Темброво-виражальні засоби сучасного саксофонного виконавства
DOI:
https://doi.org/10.31318/2414-052X.1(54).2022.255421Ключові слова:
інструментальна музика, саксофон, тембр, темброве забарвлення звука, нетрадиційні та модифіковані темброво-виражальні засобиАнотація
Розглянуто новий субстрат темброво-звукової моделі звучання сучасного саксофона у камерно-інструментальній музиці, який утверджується через появу нових і модифікацію усталених способів та прийомів гри на саксофоні. З’ясовано, що темброво-звукова інструментальна модель саксофона реалізується через темброве забарвлення звука, звуковисотні характеристики звучного (озвученого) діапазону інструмента та пов’язані з цим уявлення про: регістри, ефекти об’ємного звучання (vibrato і frullato), ефекти спектрального звучання (флажолети), динамічні можливості звуків у різних регістрах, реалізацію можливостей довготи звучання тощо. Описано технологію використовування на саксофоні додаткової альтернативної аплікатури і флажолетних звуків, що сприяють більшій різноманітності в тембрі між нотами в межах однієї і тієї самої октави. Підкреслено, що забарвлення тембру або bisbigliando здійснюється на інструменті чергуванням звичайних і флажолетних звуків, а також за допомогою додаткових (допоміжних) аплікатур. Висвітлено тембральне забарвлення звука з позиції насичення мелодії. Констатовано, що останнім часом у сучасній виконавській практиці на саксофоні широко застосовуються як виконавські прийоми, котрі впливають на темброве забарвлення звука під час його видобування, так і прийоми, які породжують окремі темброво-звукові структури. Обґрунтовано методику зміни звучання інструмента за допомогою специфічної роботи амбушюра (амбушюрні ефекти). Встановлено, що темброва орнаментика передбачає використання klangfarbenmelodie, складно орнаментованих нот, glissando, трелей і tremolo. Наголошено на можливості введення композиторами в партію саксофона (соло) поліфонічного елемента як поєднання одночасно кількох звучних голосів — doubletone. Доведено, що однією з найбільших новацій сучасного виконавства на саксофоні є можливість виконання акордового багатозвуччя. Запропоновано авторську концепцію застосування альтернативних (допоміжних) аплікатур для відтворення співзвуччя на принципово одноголосному саксофоні завдяки виконанню подвійних флажолетів, розщепленню тонів тощо.
Посилання
Avilov, V., 2005. Sol'nyi kontsertnyi repertuar saksofonista: istoricheskii obzor [Solo concert repertoire of a saxophonist: a historical review]. Muzychne mystetstvo, 5, pp.249–255.
Apatskii, V., 2006. Osnovy teorii i metodiki dukhovogo muzykal'no-ispolnitel'skogo iskusstva : uchebnik [Fundamentals of the theory and methodology of wind musical performing arts: textbook]. Kiev: NMAU.
Arto, P. I., 2004. Vsyakoe novoe nevozmozhno bez togo, chto ono nasledovalo [Every new thing is impossible without what it has inherited.]. Muzykal'naya akademiya, 1, p.58.
Vovk, R., 2005. Optymizatsiia aplikatur yak diievyi zasib vyrishennia zavdan tembrovodynamichnoi rivnosti zvukoriadu ta paltsevoi tekhniky klarnetysta [Optimization of fingering as an effective means of solving problems of timbre-dynamic equality of the scale and finger technique of the clarinetist]. Teoretychni ta praktychni pytannia kulturolohii, 18, pp.89–97.
Volkov, N. and Pushechnikov, I., 1989. K voprosu zvukoizvlecheniya na yazychkovykh dukhovykh instrumentakh. In.: Teoriya i praktika igry na dukhovykh instrumentakh [Theory and practice of playing wind instruments]. Muzychna Ukraina, pp.13–25.
Dikov, B. and Sedrakyan, A., 1966. O shtrikhakh dukhovykh instrumentov. In: Yu. Usova, ed. Metodika obucheniya igre na dukhovykh instrumentakh: ocherki [Teaching methods for playing wind instruments: essays]. Moskva: Muzyka, pp.182–210.
Ekimovskii, V., 1987. Oliv'e Messian. Zhizn' i tvorchestvo [Olivier Messiaen. Life and art]. Moskva: Sovetskii kompozitor.
Ivanov, V., 1997. Modern art of playing the saxophone: problems of history, theory and practice of performance. Doctor in Art History. Abstract of Thesis. Moscow State Tchaikovsky Conservatory.
Kvashnin, K., 2004. Sonoristika i ispolnitel'stvo na dukhovykh instrumentakh [Sonoristics and performance on wind instruments]. Samara: SGAKI.
Kirillov, S., 2009. Obshchii analiz sostoyaniya otechestvennoi nauchno-metodicheskoi mysli v oblasti pedagogiki i ispolnitel'stva na saksofone [General analysis of the state of domestic scientific and methodological thought in the field of pedagogy and performance on the saxophone]. Sbornik statei ad"yunktov, pp.3–13.
Terekhin, R. and Apatskii, V., 1988. Metodika obucheniya igre na fagote [Bassoon Teaching Methods]. Moskva: Muzyka.
Usov, Yu., 1978. Istoriya zarubezhnogo ispolnitel'stva na dukhovykh instrumentakh [The history of foreign performance on wind instruments]. Moskva: Muzyka.
Fedotov, A., 1976. O vyrazitel'nykh sredstvakh klarnetista v rabote nad muzykal'nym obrazom. Metodika obucheniya igre na dukhovykh instrumentakh [On the expressive means of the clarinetist in the work on the musical image. Methods of learning to play wind instruments]. Muzyka, 4, pp.86–109.
Flesh, K., 1998. Iskusstvo skripichnoi igry [The art of violin playing]. Moskva: Klassika XXI.
Khaubenshtok-Ramati, R., 1998. O forme v novoi muzyke. In.: O. Losev, ed. Sovremennaya muzyka Avstrii. Ocherki i dokumenty [Contemporary music of Austria. Essays and documents]. Moskva: NII iskusstvoznaniya, pp.98–102.
Shaposhnikova, M. K, 1985. O probleme stanovleniya otechestvennoi shkoly igry na saksofone [On the problem of the formation of the national school of playing the saxophone]. Aktual'nye voprosy teorii i praktiki ispolnitel'stva na dukhovykh instrumentakh, 80, pp.22–38.
Bartolozzi, B., 1967. New Sounds for Woodwind. London: Oxford University Press.
Brymer, J., 1979. Clarinet. London: Macdonald & Jane's.
Caravan, R. L., 1979. Polychromatic Diversions for Clarinet. Oswego; New York: Ethos Publications.
Chenna, A. and Salmi M., 1994. Manuale Dell'Oboe Contemporaneo [The Contemporary Oboe]. Milan: Rugginenti Editore.
Dick, R., 1975. The Other Flute: a Performance Manual of Contemporary Techniques. London: Oxford University Press.
Rufer, J., 1959. Das Werk Arnold Schonbergs. Kassel; Basel; London; New York: Barenreiter Kassel.
