для активного розгортання драматургії (вступ до опери «Парсифаль» Р. Вагнера). Проаналізовано одночасний поділ оркестру на підгруппи з різним фактурно-тематичним змістом, у другій частині Бранденбурзського концерту № 2 Й. С. Баха. Виявлено явище «ансамблю поза загальним оркестровим розвитком» у Шостій симфонії Гії Канчелі. Описано своєрідне явище акомпанованої послідовності локальних ансамблів у другій частині Концерту для оркестра Б. Бартока. Висвітлено опосередкований наслідок локального ансамблювання у партитурах для великого оркестру на підставі порівняння оркестрових складів у творчості І. Стравінського, Е. Вареза та А. фон Веберна. Доведено, що локальний ансамбль — це явище діалектичної взаємодії оркестрової цілісності та її частин, яке сприяє збагаченню оркестрового мислення, розмежуванню музичних структур, дає поштовх музично-драматичним колізіям та пошуку нових типів оркестру та його функціонування.
Посилання
Banshchikov, G. I., 1999. Zakony funktsional'noi orkestrovki: uchebnoe posobie [Functional orchestration laws]. Sankt-Peterburg: Kompozitor.
Borodavkin, S. O., 1998. The priciples of orchestral thinking of J. S. Bach. Ph.D. in Art History. Abstract of Thesis. Odesa State Conservatory named after A. V. Nezhdanova.
Zharkov, O. M., 2020. Podviina pryroda funktsionuvannia tembru v orkestrovykh tvorakh: interpretatsiinyi aspekt [The dual nature of timbre functioning in orchestral works: an interpretive aspect]. Naukovyi visnyk Natsionalnoi muzychnoi akademii Ukrainy imeni P. I. Chaikovskoho, 129, pp.140–152.
Ishchenko, Yu. Ya., 2012a. Pro vzaiemodiiu tembrovoho dyferentsiiuvannia ta intehruvannia u symfoniiakh P. I. Chaikovskoho [On the interaction of timbre differentiation and integration in the symphonies of P. I. Tchaikovsky]. Naukovyi visnyk Natsionalnoi muzychnoi akademii Ukrainy im. P. I. Chaikovskoho, 94, pp.198–231.
Ishchenko, Yu. Ya., 2012b. Tembrova moduliatsiia v symfoniiakh B. Liatoshynskoho [Timbral modulation in the symphonies of B. Lyatoshynskyi]. Naukovyi visnyk Natsionalnoi muzychnoi akademii Ukrainy im. P. I. Chaikovskoho, 94, pp.232–244.
Klebanov, D., 1972. Iskusstvo instrumentovki [The art of instrumentation]. Kiev: Muzykal'naya Ukraina.
Korobetska, S. Yu., 2011. Orkestrovyi styl: teoriia, istoriia, suchasnist: monohrafiia. Kyiv: Vydavnytstvo NPU im. M. Drahomanova.
Rakochi, V. O., 2016. The evolution of the instrumental solo as a reflection of the development of the symphony orchestra of the late 18th and early 20th centuries. Ph.D. in Art History. P. I. Tchaikovsky National Music Academy of Ukraine.
Rakochi, V. O., 2021. Tembrovi perehukuvannia yak bahatofunktsionalna systema u Kontserti dlia skrypky z orkestrom Chaikovskoho [Timbral alternations in Tchaikovsky’s violin concerto as a multifunctional system]. Visnyk Natsionalnoi akademii kerivnykh kadriv kultury i mystetstv, 2, pp.257–261.
Goubault, С., 2009. Histoire de l’instrumentation et de l’orchestration . Paris: Minerve.
Johnson, R., 2011. The Standard, Power, and Color model of instrument combination in Romantic-era symphonic works. Empirical Musicology Review, 6(1), pp.2–19.
Rakochi, V., 2020. The “Orchestra of Soloists” in Mahler’s Nachtmusik. Principles of music composing: orchestra in contemporary context, ХІХ. Lietuvos muzikos ir teatro akademija, 85–94.
