Макс Реґер та Україна в контексті музикознавчих досліджень та виконавської практики

Анотація

Досліджено основні напрямки та підходи до вивчення спадщини видатного композитора, диригента, виконавця й педагога Макса Реґера, 150-річний ювілей якого Європа відсвяткувала 19 березня 2023 року. Встановлено істотний внесок німецького музикознавства у наукове освоєння спадщини Реґера, що дає можливість розширення уявлення про творчість композитора в інформативно-біографічному, теоретичному, музично-текстологічному та виконавському аспектах. Описано неоціненний вклад вдови Макса Реґера — Ельзи Реґер, яка видала автобіографію «Моє життя із та для Макса Реґера» задля поширення будь-якої можливої інформації про постать і творчість свого чоловіка. Зазначено, що за життя митця його вважали старомодним, а музику вбачали надскладною для розуміння. З’ясовано, що сучасні музикознавці вбачають унікальність постаті М. Реґера, яка проявляється у зібранні ним ключових досягнень німецької культури та здійснений внесок у консолідацію стильових тенденцій через постромантизм до неокласицизму. Зроблено спробу простежити вплив музики М. Реґера на стильову практику українських композиторів, однак вона, на жаль, не увінчалась успіхом через недостатність підтверджених фактів. Виявлено збіг у діяльності та пріоритетах М. Реґера та М. Скорика, аналогії з творчістю якого виникли в процесі дослідного пошуку, до яких віднесено: національну ідея «як головний чинник формування смислотворчих орієнтирів» і відношення композиторів до звукового матеріалу та його організації. Визначено активність у розвитку української реґеріани, яка відчувається, насамперед, в останні десятиліття. Введено у науковий обіг інформацію про новітні дослідження та інтерпретаційні підходи до виконання музики М. Реґера у зв’язку з його 150-річним ювілеєм. Доведено, що зміна вектору європейської виконавської практики на межі ХХ – ХХІ століть у бік збільшення питомої ваги виконання інтелектуальної музики визначила творчість М. Реґера як складову музичної культури та парадигму впливу композитора вже на сучасне виконавство у світі як процес. Розглянуто постать М. Реґера, як таку, що перегукується з його знаменитим попередником Й. С. Бахом. Зроблено висновок щодо музики Реґера, яка переживає період ренесансу, демонструє свій масштаб, емоційний та творчий потенціал, однак все ще залишається недооціненою в Україні.