Цикл віршів Г. Аполлінера «Бестіарій або кортеж Орфея» в композиторських інтерпретаціях Л. Дюрея та Ф. Пуленка
DOI:
https://doi.org/10.31318/2414-052X.3-4(52-53).2021.251807Ключові слова:
композиторська інтерпретація, модернізм, вірш, інтонаційна драматургія, синтез мистецтв, жанр, семантика, концепціяАнотація
Розглянуто два вокально-інструментальні цикли з однойменною назвою «Бестіарій або Кортеж Орфея», які були написані в одному і тому ж 1919 році двома яскравими представниками «Групи Шести»: Луї Дюреєм та Франсісом Пуленком. Визначено, що ці твори є композиторськими інтерпретаціями одного і того ж літературного першоджерела: шедевру французького модернізму, що став маніфестом орфізму, — циклу віршів Г. Аполлінера «Бестіарій або Кортеж Орфея». Проаналізовано поетику літературного першотвору. Здійснено підрядковий переклад, на підставі якого проведено семантичний аналіз вербального тексту поеми Г. Аполлінера та камерно-вокальних циклів. Виконано порівняльний аналіз структури творів та їх концепцій в цілому. Зроблено аналіз інтонаційної драматургії. Розглянуто однойменні номери циклів «Бестіарій або Кортеж Орфея» в художніх втіленнях Л. Дюрея та Ф. Пуленка, виконано порівняльний аналіз шести номерів, спираючись на поетику, що властива оригіналу. Висвітлено стильові особливості творчого почерку композиторів, що проявилися в їх інтонаційній драматургії. Охарактеризовано лейтінтонеми, музичні символи, ритмічні формули тощо. З’ясовано, що як у «Бестіарії» Л. Дюрея, так і в однойменному циклі Ф. Пуленка, смислообраз нерозривно пов’язаний із формообразом, який підпорядковано однієї меті, досягненню глибинного поетичного сенсу номерів поеми Гійома Аполлінера. Розкрито такі риси композиторського стилю Л. Дюрея та Ф. Пуленка, як лаконізм висловлювання та ілюстративність. Описано риси мелодекламаційності, які притаманні вокальній партії обох циклів. Означено аналогічні риси, котрі властиві обом циклам (витончена звукова палітра і тонка агогіка; наявність семантичних систем, які ґрунтуються на взаємодії лейтінтонем, ритмічних формул і музичних символів; образотворчі прийоми тощо). Висвітлено відмінності композиторських інтерпретацій Л. Дюрея і Ф. Пуленка поеми «Бестіарій або Кортеж Орфея» Г. Аполлінера. Доведено, що обидві композиторські інтерпретації циклу Г. Аполлінера «Бестіарій або кортеж Орфея» відповідають одному з головних завдань епохи становлення модернізму, спрямованого на очищення мистецтва від надмірностей у досягненні «нової простоти», елегантності та афористичності мовлення.
Посилання
Akopyan, K., 2005. ХХ vek v kontekste iskusstva. Istoriya bolezni kak povod dlya razmyshlenii: monografiya [21st century in the context of art. Case history as a reason for reflection: monograph]. Moskva: Akademicheskii proekt.
Venkova, A., 2001. The culture of modernism and postmodernism: the reader and the viewer in the author's picture of the world. Ph.D. in Culturology. Thesis. The Herzen State Pedagogical University of Russia.
Gnezdilova, E., 2006. The myth of Orpheus in the literature of the first half of the 20th century: R. Rilke, J. Cocteau, J. Anouil. T. Williams. Ph.D. in Philosophy. Thesis. Moscow State University.
Zharkova, V., 2009. Progulki v muzykal'nom mire Morisa Ravelya (v poiskakh smysla poslaniya avtora): monografiya [Walks in the musical world of Maurice Ravel (in search of the meaning of the author's message): monograph]. Kiev: Avtograf.
