«Простір літератури» Моріса Бланшо в контексті культурологічного осягнення художнього простору

Анотація

Здійснено теоретичний аналіз культури в контексті діяльнісного її виміру. Акцентовано увагу на культурологічному осягненні сутнісного змісту категорій — художній простір; художня діяльність; творчість як акт творення; митець як окремішня самодостатня особистість у процесі народження та втілення мистецького твору. Репрезентовано зміст та функції художньої творчості як форми людської активності, способу буття людини в світі, її самоствердження і саморозвитку, засобу існування особистості, що зумовлені специфікою художнього світобачення, результатом чого є творення суб’єктом самого себе. З’ясовано, що художня творчість забезпечує утвердження людини в світі як цілісної особистості, а також вільний вияв її творчості за законами краси на шляху перетворення власного життя. Розглянуто сутність художньої культури як типу культури, що виражає картину світу суб’єкта і систему його соціокультурних орієнтації, а також надає можливість зрозуміти його трансформацію й історичну соціодинаміку як самодостатньої складової культурного простору та системи новітнього теоретизування. Підкреслено, що постмодерний світ наукового осмислення творчості засяяв безліччю різноманітних теоретичних барв, увібравши увесь комплекс концептуального теоретизування творчості. Описано європейські наукові течії та концепції, які впродовж ХХ століття презентували оновлені й змістовніші теоретичні рефлексії творчості. Доведено, що становлення міждисциплінарного та культурологічного підходу до художнього буття людства знаходить своє яскраве відображення не лише в чисто теоретичних працях. Наголошено на тому, що книга французького культуролога, філософа, письменника Моріса Бланшо (Maurice Blanchot) «Простір літератури» у перекладі Леоніда Кононовича, якраз і забезпечує цілісність і гармонійність культурологічного теоретизування творчості як виду культурної діяльності, надаючи нашим скромним рефлексіям завершеного змістовно-концептуального наповнення.