Духовний аспект старовинної музики (на прикладі творів для органа)

Автор(и)

  • ГАЛИНА БУЛИБЕНКО Національна музична академія України імені П. І. Чайковського, Україна https://orcid.org/0000-0002-1062-8796

DOI:

https://doi.org/10.31318/2414-052X.2(59).2023.295420

Ключові слова:

орган, старовинна музика, виконавець та твір, принципи підходу до вивчення творів Й. С. Баха, образ музичного твору, числова та мотивна символіка, образне мислення, духовний аспект в органних творах старовинних авторів

Анотація

Розглянуто стереотипність сприймання органу як церковного інструменту, пов’язану із фактами побудови перших духових органів після знищення гідравлоса саме в монастирях, а також — через існування великої кількості музикантів-органістів, які й сьогодні беруть участь у богослужінні. Проаналізовано в українській фаховій науковій літературі проблематику зв’язку старовинної музики з творчістю композиторів-романтиків. Актуалізовано необхідність вивчення барокової символіки для поглиблення розуміння музики Й. С. Баха, що є невід’ємною складовою виконавської практики органістів та піаністів. Виявлено історичне коріння старовинної музики. Доведено, що музика завжди знаходилася поруч із точними науками — так за часів раннього Середньовіччя до обов’язкових для вивчення у школах «семи вільних мистецтв» входили «тривій» (граматика, риторика та діалектика) та «квадрівій» (арифметика, геометрія, астрономія та музика). Проаналізовано поступове перетворення органістів зі строгих «служителів культу» на концертних музикантів часів бароко. Зазначено, що розглянутий період характеризувався сприйманням музики як мови, у якій «говорило» практично все: музична форма, фактура, розмір, тривалості нот, ритмічний малюнок, голосоведіння, темп, використана в творі теситура тощо. Окреслено шляхи взаємодії органіста з авторським текстом при вивченні мотивної та числової символіки. Визначено основи для розшифрування творів Й. С. Баха. Охарактеризовано класицизм, за часів розквіту якого, твори Й. С. Баха звучали переважно в церкві. Описано знецінення інструментальних творів старовинних композиторів (зокрема, Й. С. Баха) в період романтизму та перехід органа до віртуозного концертного інструмента на прикладі технік гри на органі Ф. Ліста та М. Регера тощо. Розглянуто пізній романтизм, у якому було переглянуто ставлення музикантів до спадщини старовинних композиторів завдяки німецькому руху «назад до Зільбермана» (на чолі із А. Швейцером). Описано специфіку вивчення задуму твору Й. С. Баха. Наголошено на нагальній необхідності вивчення старовинної музики як джерела духовності в творчості сучасних органних композиторів.

Завантаження

Дані завантаження ще не доступні.

Посилання

Druskin, M., 1982. Iogann Sebast'yan Bakh [Johann Sebastian Bach]. Moskva: Muzyka.

Zakharova, O., 1975. Muzykal'naya ritorika ХVII — pervoi poloviny ХVIII veka [Musical rhetoric of the 17th — first half of the 18th centuries]. Problemy muzykal'noi nauki, 3, pp.345–378.

Kotliarevskyi, A., 1985. Mudryi nastavnyk. Bakh i suchasnist [A wise mentor. Bach and modernity]. Kyiv: Muzychna Ukraina.

Maister, Kh., 2009. Muzychna rytoryka: kliuch do interpretatsii Y. S. Bakha [Musical rhetoric: a key to the interpretation of J. S. Bach]. Moskva: KLASYKA- ХХI.

Nosina, V., 1993. Simvolika muzyki I. S. Bakha [Symbolism of the music of J. S. Bach]. Tambov.

Keller, H., 1983. Die Orgelwerke Bachs. Leipzig: Peters.

Klіnda, F., 1983. Organova іnterpretacіa. Bratіslava: OPUS.

##submission.downloads##

Опубліковано

2023-06-30

Як цитувати

БУЛИБЕНКО, Г. (2023). Духовний аспект старовинної музики (на прикладі творів для органа). Часопис Національної музичної академії України ім.П.І.Чайковського, (2(59), 81–98. https://doi.org/10.31318/2414-052X.2(59).2023.295420

Номер

№ 2(59) (2023)

Розділ

МИСТЕЦТВОЗНАВСТВО. Музичне мистецтво

Ліцензія

Починаючи з червня 2025 року авторське право на публікацію залишається за авторами.

Автори можуть використовувати власні матеріали в інших виданнях за умови посилання на журнал «Часопис Національної музичної академії України імені П. І. Чайковського» як на місце першої публікації.

Наш журнал дотримується авторських прав та дозволів CREATIVE COMMONS для журналів із відкритим доступом.

Автори, які публікуються в цьому журналі, погоджуються з такими умовами:

  1. автори лишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution-ShareAlike 4.0 International License, яка дає змогу  іншим особам вільно поширювати опубліковане дослідження з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи в цьому журналі;
  2. автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи такою, якою її було опубліковано цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи в цьому журналі.