Соціологічний аспект дослідження музичної іконографії в оздобі архітектурних споруд Львова кінця ХІХ — початку ХХ століть

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.31318/2414-052X.2(51).2021.239396

Ключові слова:

архітектура, візуалізація, віртуалізація, соціологія, пам’ять, місто, іконографія

Анотація

Розглянуто роль соціологічного аспекту дослідження декоративних елементів (скульптурних та металопластикових) в архітектурі Львова кінця ХІХ — початку ХХ століть, що містять музичну тематику. Описано результати пошуку інструментарію вивчення інформативної складової архітектури і її трансформації в проекції «минулесучасне». Обґрунтовано зміст понять «віртуалізація» та «візуалізація» для конкретизації і актуалізації використання обраного наукового ракурсу дослідження музичної іконографії в оздобі архітектурних споруд Львова кінця ХІХ — початку ХХ століть. Спрямовано наукові пошуки у міждисциплінарне русло в межах культурології. Розширено розуміння взаємозв’язку архітектури та її оздоби з історичним періодом, в якому вона виникала, а також з іншими факторами людського існування, які здатні пояснити ті чи інші явища в культурі. З’ясовано специфіку сприйняття архітектурних об’єктів як «свідків» історії, зокрема музичної, а їх оздоби — як результату життя соціуму в конкретний період. Розглянуто музичну іконографію в архітектурній оздобі з позицій втілення тенденцій культури того часу. Надано пріоритетного значення ідеям видатних мислителів щодо актуалізації теми дослідження в контексті соціології архітектури з висвітленням питань архітектурного середовища і його впливу на життя людини. Конкретизовано зміст авторських установок цілеспрямованого вивчення музичної іконографії в оздобі архітектурних споруд Львова кінця ХІХ — початку ХХ століть і підтверджено їх актуальність прикладами реальних віднайдених архітектурних артефактів. Описано результати власного дослідження обраної тематики як учасника соціуму з метою актуалізації обраного наукового вектору в сучасному аспекті. Окреслено перспективи розвитку і трансформації співіснування соціуму і простору. Вказано на необхідність проведення наукових пошуків такого типу саме в контексті культурологічної науки, оскільки інструментарій її дослідження надає змогу ретельно вивчити музичну іконографію в оздобі архітектурних споруд Львова кінця ХІХ — початку ХХ століть.

Біографія автора

Софія Великанич, Національна музична академія України імені П. І. Чайковського

аспірантка кафедри теорії та історії культури

Посилання

Bataeva, E., 2013. Vidimoe obshchestvo. Teoriya i praktika sotsial'noi vizualistiki [Visible society. Theory and practice of social visualism]. Khar'kov: FLP Lysenko I. B.

Bodriiar, Zh., 1999. Architecture: truth or radicalism. Ekonomika. Sotsiologiya. Menedzhment [online]. Available at: http://ecsocman.hse.ru/data/2011/09/20/1267451202/Bodriyar.pdf [accessed: 12 May 2020].

Vail', P., 2014. Genii mesta [Genius of the place]. Moskva: Act: Corpus.

Vilkovskii, M., 2010. Sotsiologiya arkhitektury [Sociology of architecture]. Moskva: Fond Russkii avangard.

Gur'yanov, I., 2015. Gorodskaya pamyat' kak metafora i kak oblast' issledovanii [Urban memory as a metaphor and as a field of research]. Artikul't, 17(1), pp.13–26.

Hiuho, V., 1981. Sobor Paryzkoi Bohomateri [Cathedral of Our Lady of Paris]. Kyiv: Vyshcha shkola.

Zhulynskyi, M. H. ed., 2012. Zibrannia tvoriv u semy tomah. Tom 7. Mykola Hohol [Collection of works in seven volumes. Volume 7. Nikolai Gogol]. Kyiv: Naukova dumka.

Kastel's, M., 2000. Informatsionnaya epokha: ekonomika, obshchestvo i kul'tura [Information Age: Economy, Society and Culture]. Translated from English by O. Shkaratana. Moskva: GU VShE.

Linch, K., 1982. Obraz goroda [City image]. Translated from English by V. Glazicheva. Moskva: Stroiizdat.

Mankheim, K., 2000. Izbrannoe: Sotsiologiya kul'tury [Favorites: Sociology of culture]. Moskva: SPb.: Universitetskaya kniga.

Plesner, Kh., 2004. Stupeni organicheskogo i chelovek: Vvedenie v filosofskuyu antropologiyu [The steps of the organic and man: An introduction to philosophical anthropology]. Translated from German. Moskva: Rossiiskaya politicheskaya entsiklopediya.

Prozerskii, V., 2013. Ot estetiki ob"ekta k estetike sredy [From object aesthetics to environment aesthetics]. Vesnik Leningradskogo universiteta im. A. Pushkina, pp.88–96.

Rossi, A., 2015. Arkhitektura goroda [City architecture]. Translated from Italian by A. Golubtsova. Moskva: Strelka.

Eko, U., 1998. Otsutstvuyushchaya struktura. Vvedenie v semiologiyu [Missing structure. Introduction to semiology]. Translated from French by A. Pogonyailo and V. Reznik. SanktPeterburg: TOO TK «Petropolis».

Ellard, K., 2016. Sreda obitaniya [Habitat]. Moskva: Al'pina Pablisher.

Yung K.G., 2007. Struktura psikhiki i arkhetipy [Psychic structure and archetypes]. Translated from German by T. Rebeko. Moskva: Akademicheskii proekt.

##submission.downloads##

Опубліковано

2021-06-30

Номер

Розділ

КУЛЬТУРОЛОГІЯ