Поліфункціональність танцювальних сцен в оперній виставі
DOI:
https://doi.org/10.31318/2414-052X.1(58).2023.284761Ключові слова:
різновиди танцю в опері, функціонал танцю в опері, візуалізація інструментальних сцен, опера-балет, танцопера, мультимедійна операАнотація
Розглянуто особливості інтерпретації танцювальних сцен в оперній виставі сьогодення залежно від їх функціонального призначення. З’ясовано специфічні ознаки різновидів танцю: народного, характерного, бального, класичного, модерн; способи їх застосування відповідно до виконання драматургічних завдань в опері. Окреслено відмінності інтерпретації балетних актів/картин/сцен та танцювальних номерів у музично-театральних спектаклях. Виявлено еволюційні видозміни дивертисментного танцю: від створення певної атмосфери заходу до важливого компоненту – тла розв’язання вузлових подій. Обґрунтовано контент дієвого танцю як рушійної сили у вирішенні конфлікту. Схарактеризовано різновекторні пошуки пластично-хореографічної візуалізації інструментальних сцен в опері. Визначено відмінності сполучення хореографічної складової з іншими компонентами поліжанрових формоутворень. Встановлено провідні методи у жанрі опери-балету: «схрещення» вокальних і танцювальних партій; сполучення вокальної партії одного персонажа з танцювальною другого; контрастного протиставлення світосприйняття (вокал – духовні засади, танець – тілесні). Описано створення хореографічного еквіваленту паралельно з вокально-інструментальним розвитком драматургії у жанрі танцопери: в європейській традиції танцопери образ персонажа створюють співак (душа) і танцюрист (тіло); в американській – один виконавець в одночасному співі й танці; у жанрі мультимедійної опери танець у синтезі з музикою, співом, акробатикою, цирковими елементами синхронізується з комп’ютерною анімацією та спецефектами, поєднуючи в собі реальне і віртуальне. Окреслено перспективи подальших наукових розвідок синтезувань танцю з новітніми технологіями, його синкретизмом із іншими видами мистецтва.
Завантаження
Посилання
Veselovska, H. I., 2010. Tants-teatr u mystetskomu prostori suchasnoi Ukrainy. Chasopys Natsionalnoi muzychnoi akademii Ukrainy imeni P. I. Chaikovskoho, 2(7), pp.101–107.
Zharkova, V. B., 2012. Rol plastychnoho komponenta v istorii frantsuzkoi opery (vid Zhana Battista Liulli do Morisa Ravelia) [The role of the plastic component in the history of French opera (from Jean-Baptiste Lully to Maurice Ravel)]. Chasopys Natsionalnoi muzychnoi akademii Ukrainy imeni P. I. Chaikovskoho, 3(16), pp.76–83.
Kasianova, O. V., 2011. Osoblyvosti interpretatsii tantsiu v suchasnii opernii vystavi [Peculiarities of dance interpretation in a modern opera performance]. Chasopys Natsionalnoi muzychnoi akademii Ukrainy imeni P. I. Chaikovskoho, 2(11), pp.118–122.
Kasianova, O. V., 2021. Arkhitektonika «Tantsiu semy pokryval» z opery R. Shtrausa «Salomeia» kriz pryzmu istorychnoi rekonstruktsii [Architectonics of the "Dance of the Seven Shrouds" from the opera "Salome" by R. Strauss through the prism of historical reconstruction]. Chasopys Natsionalnoi muzychnoi akademii Ukrainy imeni P. I. Chaikovskoho, 3–4(52–53), pp.160–180.
Korchova, O., 2020. Piruety modernistskoho teatru. In: O. Korchova, ed. Muzychnyi modernizm yak terra cognita [Musical modernism as terra cognita]. Kyiv: Muzychna Ukraina, pp.160–168.
Kostennikov, A. N., 2012. Opery Rikharda Vahnera v suchasnomu muzychnomu teatri [Richard Wagner's operas in modern musical theater]. Chasopys Natsionalnoi muzychnoi akademii Ukrainy imeni P. I. Chaikovskoho, 3 (16), pp.57–67.
Lukashev, V. A., 2015. Rezhyserske vyrishennia plastychno-prostorovoho obrazu v suchasnii monooperi («Lysty kokhannia» V. Hubarenka v Kharkivskomu natsionalnomu akademichnomu teatri opery ta baletu imeni Mykoly Lysenka) [The director's solution of the plastic-spatial image in a modern mono-opera ("Letters of Love" by V. Gubarenko at Mykola Lysenko Kharkiv National Academic Theater of Opera and Ballet)]. Chasopys Natsionalnoi muzychnoi akademii Ukrainy imeni P. I. Chaikovskoho, 4(29), pp.66–74.
Polianska, H., 2010. Obrazy ukrainskoi demonolohii v operi-baleti V. Hubarenka «Vii» yak chynnyk dramaturhichnoho konfliktu [Images of Ukrainian demonology in V. Gubarenko's opera-ballet "Vii" as a factor in dramaturgical conflict]. Naukovyi visnyk Natsionalnoi muzychnoi akademii Ukrainy imeni P. I. Chaikovskoho, 89, pp.678–691.
Chepalov, O. I., 2007. Pina Baush u dzerkali postmodernistskoi estetyky. In: O. Chepalov, ed. Khoreohrafichnyi teatr Zakhidnoi Yevropy ХХ st. [Choreographic theater of Western Europe of the 20th century]. Kharkiv: Kharkivska derzhavna akademiia kultury, pp.187–205.
Cherkashyna-Hubarenko, M. M., 2015. Opera-balet Vitaliia Hubarenka «Vii» u partyturi y na stseni. In: M. Cherkashyna-Hubarenko, ed. Opernyi teatr u minlyvomu chasoprostori [Opera theater in changing space and time]. Kharkiv: Akta, pp. 344–347.
Yudova-Romanova, K., Strelchuk, V. and Chubukova, Yu., 2019. Rezhyserski innovatsii u vykorystanni tekhnichnykh zasobiv i tekhnolohii u stsenichnomu mystetstvi [Director's innovations in the use of technical means and technologies in stage art]. Visnyk Kyivskoho natsionalnoho universytetu kultury i mystetstv. Seriia: Stsenichne mystetstvo, 2(1), pp.52–72.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Починаючи з червня 2025 року авторське право на публікацію залишається за авторами.
Автори можуть використовувати власні матеріали в інших виданнях за умови посилання на журнал «Часопис Національної музичної академії України імені П. І. Чайковського» як на місце першої публікації.
Наш журнал дотримується авторських прав та дозволів CREATIVE COMMONS для журналів із відкритим доступом.
Автори, які публікуються в цьому журналі, погоджуються з такими умовами:
- автори лишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution-ShareAlike 4.0 International License, яка дає змогу іншим особам вільно поширювати опубліковане дослідження з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи в цьому журналі;
- автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи такою, якою її було опубліковано цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи в цьому журналі.
