ТЕХНОЛОГІЇ РОЗШИРЕНОЇ РЕАЛЬНОСТІ В ОПЕРІ: АНАЛІЗ ЗАСТОСУВАННЯ

Автор(и)

  • АНТОН ЛИТВИНОВ Національна музична академія України імені П. І. Чайковського, Україна https://orcid.org/0009-0002-3571-7469

DOI:

https://doi.org/10.31318/2414-052X.2(59).2023.295427

Ключові слова:

XR (розширена реальність), VR (віртуальна реальність), AR (доповнена реальність), MR (змішана реальність), цифровий театр, сучасна опера

Анотація

Розглянуто застосування технологій розширеної реальності у сучасному оперному мистецтві. Визначено та схарактеризовано різновиди технологій, що формують розширену реальність — об’єднавчий термін, що існує на даний момент як ідея тотальної цифрової інфраструктури. Окреслено особливості доповненої реальності, яка дозволяє накладати цифрові об’єкти на фізичний простір, несучи доповнюючу інформаційну та сценарну функції. Розглянуто характерні особливості віртуальної реальності, що передбачає інтерактивні досвіди повного занурення завдяки застосуванню тактильного, зорового, слухового каналів сприйняття та відео 360° як пасивний досвід. Зосереджено увагу на змішаній реальності, яка уможливлює взаємодію між цифровими та реальними об’єктами, створюючи враження цілісності. Наведено приклади застосування вищеокреслених технологій міжнародними оперними компаніями. Проаналізовано застосування вищезазначених технологій на основі українського оперного простору, зокрема, у проєкті «NOCTURNE VR» за мотивами камерної опери М. Лисенка «Ноктюрн». Виявлено практичні та теоретичні можливості розвитку і трансформації окремих складових оперного мистецтва, що можуть бути спровоковані прогресом технологій та суспільним запитом. З’ясовано наявність потреби в аналізі опери з точки зору міждисциплінарного підходу в контексті практичного застосування технологій. Досліджено адаптивність оперного мистецтва у контексті розвитку технології. Висвітлено концепцію опери як глядацького досвіду, зокрема як специфічного типу уваги глядача. Обґрунтовано означену концепцію як методологію свідомої роботи з часом у філософському розумінні. Висунуто тезу, що подібні міждисциплінарні студії з аналізу як оперного мистецтва, так і феномену технологій розширеної реальності, є корисними та необхідними для практичного втілення проєктів цифрового театру. Обумовлено послідовний розвиток та взаємне збагачення як творчого, так і технічного інструментарію митців-практиків у розглянутому контексті.

Посилання

Bohachov, M., 2021. Voiceless: opera as a type of attention. Your Art, [online]. Available at: <https://supportyourart.com/columns/bez-golosu-opera-yak-typ-uvagy-chastyna-1/> [accessed: 02 February 2021].

Manotskov, A., 2015. The musical sphere of modern culture: dimensions and configurations. ELEKTROTEATR STANISLAVSKII, [online]. Available at: <https://electrotheatre.ru/theatre/article/188> [accessed: 10 March 2023].

Chekan, Yu. I., 2020. Director's innovations in the use of technical means and technologies in stage art. Naukovyi visnyk Natsionalnoi muzychnoi akademii Ukrainy imeni P. I. Chaikovskoho, 129, pp.81–91.

Yudova-Romanova, K., Strelchuk, V. and Chubukova, Yu., 2019. Rezhyserski innovatsii u vykorystanni tekhnichnykh zasobiv i tekhnolohii u stsenichnomu mystetstvi. Visnyk Kyivskoho natsionalnoho universytetu kultury i mystetstv. Stsenichne mystetstvo, 2(1), pp.52–72.

Hutcheon, L., 2006. Interdisciplinary opera studies. PMLA, 121(3), pp.802–810.

Iudova-Romanova, K., Humenyuk, T., Horevalov, S., Honcharuk, S. and Mykhalov, V., 2023. Virtual reality in contemporary theatre. Journal on computing and cultural heritage, 15(4), pp. 1–11. https://doi.org/10/gr9dh7

Kotnik, V., 2013. The adaptability of opera: when different social agents come to common ground. International review of the aesthetics and sociology of music, 44(2), рр.303–342.

Krishnasamy, R., Vistisen, P., Nikolic, L., Hemmingsen, L. and Scarpelli, M., 2023. The meta-stage: utilizing metaverse-enabling technologies for hybrid co-presence experiences. In: EAI TIE 2023, 4th EAI International conference on technology, innovation, entrepreneurship and education, Cambridge, United Kingdom, September 27–28 2023. Cambridge: Springer.

Laurel, B., Strickland, R. and Tow, R., 1994. Placeholder: landscape and narrative in virtual environments. ACM Computer Graphics Quarterly, 28(2), [online]. Available at: <http://tauzero.com/Brenda_Laurel/Placeholder/CGQ_Placeholder.html> [accessed: 22 January 2019].

Lee, L.-H., Braud, T., Zhou, P., Wang, L., Xu, D., Lin, Z., Kumar, A., Bermejo, C. and Hui, P., 2021. All one needs to know about metaverse: a complete survey on technological singularity, virtual ecosystem, and research agenda. Journal of latex class files, 14(8), pp.1–66. https://doi.org/10.48550/arXiv.2110.05352

Pratt, S. L., 2009. Opera as experience. The journal of aesthetic education, 43(4), рр.74–87.

Webb, A. and Layton, J., 2023. ‘It’s not just about technology!': creativity as a driving force for nurturing the development of skills for digital performance. International journal of performance arts and digital media, pр.1–19. https://doi.org/10.1080/14794713.2023.2223719

##submission.downloads##

Опубліковано

2023-06-30

Номер

Розділ

МИСТЕЦТВОЗНАВСТВО. Сценічне мистецтво