Специфічність підходів диригента у нетипових умовах утілення оперних вистав
DOI:
https://doi.org/10.31318/2414-052X.1(58).2023.284762Ключові слова:
музичний театр, оперна вистава, оперний проєкт, диригентські прийоми, традиційні та не традиційні локації утілення оперних вистав, взаємодія диригента та співака-актораАнотація
Розглянуто контент диригентської практики у традиційних та нетипових локаціях утілення оперних вистав. З’ясовано актуальність дослідження принципів роботи диригента в умовах природних ландшафтів, архітектурних ансамблів, фестивальних проєктів «просто неба». Проаналізовано літературні джерела з різних аспектів диригентської діяльності у традиційному та нетиповому вирішенні оперних вистав. Окреслено характер співпраці диригента і режисера у визначенні спільної концепції інтерпретації оперного твору задля забезпечення художньої цілісності вистави. Проілюстровано диригентські підходи до втілення оперних проєктів у традиційних умовах музичного театру при безпосередньому візуальному та акустичному контакті зі співаками-акторами. Досліджено особливості роботи диригента у нестандартних локаціях утілення оперних вистав: на тлі природного ландшафту (Австрія, 2016); історичного палацу (Україна, 2018); сходів до католицького собору (Німеччина, 2016) у рамках фестивального проєкту. Запропоновано авторське втілення оперної вистави «Богема» Дж. Пуччіні в Київському муніципальному академічному театрі опери та балету для дітей та юнацтва (нині Київська опера) при розміщенні оркестру на сцені позаду розгортання сценічної дії. Виявлено проблеми взаємодії диригента та співаків-акторів в умовах відсутності безпосереднього візуального та акустичного контакту, зумовлені нетиповими локаціями концептуального бачення вистави режисеромпостановником/організаторами проєктів. Доведено необхідність застосування індивідуальних диригентських прийомів при реалізації оперних проєктів у нетипових локаціях задля забезпечення синхронізації і якісного забезпечення синтезу вокально-сценічної дії і оркестрового звучання.
Завантаження
Посилання
Zinich, O., 2010. «Pastky» vid Rossini ["Traps" by Rossini]. Den, 117.
Kalyniuk, Yu., 2007. Dukhovni konstanty tvorchoi osobystosti dyryhenta [Spiritual constants of the conductor's creative personality]. Kyivske muzykoznavstvo. Seriia: Kulturolohiia i mystetstvoznavstvo, 23, pp.192–200.
Makarenko, H. H., 2001. Deiaki aspekty roboty dyryhenta nad opernoiu partyturoiu [Some aspects of the conductor's work on an opera score]. Naukovyi visnyk Natsionalnoi muzychnoi akademii Ukrainy imeni P. I. Chaikovskoho, 18(7), pp.232–240.
Makarenko, H. H., 2002. Tvorchi aspekty formuvannia khudozhnoho obrazu v diialnosti opernoho dyryhenta [Creative aspects of the formation of an artistic image in the activity of an opera conductor]. Naukovyi visnyk Natsionalnoi muzychnoi akademii Ukrainy imeni P. I. Chaikovskoho, 21, pp.204–213.
Panasiuk, V. Yu., 2011. Spetsyfika funtsionuvannia dyryhenta v systemi komunikatsii opernoho spektakliu [The specifics of the conductor's functioning in the communication system of an opera performance]. Chasopys Natsionalnoi muzychnoi akademii Ukrainy imeni P. I. Chaikovskoho, 3(12), pp.96–101.
Rozhok, V. I., 2009. Dyryhentska interpretatsiia opery «Kateryna Izmailova» na kyivskii opernii stseni [The conductor's interpretation of the opera "Kateryna Izmailova" on the Kyiv opera stage]. Chasopys Natsionalnoi muzychnoi akademii Ukrainy imeni P. I. Chaikovskoho, 3(4), pp.3–16.
Solov’ianenko, A., 2009. Vzaiemodiia rezhysera y dyryhenta u protsesi vyrishennia opernoi vystavy [Interaction of director and conductor in the process of solving an opera performance]. Visnyk Derzhavnoi akademii kerivnykh kadriv kultury i mystetstv, 2, pp.73–77.
Tarasenko, L., 2017. Yii zvut Mimi [Her name is Mimi]. Den, 129.
Turchak, S., 2013. Dyryhent v opernomu teatri. In: V. I. Rozhok, ed. Stefan Turchak [Stefan Turchak]. Kyiv: Lybid, pp.214–218.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Починаючи з червня 2025 року авторське право на публікацію залишається за авторами.
Автори можуть використовувати власні матеріали в інших виданнях за умови посилання на журнал «Часопис Національної музичної академії України імені П. І. Чайковського» як на місце першої публікації.
Наш журнал дотримується авторських прав та дозволів CREATIVE COMMONS для журналів із відкритим доступом.
Автори, які публікуються в цьому журналі, погоджуються з такими умовами:
- автори лишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution-ShareAlike 4.0 International License, яка дає змогу іншим особам вільно поширювати опубліковане дослідження з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи в цьому журналі;
- автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи такою, якою її було опубліковано цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи в цьому журналі.
