ФОРМУВАННЯ АСОЦІАТИВНОГО МИСЛЕННЯ МАЙБУТНІХ ДИРИГЕНТІВ У ПРОЦЕСІ ОПРАЦЮВАННЯ МУЗИКИ ТЕАТРАЛЬНИХ ЖАНРІВ
DOI:
https://doi.org/10.31318/2414-052X.2(59).2023.295414Ключові слова:
диригент, опера, оперета, музика театральних жанрів, партитура, асоціативне мисленняАнотація
Досліджено специфіку роботи диригента над творами музично-театральних жанрів, визначено складові цього процесу та значення асоціативного мислення. Розглянуто специфіку жанру оперети, музичної комедії, яка полягає в тому, що головну роль у постановках вистав відіграє режисер, який вибудовує драматургічну концепцію вистави, а в більшості випадків є й автором сценарію. Звернено увагу на обов’язковому здійсненні постановчої роботи режисера в тісному контакті з диригентом, який відповідає за музичну складову вистави. Зазначено, що основи професійної майстерності диригента закладаються в процесі фахового навчання та закріплюються під час мистецької практики в музичних театрах. Зосереджено увагу на ролі театрального дійства у вихованні у майбутніх диригентів асоціативного мислення. Охарактеризовано специфіку роботи диригента в театрі оперети й оперному театрі засобом аналізу творчого досвіду видатних митців. Визначено роль асоціативного мислення диригента не тільки у психологічному (як мислення за допомогою образів та асоціацій) та мистецтвознавчому аспектах (як субфактор синтезу мистецтв), але і з соціологічної точки зору — як корпоративного мислення, що ґрунтується на міжособистісній взаємодії учасників творчого процесу, спільна діяльність яких спрямована на досягнення конкретного результату. Обґрунтовано необхідність творчої адаптації партитури для певного складу оркестру музичного театру. Висвітлено характер творчої взаємодії диригента з режисером, солістами, хором та оркестром. Окреслено проблемні аспекти мистецької практики студентів у музичному театрі та запропоновано шляхи їх подолання. Зосереджено увагу на творчих конкурсах як одному із засобів професійного становлення диригентів. Визначено чотири педагогічні умови та основні принципи формування асоціативного мислення студентів оперно-симфонічної спеціальності. Доведено значення асоціативного мислення як фахово необхідної якості диригента музичного театру. З’ясовано, що робота диригента музичного театру потребує сформованості комплексу професійних компетентностей (фахові уміння, музичні здібності, особистісні якості, індивідуально-психологічні особливості).
Посилання
Hamkalo, I.-Ya., 2021. Mii muzychnyi Olimp [My musical Olympus]. Kyiv: Svit Uspikhu.
Doroniuk, V., 2004. Kurs tekhniky dyryhuvannia [Course of conducting techniques]. Ivano-Frankivsk.
Kucheruk, V. F. and Kucheruk, N. P., 2016. Orkestrove dyryhuvannia [Orchestral conducting]. Lutsk.
Makarenko, H. H., 2006. Conductor's creativity in the context of an integrative approach. Doctor of Art History. Abstract of Thesis. P. I. Tchaikovsky National Music Academy of Ukraine.
Nestieva, M. I., 2012. Rezhyser i kompozytor – odnodumtsi chy suprotyvnyky? [Are the director and the composer like-minded or opponents?]. Chasopys Natsionalnoi muzychnoi akademii Ukrainy imeni P. I. Chaikovskoho, 3 (16), pp.11–16.
Rozhok, V. I., 2013. Stefan Turchak [Stefan Turchak]. Kyiv: Lybid.
Sverliuk, Ya. V., 2007. Dyryhentsko-orkestrova osvita: teoriia, metodyka, praktyka: monohrafiia [Conductor and orchestra education: theory, methodology, practice: monograph]. Kyiv: Kyivskyi natsionalnyi universytet kultury i mystetstv.
Stukalenko, Z. M., 2017. Osnovy orkestrovoho dyryhuvannia [Fundamentals of orchestral conducting]. Kropyvnytskyi: TsDPU imeni V. Vynnychenka.
Cherkashyna-Hubarenko, M. R., 2008. Yevropeiskyi opernyi teatr novoho tysiacholittia: shliakhy onovlennia [European opera house of the new millennium: ways of renewal]. Chasopys Natsionalnoi muzychnoi akademii Ukrainy imeni P. I. Chaikovskoho, 1, pp.118–125.
Berlioz, H., 1844. Grand traité d'instrumentation et d'orchestration modernes. Paris: Schonenberger.
