Поетика «Заповіту» Тараса Шевченка в опері Миколи Лисенка – Михайла Старицького «Тарас Бульба»

Анотація

Виявлено й обґрунтовано ознаки поетики Шевченкового «Заповіту» в Аріозо Тараса, уміщеному в Додатку до клавіру опери «Тарас Бульба».
М. Лисенка – М. Старицького. Це «заповітна» строфа – двостопний хорей, «заповітні» семантеми. «Заповітну» парадигму «додаткового» Аріозо Тараса утворюють притаманний йому пророчий дух, імперативність, усвідомлення місії служіння Україні-родині, смислообраз «високої могили», апокаліптичні видіння, гімнічність, молитовність, тон настанови. Встановлено передбачуване місце Аріозо в опері. Розкрито особливості «заповітних» змістів звернень Тараса до синів і Січового козацтва в інтонаційній драматургії опери.