Специфічність підходів диригента у нетипових умовах утілення оперних вистав
DOI:
https://doi.org/10.31318/2414-052X.1(58).2023.284762Ключові слова:
музичний театр, оперна вистава, оперний проєкт, диригентські прийоми, традиційні та не традиційні локації утілення оперних вистав, взаємодія диригента та співака-актораАнотація
Розглянуто контент диригентської практики у традиційних та нетипових локаціях утілення оперних вистав. З’ясовано актуальність дослідження принципів роботи диригента в умовах природних ландшафтів, архітектурних ансамблів, фестивальних проєктів «просто неба». Проаналізовано літературні джерела з різних аспектів диригентської діяльності у традиційному та нетиповому вирішенні оперних вистав. Окреслено характер співпраці диригента і режисера у визначенні спільної концепції інтерпретації оперного твору задля забезпечення художньої цілісності вистави. Проілюстровано диригентські підходи до втілення оперних проєктів у традиційних умовах музичного театру при безпосередньому візуальному та акустичному контакті зі співаками-акторами. Досліджено особливості роботи диригента у нестандартних локаціях утілення оперних вистав: на тлі природного ландшафту (Австрія, 2016); історичного палацу (Україна, 2018); сходів до католицького собору (Німеччина, 2016) у рамках фестивального проєкту. Запропоновано авторське втілення оперної вистави «Богема» Дж. Пуччіні в Київському муніципальному академічному театрі опери та балету для дітей та юнацтва (нині Київська опера) при розміщенні оркестру на сцені позаду розгортання сценічної дії. Виявлено проблеми взаємодії диригента та співаків-акторів в умовах відсутності безпосереднього візуального та акустичного контакту, зумовлені нетиповими локаціями концептуального бачення вистави режисеромпостановником/організаторами проєктів. Доведено необхідність застосування індивідуальних диригентських прийомів при реалізації оперних проєктів у нетипових локаціях задля забезпечення синхронізації і якісного забезпечення синтезу вокально-сценічної дії і оркестрового звучання.
Посилання
Zinich, O., 2010. «Pastky» vid Rossini ["Traps" by Rossini]. Den, 117.
Kalyniuk, Yu., 2007. Dukhovni konstanty tvorchoi osobystosti dyryhenta [Spiritual constants of the conductor's creative personality]. Kyivske muzykoznavstvo. Seriia: Kulturolohiia i mystetstvoznavstvo, 23, pp.192–200.
Makarenko, H. H., 2001. Deiaki aspekty roboty dyryhenta nad opernoiu partyturoiu [Some aspects of the conductor's work on an opera score]. Naukovyi visnyk Natsionalnoi muzychnoi akademii Ukrainy imeni P. I. Chaikovskoho, 18(7), pp.232–240.
Makarenko, H. H., 2002. Tvorchi aspekty formuvannia khudozhnoho obrazu v diialnosti opernoho dyryhenta [Creative aspects of the formation of an artistic image in the activity of an opera conductor]. Naukovyi visnyk Natsionalnoi muzychnoi akademii Ukrainy imeni P. I. Chaikovskoho, 21, pp.204–213.
Panasiuk, V. Yu., 2011. Spetsyfika funtsionuvannia dyryhenta v systemi komunikatsii opernoho spektakliu [The specifics of the conductor's functioning in the communication system of an opera performance]. Chasopys Natsionalnoi muzychnoi akademii Ukrainy imeni P. I. Chaikovskoho, 3(12), pp.96–101.
Rozhok, V. I., 2009. Dyryhentska interpretatsiia opery «Kateryna Izmailova» na kyivskii opernii stseni [The conductor's interpretation of the opera "Kateryna Izmailova" on the Kyiv opera stage]. Chasopys Natsionalnoi muzychnoi akademii Ukrainy imeni P. I. Chaikovskoho, 3(4), pp.3–16.
Solov’ianenko, A., 2009. Vzaiemodiia rezhysera y dyryhenta u protsesi vyrishennia opernoi vystavy [Interaction of director and conductor in the process of solving an opera performance]. Visnyk Derzhavnoi akademii kerivnykh kadriv kultury i mystetstv, 2, pp.73–77.
Tarasenko, L., 2017. Yii zvut Mimi [Her name is Mimi]. Den, 129.
Turchak, S., 2013. Dyryhent v opernomu teatri. In: V. I. Rozhok, ed. Stefan Turchak [Stefan Turchak]. Kyiv: Lybid, pp.214–218.