Kokto, Zh., 1999. Novobrachnye na Eifelevoi bashne [Newlyweds at the Eiffel Tower]. Translated from French and edited by M. Saponov. Moskva: MGK im. P. I. Chaikovskogo.
Kokto, Zh., 2000. Petukh i Arlekin [Rooster and Harlequin]. Sankt-Peterburg: Kristall. 7. Krasnoshchok, K., 2012. Composer's interpretation of the artistic and aesthetic heritage of Jean Cocteau in the works of representatives of French modernism of the 20st century. Ph.D. in Art History. Abstract of Thesis. Kharkiv National I. P. Kotlyarevsky University of Arts.
Krasnoshchek, E., 2016. «Orficheskii «svet» Giioma Apollinera v kompozitorskoi interpretatsii kamerno-vokal'nogo tsikla «Bestiarii ili kortezh Orfeya» F. Pulenka [Orphic "light" by Guillaume Apollinaire in the composer's interpretation of the chamber-vocal cycle "Bestiary or Orpheus's cortege" by F. Poulenc]. Nauka. Iskusstvo. Kul'tura, 12, pp. 25–34.
Krasnoshchek, E., 2020. Vokal'nyi tsikl Lui Dyureya «Tri pesni baskov» na stikhi Zhana Kokto v kontekste rannego perioda tvorchestva kompozitora [Louis Durey's vocal cycle "Three Basque Songs" on poems by Jean Cocteau in the context of the early period of the composer's work.]. Aktual'nі pitannya gumanіtarnikh nauk: zb. nauk. prats' [Drogobits'kogo derzhavnogo pedagogіchnogo unіversitetu іmenі І. Franka], 29, pp.112–120.
Mykhailova, O. V., 2009. Poetics of chamber and vocal lyrics by Francis Poulenc. Ph.D. in Art History. Abstract of Thesis. Kharkiv National I. P. Kotlyarevsky University of Arts.
Mikhailova, O., 2006. Vzaimodeistvie kul'turnykh traditsii v «Bestiarii» F. Pulenka – G. Apollinera [Interaction of cultural traditions in the "Bestiary" F. Poulenc – G. Apollinaire]. Problemy vzaiemodii mystetstva, pedahohiky ta teorii i praktyky osvity,18, pp.257–269.
Oleksandrova, O., Krasnoshchok, K., 2020. Vokalno-instrumentalnyi tsykl «Bestiarii abo kortezh Orfeia» Lui Diureia: vid poetychnoi metafory do muzychnoho smysloobrazu [Vocal-instrumental cycle "Bestiary or the orchestra of Orpheus" by Louis Duray: from poetic metaphor to musical meaning]. Muzychne mystetstvo i kultura, 2(31), pp.21–35.
Petrov, M., 2002. The language of art and the picture of the world (from the history of the artistic culture of France at the beginning of the 20th century). Ph.D. in Philosophy. Abstract of Thesis. Maxim Gorky Literature Institute.
Poeziya frantsuzskogo syurrealizma : antologiya, 2003. Translated from French and edited by M. Yasnov. Sankt-Peterburg: Amfora.
Aleksandrova, O,. Krasnoshchok K., 2020. Musical-Poetic Allegories of the VocalInstrumental Cycle “The Bestiary or Procession of Orpheus” by Loiis Durey and Guillaume Apollinaire. Journal of History Culture and Art Reseearch, 9(4), pp.376–386. https://doi.org/10.7596/taksad.v9i4.2889
Cocteau J., 1989 №1/2. Composé par Albert Mingelgrűn. Éditions de I`Université Bruxelles. Bruxelles : Université Libre de Bruxelles.
Hurard-Viltard, E., 1989 №1/2. Jean Cocteau et la musique à travers Le Coq et I`Arlequin (du manuscrit a l’oeuvre publiée). Composé par Albert Mingelgrűn. Éditions de I`Université. Bruxelles : Digithéque Université Libre de Bruxelles.
