«Танець семи покривал» з драми Оскара Уайльда «Саломея» в режисерських інтерпретаціях доби модерну
DOI:
https://doi.org/10.31318/2414-052X.1(50).2021.233140Ключові слова:
Оскар Уайльд, драма «Саломея», «Танець семи покривал», модернові режисерські експерименти, інтерпретація танцюАнотація
Розглянуто актуальність звернення до теми Саломеї в умовах постмодерністської культури. Зроблено спроби її нового прочитання та переосмислення в добу інформаційних технологій. Приділено увагу особливостям трактування образу Саломеї й «Танцю семи покривал» в іконографічних джерелах ХІІ – початку ХХІ століття крізь призму естетики певної епохи задля пошуку художніх засобів виразності. Здійснено огляд відображення події на бенкеті тетрарха Ірода в Євангеліє від Матфея і Марка. Виокремлено контент виконання юною царівною доленосного танцю, що призвів до непоправних трагічних наслідків — усікновення голови Іоанна Предтечі. Доведено необхідність використання концепту різних галузей знань задля встановлення цілісної картини розвитку подій в означеній сцені. Встановлено джерела, які надихнули О. Уайльда на створення драми «Саломея». З’ясовано особливості художніх інтерпретацій образу царівни у письменника С. Малларме та художника Г. Моро, відмінність їх трактування О. Уайльдом. Проаналізовано сценічну версію «Саломеї» 1902 року в режисерському задумі М. Рейнгардта, виокремлено новаторські підходи майстра до втілення танцю на тлі оригінального сценографічного вирішення М. Краузе та Л. Корінта, що стало естетичним відкриттям у театральному мистецтві доби модерну. Виявлено особливості інтерпретації танцю Саломеї за драмою О. Уайльда на музику О. Глазунова, з художнім оформленням Л. Бакста, хореографією М. Фокіна, які продовжили модернові експерименти зі сценічного втілення означеного твору. Визначено надання пріоритетів постановником танцю М. Фокіним роботі з іконографічними джерелами, художнім оформленням номеру над аналізом його музичної драматургії. Окреслено результати пошуків хореографом нових, відповідних добі модерну, засобів сценічної виразності, їх нестандартного, сміливого сполучення задля створення оригінальної версії художньо-цілісного видовища. Спрогнозовано вплив новаторських знахідок М. Рейнгардта, Вс. Мейєрхольда та М. Фокіна на подальші інтерпретації танцю в опері Р. Штрауса «Саломея»
Посилання
Hamkalo, I.-Ya. D., 1992. Venedyktov Lev Mykolaiovych. In: A. V. Kudrytskyi, ed. Myttsi Ukrainy [Artists of Ukraine]. Kyiv: Ukrainska entsyklopedia im. M. P. Bazana, p.109.
Hamkalo, I.-Ya. D., 2014. Lehenda opernoho horu [Legend of the opera choir]. Chasopus Natsionalnoi muzychnoi akademii Ukrainy imeni P. I. Chaikovskoho, 4(25), pp.24–30.
Letychevska, O. M., 2018. Horove vykonavstvo v opernii vystavi: tvorchist L. M. Venedyktova [Choral performance in an opera performance: works by LM Venediktov]. Kyiv: Muzychna Ukraina.
Ptitsya, K., 1976. Khor opernogo teatra [Opera House Choir]. Sovetskaya kultura, July 27.
Stanishevskyi, Yu. O., 2002. Natsionalnyi akademichnyi teatr opery ta baletu Ukrainy imeni Tarasa Shevchenka: Istoriia i suchasnist [Taras Shevchenko National academic opera and ballet theater of Ukraine: History and the present]. Kyiv: Muzychna Ukraina.
Stanishevskyi, Yu. O., 2012. Natsionalna opera Ukrainy. 2001–2011 [National Opera of Ukraine. 2001–2011]. Kyiv: Muzychna Ukraina.
Stepanchenko, H., 2017. Nezabutnii maestro — Lev Venedyktov [Unforgettable maestro — Leo Venediktov]. Ukrainska muzychna hazeta, 4(106), p.9.
Tol'ba, V. S., 1986. Lev Nikolaevich Venediktov. In: V. S. Tol'ba, ed. Stat'i, vospominaniya [Articles, memories]. Kyiv: Muzychna Ukraina, pp.67–69.
Cherkashyna-Hubarenko, М., 2015. Opernyi teatr v minlyvomu chasoprostori [Opera House in the changing time-space]. Harkiv: Akta.
