«Віють Вітри» Ганни Гаврилець у театралізованій інтерпретації камерного хору «Київ»
DOI:
https://doi.org/10.31318/2414-052X.3-4(52-53).2021.251795Ключові слова:
хорова творчість Г. Гаврилець, історична ораторія «Віють вітри», театралізація, хоровий театр, концертно-театралізована постановка, муніципальний камерний хор «Київ»Анотація
Охарактеризовано показові ознаки жанру хорового театру та їх втілення у виконанні історичної ораторії «Віють вітри» Ганни Гаврилець Муніципальним академічним камерним хором «Київ». Визначено приналежність цієї вистави до типу хорового театру «історія в обличчях», адже у 12 історичних піснях, записаних О. Кошицем під час Кубанської експедиції (1903–1905), відібраних, оброблених та поєднаних у драматургічну цілісність Г. Гаврилець, розгортаються картини національно-визвольної боротьби українського народу. Вибудувано театралізовану концепцію постановки в комунікативній ланці: композитор — диригент — аранжувальник — режисер — глядач. З’ясовано, що з метою динамізації виконання авторами концертно-театралізованої вистави (диригент Микола Гобдич, режисер-постановник Василь Вовкун) внесено структурні зміни (купюри окремих номерів, додано фінальний інструментальний номер), збагачено темброву палітру звучання камерного хору додатковими інструментами (бандура, сопілка, ударні), на яких грають хористи. Виділено підходи до театралізації номерів із персоніфікацією образів та загальнохорових сцен, що чергуються у побудованій за принципом контрасту драматургії твору. Встановлено, що у номерах із персоніфікованою образністю акцент робиться на більш дієвих індивідуальних акторських засобах (міміка, пластика, рухи), в епічних піснях — на більш статичних, але символічно наповнених мізансценічних чинниках (графічно-просторові форми сценічного розташування виконавців на сцені). Зазначено, що використані постановниками фонові (костюми), мізансценічні та акторські засоби театралізації хорового твору у комплексі сприяють кращому розкриттю змісту вистави, підвищенню її видовищності, концертно-сценічної репрезентативності та створенню різноманітних акустичних ефектів.
Завантаження
Посилання
Bajda, L. A., 2010. Teatralizatsiia khorovoho tvoru yak aspekt vykonavskoi interpretatsii [Theatricalization of a choral work as an aspect of performing interpretation]. Naukovi zapysky Natsionalnoho pedahohichnoho universytetu imeni M. P. Drahomanova, 88, pp.3–9.
Kireyeva, N. Yu., 2010. Choral theatricalization: communicative aspects. Ph.D. in Art History. Abstract of Thesis. Saratov State Conservatoire.
Kyrylenko, Ya. O., 2014. Stage representativeness as an attribute of the concert-choral genre: on the way to creating a choral theater. Available at: <http://www.uk.x-pdf.ru/5raznoe/1378-1-udk7808768-kirilenko-yana-oleksiivna-kandidat-mistectvoznavstva-vikladach-kafedri-vikonavskemistectvo-dnipropetrov.php> [accessed 20 May 2021].
Koshkareva, N. V., 2007. Choral composition in contemporary domestic music: communicative aspects. Ph.D. in Art History. Abstract of Thesis. Moscow State Tchaikovsky Conservatory.
Koshyts, O. A., 2018. Notes. H. Havrylets. historical oratorio "The Winds Blow": music edition. Kyiv : "Kyiv" chamber choir.
Mostova, Yu. V., 2003. Theatricalization of choral works as a method of artistic interpretation. Ph.D. in Art History. Abstract of Thesis. Kharkiv State Academy of Culture.
Ovchinnikova, T. K., 2009. Choral theater in contemporary domestic musical culture. Ph.D. in Art History. Thesis. Rostov State Rachmaninov Conservatoire.
Stanislavska, K. I., 2016. Mystetsko-vydovyshchni formy suchasnoi kultury [Art and spectacular forms of modern culture]. 2nd ed. Kyiv: NAKKKiM.
Suprunenko, G. V., 2012. Choral Theater as a genre of "interacting" music and its embodiment in the work of domestic composers at the turn of the XX–XXI centuries. Ph.D. in Art History. Abstract of Thesis. Glinka Nizhny Novgorod State Conservatoire.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Починаючи з червня 2025 року авторське право на публікацію залишається за авторами.
Автори можуть використовувати власні матеріали в інших виданнях за умови посилання на журнал «Часопис Національної музичної академії України імені П. І. Чайковського» як на місце першої публікації.
Наш журнал дотримується авторських прав та дозволів CREATIVE COMMONS для журналів із відкритим доступом.
Автори, які публікуються в цьому журналі, погоджуються з такими умовами:
- автори лишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution-ShareAlike 4.0 International License, яка дає змогу іншим особам вільно поширювати опубліковане дослідження з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи в цьому журналі;
- автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи такою, якою її було опубліковано цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи в цьому журналі.
