Китайські композитори на заході: на шляху до нової стильової ідентичності (на прикладі опери «Мрія червоної палати» Брайт Шена)

Анотація

Розглянуто питання міграції як критерія творчості китайських композиторів на шляху до осягнення нової стильової ідентичності. Констатовано, що у випадку з китайськими композиторами, які емігрували до Америки, інтеграція їхнього композиторського досвіду до інакшого культурного простору співпала з періодом оновлення західної музичної мови на гребені хвилі зацікавленості європейської та американської музичної спільноти східними культурними традиціями. Наголошено на дії поступової адаптації західних слухачів до незвичної музичної мови китайських композиторів. Виділено постаті Тан Дуна, Брайт Шена, Чень І, Чжоу Лонга, творчість яких високо оцінена сучасними музикантами та слухачами, що підтверджується концертними програмами передових світових музичних установ. Підкреслено особливу яскравість творчості Брайт Шена, в якій сполучаються традиції західної та східної культур (Шену вдалося досягнути нової стильової ідентичності, що дозволяє назвати його сучасним класиком, у творчості якого класичні цінності маскуються за кроскультурними сполученнями). Зазначено, що переживання композитора передаються через білігвальну музичну лексику, в якій відображається результат культурного досвіду Шена. Проаналізовано особливості опери «Мрія Червоної палати» з точки зору суміщення культурних знаків сходу та заходу. Визначено музичні інструменти, якими відображаються східні елементи музичної мови (ударні пекінської опери та гуцину) зі збереженням їхньої основної функції та ритмічних малюнків, імітації звучання традиційних китайських інтонацій тощо. Підкреслюється, що західні традиції оперного письма демонструються через звернення до традиційної номерної структури, використання методу монотематизму та загального тонального (проте ускладненого пентатонними побудовами) гармонічного письма.