Поетика «Заповіту» Тараса Шевченка в опері Миколи Лисенка – Михайла Старицького «Тарас Бульба»

Автор(и)

  • Рощенко О. Г.

Ключові слова:

поетика, «заповітна» строфа, драматургія опери, аріозо

Анотація

Виявлено й обґрунтовано ознаки поетики Шевченкового «Заповіту» в Аріозо Тараса, уміщеному в Додатку до клавіру опери «Тарас Бульба».
М. Лисенка – М. Старицького. Це «заповітна» строфа – двостопний хорей, «заповітні» семантеми. «Заповітну» парадигму «додаткового» Аріозо Тараса утворюють притаманний йому пророчий дух, імперативність, усвідомлення місії служіння Україні-родині, смислообраз «високої могили», апокаліптичні видіння, гімнічність, молитовність, тон настанови. Встановлено передбачуване місце Аріозо в опері. Розкрито особливості «заповітних» змістів звернень Тараса до синів і Січового козацтва в інтонаційній драматургії опери.

Завантаження

Дані завантаження ще не доступні.

##submission.downloads##

Опубліковано

2021-10-12

Як цитувати

Рощенко О. Г. (2021). Поетика «Заповіту» Тараса Шевченка в опері Миколи Лисенка – Михайла Старицького «Тарас Бульба». Часопис Національної музичної академії України ім.П.І.Чайковського, (1 (22), 26–33. вилучено із http://chasopysnmau.com.ua/article/view/242289

Номер

№ 1 (22) (2014): До 200-річчя від дня народження Тараса Григоровича Шевченка

Розділ

МИСТЕЦТВОЗНАВСТВО

Ліцензія

Починаючи з червня 2025 року авторське право на публікацію залишається за авторами.

Автори можуть використовувати власні матеріали в інших виданнях за умови посилання на журнал «Часопис Національної музичної академії України імені П. І. Чайковського» як на місце першої публікації.

Наш журнал дотримується авторських прав та дозволів CREATIVE COMMONS для журналів із відкритим доступом.

Автори, які публікуються в цьому журналі, погоджуються з такими умовами:

  1. автори лишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution-ShareAlike 4.0 International License, яка дає змогу  іншим особам вільно поширювати опубліковане дослідження з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи в цьому журналі;
  2. автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи такою, якою її було опубліковано цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи в цьому журналі.