Опера Джоаккіно Россіні «Шовкова драбина»: квінтесенція задуму мистецького проєкту
DOI:
https://doi.org/10.31318/2414-052X.2(59).2023.295429Ключові слова:
опера Дж.Россіні «Шовкова драбина», дель арте, farsa, buffa-персонажі, атмосфера вистави, музична характеристика, образ-роль, пластична характеристика ролі-образуАнотація
Розглянуто основні тенденції використання засобів художньої виразності в українській та зарубіжній драматургії. Виокремлено прийоми сучасних сценічних практик для квінтесенції майбутнього задуму оперної вистави. Зроблено узагальнені висновки про зміну певних психологічно-образних характеристик героїв Нового часу, орієнтуючись на акценти культурних та політичних реформ епохи написання твору. Окреслено головне призначення комедії, яке полягає у виконанні загально-суспільно-виховної задачі засобами позитивного погляду на проблему. Визначено актуальність тематики опери Джоаккіно Россіні «Шовкова драбина», яка полягає у відповідності твору тенденції оновлення та переосмислення старовинних і класичних оперних творів задля їх кращого сприйняття сучасною молодіжною аудиторією із застосуванням новітніх технологічних можливостей театральної сцени, а також впевненість композитора у існуванні взаємного кохання як головної причини подружніх стосунків. Намічено ідейно-художню складову означеної опери та засоби її втілення. Зосереджено увагу на тому, що перед створенням режисерського задуму зазначеної опери Дж. Россіні, необхідно врахувати її жанрові особливості, що поєднали у собі ознаки farsa та buffa одночасно. Досліджено історію створення опери італійським композитором та лібретистом у 1812 році, зокрема, вплив Великої французької буржуазної революції. Розглянуто багатогранність компонентів сценічної виразності, їх обумовленість жанровими особливостями та приналежність до такої театральної категорії як атмосфера вистави, її основних складових та ролі у створенні аналогу для опери Дж. Россіні «Шовкова драбина». Запропоновано видозмінити назву опери з «Шовкової драбини» на «Шовкові сходи» в контексті відповідної варіативності її перекладу з італійської, що дозволить зробити акцент на тематично-образному змісті твору. Проаналізовано музичну драматургію оперного твору Дж. Россіні на прикладі сольних та ансамблевих номерів. Здійснено музично-психологічний аналіз персонажів опери задля пластичної візуалізації ролі-образу
Посилання
Donenko, N. P. and Vynar, O. B., 2020. Rezhyserskyi zadum yak holovna skladova khudozhno-tvorchoho protsesu stvorennia tsilisnoho stsenichnoho tvoru [The director's idea as the main component of the artistic and creative process of creating a complete stage work]. Mystetstvoznavchi zapysky, 37, pp.212–217.
Zaitseva, I. Ye., 2021. Aspekty interpretatsii suchasnoi dramaturhii. In: Stage art: dominant problems of artistic and creative processes: materials of the All-Ukrainian scientific conference of scientific and pedagogical workers, doctoral students, postgraduate students and master's students, April 22 2021. Kyiv: Vydavnychyi tsentr KNUKiM, pp.50–53.
Ilchenko, P. I., 2020. Rezhyserskyi zadum opernoi vystavy kriz pryzmu suchasnoi teatralnoi estetyky [The director's idea of an opera performance through the prism of modern theater aesthetics]. Ukrainske muzykoznavstvo, 46, pp.45–57.
Kasianova, O. V., 2022. Plastychne vyrishennia obrazu holovnoi heroini v operi Zh. Bize "Karmen" [Plastic solution of the image of the main character in J. Bizet's opera "Carmen"]. Chasopys Natsionalnoi muzychnoi akademii imeni P. I. Chaikovskoho, 2 (51), pp.105–118.
Kasianova, O., 2023. Polifunktsionalnist tantsiuvalnykh stsen v opernii vystavi [Polyfunctionality of dance scenes in an opera performance]. Chasopys Natsionalnoi muzychnoi akademii imeni P. I. Chaikovskoho, 1 (58), pp.112–128.
Kolesnyk, Ye., 2022. Vykhovannia spivaka-aktora v konteksti ukrainskoi opernoi shkoly [Education of a singer-actor in the context of the Ukrainian opera school]. Chasopys Natsionalnoi muzychnoi akademii imeni P. I. Chaikovskoho, 2 (55), pp.113–126.
Simonova, N. V., 2022. Opera Dzhoakkino Rossini «Shovkova drabyna»: vid avtora do rezhysera [Gioacchino Rossini's opera "The Silk Ladder": from the author to the director]. Chasopys Natsionalnoi muzychnoi akademii imeni P. I. Chaikovskoho, 3–4 (56–57), pp.225–241.
Tatarenko, M. H., 2021. Rezhysura suchasnoho frantsuzkoho avanhardnoho teatru Nanter-Amandie: stylistychni i kontseptualni novatsii [Direction of the modern French avant-garde theater of Nanterre-Amandier: stylistic and conceptual innovations]. Mystetstvoznavchi zapysky, 39, pp.245–250.
Khorolets, L. I., 2021. Bahatohrannist komponentiv stsenichnoi atmosfery yak emotsiinoi vyraznosti vystavy. In: Stage art: dominant problems of artistic and creative processes: materials of the All-Ukrainian scientific conference of scientific and pedagogical workers, doctoral students, postgraduate students and master's students, April 22 2021. Kyiv: Vydavnychyi tsentr KNUKiM, pp.34–38.
Shutko, S. M., 2022. Rol teatralnoho kostiuma u stvorenni khudozhnoho obrazu opernoi vystavy [The role of theatrical costume in creating an artistic image of an opera performance]. Chasopys Natsionalnoi muzychnoi akademii imeni P. I. Chaikovskoho, 3–4 (56–57), pp.212–224.
Barbieri, N. e Taviani, F., 2015. Preghiera. Discorso familiare per chi ha a che fare con i comici. Emilia-Romagna: Cue Press.
Rossini, G., 1976. La Scala di seta. [Farsa in un atto di Giuseppe Foppa, arranger Dino Manichetti, copyright Lendic Niksa (Firenze: Edizioni musicali Otos Firenze).
