Психологізація вокально-сценічного образу Оксани з опери С. ГулакаАртемовського «Запорожець за Дунаєм» у творчій версії Льва Венедиктова
DOI:
https://doi.org/10.31318/2414-052X.1(50).2021.233131Ключові слова:
опера С. Гулака-Артемовського «Запорожець за Дунаєм», вокальносценічний образ Оксани, диригент, творчі підходи Л. М. Венедиктова, драматургія музичного творуАнотація
Розглянуто чинники створення опери С. Гулака-Артемовського «Запорожець за Дунаєм», її характерні ознаки. З’ясовано видозміни в лібрето твору, їх вплив на визначення конфлікту, особливості його вирішення при втіленні вистави. Здійснено огляд літературних джерел, їх тематичну систематизацію за наступними параметрами: особливості життєустрою задунайського козацтва після руйнування Запорізької Січі; збереження національних традицій, звичаїв, обрядів українського етносу на чужині; специфіка прояву ментальності українців на тлі їх співіснування з іншою нацією, що різниться за культурною та релігійною ідентифікацією. Окреслено методологію дослідження обраної проблематики крізь призму комплексного міжгалузевого осмислення історичного, соціально-психологічного, культурологічного, музикознавчого та театрознавчого аспектів оперного твору. Виявлено особливості музичної драматургії твору, його побудова на синтезі творчо переосмислених жанрово-стильових рис французької та італійської лірико-комічної опери з українським пісенно-танцювальним фольклором. Охарактеризовано три драматургічні лінії в опері: лірико-романтична (образи Андрія і Оксани), комічна (образи Карася і Одарки), патріотична (узагальнений образ народу). Проаналізовано процес створення цілісного вокально-сценічного образу героїні крізь призму співпраці автора статті Є. Колесник — виконавиці партії Оксани з Головним хормейстером Національної опери України Л. Венедиктовим. Визначено індивідуальні специфічні підходи митця до поглиблення психологізації художнього образу героїні із застосуванням синтезу різноманітних засобів сценічної виразності. Доведено плідність співпраці видатного хормейстера з досвідом оперного диригента та співачки у розкритті музичної драматургії оперного твору відповідно до композиторського задуму. Спрогнозовано перспективи подальших розвідок концепту створення цілісних вокально-сценічних образів персонажів у пошуку нового синтезу художніх засобів виразності з їх тяжінням до неосинкретизму
Завантаження
Посилання
Bachynska, O., 2015. Zadunaiska Sich (1775-1828). In: V. Smoliy, V. Shcherbak, A. Gurbyk ta in., ed. Istoriia Zaporizkoi Sichi [The history of the Zaporozhian Sich]. Kyiv: Arii, pp.194–228.
Gubko, O., 2013. Ukrainski psykholohichni typy. In: O.Gubko, ed. Vol.2 Psykholohiia ukrainskoho narodu: Psykholohichni osoblyvosti nashyh kraian u mizhchassi Trypillia – suchasna Ukraina [Psychology of Ukrainian people: Psychological features of our lands in the meantime of Trypillia — modern Ukraine]. Kyiv: TOV «Vydavnytstvo drukarnia Dilo», pp.248–314.
Ihnatenko, I., 2016. Etnolohiia dlia narodu. Sviata, tradytsii, zvychai, obriady, prykmety, viruvannia ukraintsiv [Ethnology for people. Holidays, traditions, customs, rites, superstitious beliefs, faiths of ukrainians]. Kharkiv: Knyzhkovyi Klub Simeinogo Dozvillia. Letychevska, O. M., 2018. Khorove vykonavstvo v opernii vystavi: tvorchist L. M. Venedyktov. [Chorus performance in opera performance: creative work of L. M. Venedyktov]. Kyiv: PF «PP «Foliant».
Pokrovskii, B. A., 2009. Spetsifika iskusstva opernogo aktera. In: B. A. Pokrovskii, ed. Vvedenie v opernuyu rezhissuru [Introduction into opera production]. Moskva: GITIS, pp.53–66.
Rotbaum, L. D., 1989. Problemy vokal'no-akterskogo maisterstva. In: L. D. Rotbaum, ed. Opera i ee stsenicheskoe voploshchenie [Opera and its stage impersonation]. Moskva: Sovetskii kompozitor, pp.167–220.
Stanishevskyi, Yu., 2002. Natsionalnyi akademichnyi teatr opery ta baletu Ukrainy imeni Tarasa Shevchenka: Istoriia i suchasnist [Taras Shevchenko National opera and ballet theater of Ukraine: History and contemporaneity]. Kyiv: Muzychna Ukrayina.
Strazhnyi, O., 2017. Ukrainskyi mentalitet: iliusii – mify – realnist. 2nd ed. Kyiv: DUKH I LITERA
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Починаючи з червня 2025 року авторське право на публікацію залишається за авторами.
Автори можуть використовувати власні матеріали в інших виданнях за умови посилання на журнал «Часопис Національної музичної академії України імені П. І. Чайковського» як на місце першої публікації.
Наш журнал дотримується авторських прав та дозволів CREATIVE COMMONS для журналів із відкритим доступом.
Автори, які публікуються в цьому журналі, погоджуються з такими умовами:
- автори лишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution-ShareAlike 4.0 International License, яка дає змогу іншим особам вільно поширювати опубліковане дослідження з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи в цьому журналі;
 - автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи такою, якою її було опубліковано цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи в цьому журналі.
 
						
							
