Опера Ріхарда Штрауса «Саломея» у пошуку нового режисерського осмислення
DOI:
https://doi.org/10.31318/2414-052X.1(58).2023.284763Ключові слова:
Оскар Уайльд, п’єса «Саломея», Ріхард Штраус, опера «Саломея», музична драматургія опери, режисерські вирішення в естетиці постмодернізмуАнотація
Розглянуто актуальність звернення до теми Саломеї в реаліях нової хвилі експресіонізму на початку ХХІ століття. Проведено комплексний аналіз драматургічної, музичної, пластично-хореографічної, сценографічної складових сценічних утілень образу царівни іудейської в опері Ріхарда Штрауса «Саломея». Визначено методологію ключових аспектів дослідження: трактування образу Саломеї О. Уайльдом і Ріхардом Штраусом – порівняльно-аналітичний; особливостей музичної драматургії опери – жанровостилістичний; знакових сценічних утілень ХХІ століття – інтерпретаційний. Окреслено дві концепції обґрунтування основного конфлікту, що призвів до загибелі Пророка. Перша – політична – очікуванню іродіанами Месії зі своєї династії заважали пророцтва Іоанна Предтечі; друга – біблеїстична – відхилення образа Іродіади на Пророка за звинувачення її в кровозмішенні і пороках. З’ясовано схожість тексту лібрето опери Ріхарда Штрауса і п’єси О. Уайльда на тему Саломеї. Виявлено стильові відмінності між двома творами: у О. Уайльда – драма символічного напряму, у Ріхарда Штрауса – експресивно-психологічна музична поема. Проаналізовано драматургічну структуру опери, побудовану на вагнерівському принципі підпорядкування музичних, поетичних і сценічних елементів розвитку сюжетної лінії та переосмисленні лейтмотивізму в аспекті його індивідуалізації. Описано три версії втілення опери «Саломея» у постановці норвезького, німецького та українського режисерів, вирішені в естетиці постмодернізму з перенесенням часу і місця дії у сьогодення, іронічним ставленням до художніх образів персонажів, синтезуванням традиційних та інноваційних засобів виразності. Встановлено, що норвезькій версії більш притаманне застосування новітніх арт-технологій у формуванні художнього образу вистави; німецькій – створення психологічної драми із фрейдистським підтекстом; українській виставі за мотивами опери Ріхарда Штрауса «Саломея» властиве вирішення у стилі хай-тек. Окреслено перспективи подальших досліджень в аспекті інтеграції традиційного театру і сучасних мультимедійних технологій.
Завантаження
Посилання
Vaild, O., 2018. Salomeia: p’iesa [Salome: a play]. Translated from English by K. Mikhalitsyna. Lviv: vydavnytstvo Anety Antonenko.
Veselovska, H. I., 2007. FINALE. ALLEGRO VIVACE. In: H. I. Veselovska, ed. Teatralni perekhrestia Kyieva 1900-1910-kh rr. (Kyivskyi teatralnyi modernizm) [Theatrical Crossroads of Kyiv 1900-1910s (Kyiv Theatrical Modernism)]. 2nd ed. Kyiv: Hnozis, pp.219–295
Kaverina, L., 2013. Opera "Salomeia" R. Shtrausa (do problemy osobystosti ta kharakteru) [The opera "Salome" by R. Strauss (to the problem of personality and character)]. Naukovyi visnyk Natsionalnoi muzychnoi akademii Ukrainy imeni P. I. Chaikovskoho, 106, pp.55–78.
Kasianova, O., 2021a. "Tanets semy pokryval" z dramy Oskara Uailda «Salomeia» v rezhyserskykh interpretatsiiakh doby modernu ["Dance of the Seven Veils" from Oscar Wilde's drama "Salome" in directorial interpretations of the modern era]. Chasopys Natsionalnoi muzychnoi akademii Ukrainy imeni P. I. Chaikovskoho, 1(50), pp.117–132.
Kasianova, O., 2021b. Arkhitektonika "Tantsiu semy pokryval" z opery Rikharda Shtrausa Salomeia" kriz pryzmu istorychnoi rekonstruktsii [Architectonics of the "Dance of the Seven Shrouds" from the opera "Salome" by Richard Strauss through the prism of historical reconstruction]. Chasopys Natsionalnoi muzychnoi akademii Ukrainy imeni P. I. Chaikovskoho, 3–4(52–53), pp.160–180.
Neboliubova, L. S., 2015. "Salomeia" Rikharda Shtrausa: na pereputtiakh paradoksa ["Salome" by Richard Strauss: at the crossroads of paradox]. Chasopys Natsionalnoi muzychnoi akademii Ukrainy imeni P. I. Chaikovskoho, 1(26), pp.34–48.
Neginsky, R., 2013. Salome. The image of a women who never was. Newcastle upon Tyne: Cambridge scholars publishing.
Quigley, A. E., 1994. Realism and Symbolism in Oscar Wilde`s Salome. Modern Drama 37: Spring, 104–119.
Schweik, R. C., 1987. Oscar Wilde`s Salome, the Salome Theme in Late European Art, and a Problem of Method in Cultural History. In: O. M. Brack, ed. Twilight of Dawn. Tuscon: University of Arizona Press.
Strauss, R., 1905. Salome. Drama in einem Aufzuge. Libretto von Heidrich Lachmann. Dresden: Königlich-Sächsisches Opernhaus
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Починаючи з червня 2025 року авторське право на публікацію залишається за авторами.
Автори можуть використовувати власні матеріали в інших виданнях за умови посилання на журнал «Часопис Національної музичної академії України імені П. І. Чайковського» як на місце першої публікації.
Наш журнал дотримується авторських прав та дозволів CREATIVE COMMONS для журналів із відкритим доступом.
Автори, які публікуються в цьому журналі, погоджуються з такими умовами:
- автори лишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution-ShareAlike 4.0 International License, яка дає змогу іншим особам вільно поширювати опубліковане дослідження з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи в цьому журналі;
- автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи такою, якою її було опубліковано цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи в цьому журналі.
