Особливості жанру фортепіанної балади першої третини ХХ століття (на прикладі творів С. Борткевича, І. Фрідмана, Б. Лятошинського)
DOI:
https://doi.org/10.31318/2414-052X.1(50).2021.233120Ключові слова:
жанр фортепіанної балади, традиції і джерела творчості, риси творчої індивідуальності, форми та засоби виразовості, алюзії, псевдоцитування, жанровий синтезАнотація
Здійснено порівняльний аналіз балад для фортепіано трьох митців, чиї твори постали у першій третині ХХ століття. Виявлено традиції, на які опираються композитори у процесі фортепіанної творчості. Визначено чинники ностальгії у вимушеній еміграції у творчості С. Борткевича, звідси — звертання до ідіом виразовості С. Рахманінова, М. Мусоргського, О. Скрябіна. З’ясовано, що у творчості І. Фрідмана проявляються риси тематичного розвитку та розгортання драматургії Ф. Ліста. а у творчості Б. Лятошинського — доробки М. Метнера, від якого в подальшому було запозичено синтетичну модель сонати-балади. Встановлено особистий внесок кожного з композиторів стосовно трактування жанру фортепіанної балади. Доведено, що з позицій форми у С. Борткевича домінує рондо-соната з рисами варіаційності, у І. Фрідмана — сонатна форма з дзеркальною репризою та фугою в епізоді, а в Б. Лятошинського — сонатна форма поемного типу з рисами циклічності. Риси епічності та лірики, градації та засоби досягнення експресії, свобода і масштаб розширення меж мажоро-мінору в кожного з композиторів також відмінні з огляду на тяжіння до романтично-сецесійного (С. Борткевич), сецесійно-модерністичного (І. Фрідман), модерністичноекспресіоністичного (Б. Лятошинський) стилю висловлювання. Диференційовано засоби, якими оперують композитори: С. Борткевич послуговується алюзіями та псевдоцитатами, інтонаційними зворотами і методами розробки музичної тканини, які зумовлюють паралелі з творами С. Рахманінова, О. Скрябіна та М. Мусоргського; І. Фрідман відтворює імпровізаційність, ефектну віртуозність та специфіку драматургії, притаманну лістівській традиції; Б. Лятошинський акцентує базові ознаки жанру, спираючись на особливості формотворення балади шопенівсько-лістівського типу, поєднуючи їх з специфікою жанрового синтезу та характерних ознак індивідуального композиторського стилю М. Метнера.
Посилання
Bezborodko, O. A., 2018. Vzaiemodiia kompozytorskykh i vykonavskykh zasobiv vyraznosti v Druhii sonati-baladi Borysa Liatoshynskoho [Interaction of compositional and performing means of expression in the Second sonata-ballad by Boris Lyatoshynsky]. Naukovyi visnyk Natsionalnoi muzychnoi akademii Ukrainy imeni P. I. Chaikovskoho, 122, pp.110–124.
Levkulych, E. A., 2016. Pytannia natsionalno-stylovoi identyfikatsii tvorchosti Serhiia Bortkevycha [Questions of national-stylistic identification of Serhiy Bortkevych‘s works]. Kyivske muzykoznavstvo, 54, pp.32–42.
Martsenkivska, O. V., 2018. Zhanr balady v muzytsi B. Liatoshynskoho (do problemy tradytsii ta novatorstva) [The genre of ballad in the music of B. Lyatoshynsky (to the problem of traditions and innovation)]. Kyivske muzykoznavstvo, 57, pp.45–59.
Reznik, A. L., 2017. The creative path and the piano legacy of S. E. Bortkevich. Ph.D. in Art History. Abstract of Thesis. M. I. Glinka Nizhny Novgorod State Conservatory.
Samokhvalov, V., 1970. Cherty muzykal'nogo myshleniya B. Lyatoshinskogo [Features of Musical Thinking B. Lyatoshinsky]. Kiiv: Muzichna Ukraina.
Fedchun, T. O., 2012. Piano art of Western Ukraine of the 19th–first half of the 20th centuries in the context of multicultural processes. Ph.D. in Art History. Abstract of Thesis. Lviv National Music Academy named after M. V. Lysenko.
Cherednychenko, O. V., 2008. Piano works by S. Bortkevych in the light of the classicalromantic tradition. Ph.D. in Art History. Abstract of Thesis. I. P. Kotlyarevsky Kharkiv State University of Arts.
Yakubov, T. A., 2017. Dolia manuskryptiv Serhiia Bortkevycha: vtrachene ta vidnaidene [The fate of the manuscripts of Sergei Bortkevich: lost and found], Ukrainske muzykoznavstvo, 43, pp.65–80.
Dybowski, S., 2003. Slownik pianistów polskih. Warszawa: PWN.
Schonberg, H. C., 1985. Pianists of the past work their magic in reissues. The New York Times. December 22, 2, р.25b.
Evans, А., 2009. Ignaz Friedman: Romantic Master Pianist.Bloomington: Indiana University Press.
Paul, E., 2002. Sergei Bortkiewicz, Leben und Werk. Masterarbeit. Universität Mozarteum Salzburg Musikpädagogisches Institut in Innsbruck.
