Другий фортепіанний концерт Людвіга ван Бетховена: у «пошуках» авторського стилю
DOI:
https://doi.org/10.31318/2414-052X.3-4(52-53).2021.251793Ключові слова:
фортепіанний концерт, пізній романтизм, інтонаційна драматургія, авторський стиль, Людвіг ван БетховенАнотація
Проаналізовано новітні музикознавчі дослідження про класичний стиль у творчості Людвіга ван Бетховена, зокрема праці М. С. Друскіна, Л. В. Кириліної та І. А. Сидорової, які становлять методологічну основу дослідження. Розглянуто «кристалізацію» стилю Людвіга ван Бетховена на прикладі одного з ранніх його опусів — Другого фортепіанного концерту — який композитор написав під впливом творчості В. А. Моцарта і Й. Гайдна. Завдяки ретельному аналізу твору доведено правомірність тези про те, що в ньому дуже добре проступають властиві композитору в період його «творчої зрілості» стилістика і типові ознаки форми. Зазначено, що вони виявляються в образному ладі складових частин концерту, який абсолютно відповідає змістовному «профілю» зрілих творів Людвіга ван Бетховена; у становленні найважливішого прийому темоутворення сонатної форми — похідного контрасту, а також у розробковому розвитку частин, зумовленому симфонізмом мислення композитора. Наголошено, що в організації сонатно-симфонічного циклу концерту також очевидні ознаки зрілого стилю митця — системи тональних арок. Уточнено, що партія фортепіано, «змагаючись» із партією оркестру, утворює складну фактурну цілісність, сприяючи реалізації центральної змістовної і драматургічної ідеї. Аргументовано основоположну роль Другого фортепіанного концерту Людвіга ван Бетховена у становленні зрілого симфонізму в жанрі інструментального концерту. Акцентовано увагу на непересічному значенні означеного музичного твору для подальшої творчості композитора, адже саме в «грі» стилів сформувалася яскрава і переконлива індивідуальна авторська манера митця. Також доведено, що саме Другий фортепіанний концерт підготував кульмінацію розвитку жанру, хронологічно відповідну концертам зрілого періоду творчості Людвіга ван Бетховена.
Посилання
Bershadskaya, T. S., 1997. Garmoniya kak element muzykal'noi sistemy [Harmony as an element of the musical system]. Sankt-Peterburg : Ut.
Druskin, M. S., 1973. Fortepiannye kontserty Betkhovena [Beethoven's piano concerts]. Moskva: Sovetskii kompozitor.
Kirillina, L. V., 2009. Betkhoven. Zhizn' i tvorchestvo: v 2 t. T. 1 [Beethoven. Life and work: in 2 volumes, vol. 1]. Moskva : Moskovskaya konservatoriya.
Kirillina, L. V., 2009. Betkhoven. Zhizn' i tvorchestvo: v 2 t. T. 1 [Beethoven. Life and work: in 2 volumes, vol. 2]. Moskva : Moskovskaya konservatoriya.
Kirillina, L. V., 1996. Klassicheskii stil' v muzyke XVIII — nachala XIX vekov : v 3 ch. Ch. 1: Samosoznanie epokhi i muzykal'naya praktika [Classical style in music of the 18th — early 19th centuries: in 3 parts. P. 1: Self-awareness of the era and musical practice]. Moskva : MGK im. P. I. Chaikovskogo.
Kirillina, L. V., 2007. Klassicheskii stil' v muzyke XVIII — nachala XIX vekov : v 3 ch. Ch. 2: Muzykal'nyi yazyk i printsipy muzykal'noi kompozitsii [Classical style in music of the 18th — early 19th centuries: in 3 parts. P. 2: Musical language and principles of musical composition]. Moskva : MGK im. P. I. Chaikovskogo.
Kirillina, L. V., 2007. Klassicheskii stil' v muzyke XVIII — nachala XIX vekov : v 3 ch. Ch. 3: Poetika i stilistika [Classical style in music of the 18th — early 19th centuries: in 3 parts. P. 3: Poetics and stylistics]. Moskva : MGK im. P. I. Chaikovskogo.
Sidorova, I. A., 2006. Worldview aspects of the musical creativity of Ludwig van Beethoven. Ph.D. in Philosophy. Abstract of Thesis. Kemerovo State University of Culture and Arts.
