Дитина-творець: новоєвропейська парадигма культури дитинства
DOI:
https://doi.org/10.31318/2414-052X.1(50).2021.233093Ключові слова:
концепт, культура дитинства, творчість, діти, гра, дитячий фестиваль, антропологія, цінністьАнотація
Досліджено концепт «культури дитинства» крізь призму новоєвропейської парадигми культури та вітчизняного культуротворення в сучасній гуманітаристиці. Здійснено ревізію концепту «культура дитинства» в контексті полідисциплінарності, де поєднуються антропологічні, психологічні, соціологічні, філософські, естетичні, мистецтвознавчі, етнографічні, педагогічні ракурси аналізу феномену дитинства. Виявлено смислові полівалентності «культури дитинства» в межах класичної та некласичної парадигм. Розглянуто новоєвропейську парадигму культури дитинства. Обґрунтовано концепт «дитинства», який постає культуротворчістю, акумулюючи ціннісні, образні, понятійні маркери, водночас формує особливий семантичний простір, означуваний лексемами «світу дитини», «дитячої творчості», «культури дитинства», «дитячої комунікації» тощо. Висвітлено динаміку співвідношення понять: «дитяча культура» — «дитяча творчість» – «дитячий фестиваль». Аргументовано, що концепт «культура дитинства» в теорії культури перетворюється на міжпредметний інструментарій, поєднуючи ракурс культурно-історичної динаміки дитинства та теорії дитинства в один методологічний комплекс-концепт. Проаналізовано концепт культури дитинства крізь призму антропологічної проекції (В. Табачковський, М. Мід), ігрової концепції культури (Й. Гейзінга), культуротворчої концепції естетичного виховання (Т. Кривошея), екзистенційної концепції (Ж-.П. Сартр), психоаналітичної теорії (З. Фрейд), повсякденності крізь призму школи «Анналів» (Ф. Ар’єс), герменевтичної (П. Рікера) тощо. Розкрито топологію дитячої культури американського дослідника Д. Кеннеді, яка дозволила констатувати дитину-творця як суб’єкта культуротворення в межах некласичного її осягнення. Доведено, що артикульований феномен «дитиноцентризму» базується на інфантилізації суспільства та тотально впливає на всі культурні практики (мода, споживання, освіта, інтертеймент тощо).
Посилання
Ar'es, F., 1999. Rebenok i semeinaya zhizn' pri Starom poryadke [Child and family life in the Old Order]. Translated from French by Ya. Startsev & V. Babintsev. Ekaterinburg: Ural'skii universitet.
Batai, Zh., 1994. Literatura i Zlo [Literature and Evil]. Moskva: Moskovskii universitet. Blansho, M., 2002. Prostranstvo literatury [Space of literature]. Translated from English by B. Dubin, S. Zenkin, D. Krotov, V. Bol'shakov, St. Ofertas. Moskva: Logos.
DeMos, L., 2000. Psikhoistoriya [Psychohistory]. Rostov-na-Donu: Feniks. Kant, I., 1994. Kritika sposobnosti suzhdeniya [Criticism of the ability to judge]. Moskva: Iskusstvo.
Kennedi, D., (2005), Vossozdavaya detstvo [Recreating childhood]. Istoriya filosofii, 12, pp.174–194.
Krivosheia, T., 2014. Aesthetic education in the modern cultural process. Ph.D. in Culturology. National musical academy of Ukraine named after P. I. Tchaikovsky.
Krymskii, S. B., 1998. Arkhetypy Ukraiinskoi kultury [Archetypes of Ukrainian culture]. Visnyk NAN Ukrainy, 7–8, pp.74–87.
Mid, M., 1988. Kul'tura i mir detstva [Culture and the world of childhood]. Translated from English by Yu. A. Aseev. Moskva: Nauka.
Nitsshe, F., 1990. Tak govoril Zaratustra. Kniga dlya vsekh i ni dlya kogo [Thus spoke Zarathustra. A book for everyone and for no one]. Translate from German by M. Antonovskii. Vol. 2. Moskva: Mysl'.
Onishchenko, O. I., 2002. Artistic creativity in the context of humanities knowledge. Doctor in Philosophy. Abstract of Thesis. Institute of Philosophy. G. S. Skovoroda Institute of Philosophy National Academy of Sciences of Ukraine.
Riker, P., 2008. Konflikt interpretatsii. Ocherki o germenevtike [Conflict of interpretations. Essays on hermeneutics]. Translated from French by I. S. Vdovina. Moskva: Akademicheskii Proekt.
Sartr, Zh.-P., 1998. Idiot v sem'e. Gyustav Flober s 1821 do 1857 goda [An idiot in the family. Gustave Flaubert from 1821 to 1857]. Sankt-Peterburg: Aleteiya.
Tabachkovskyi, V., 2005. Polisutnisne Homo: filosofsko-mystetska dumka v poshukakh neevklidovoi reflektyvnosti [Polyssential Homo: philosophical and artistic thought in search of non-Euclidean reflectivity.]. Kyiv: PARAPAN.
Freid, Z., 2005. Vvedenie v psikhoanaliz: lektsii [Introduction to psychoanalysis: lectures]. Translate from German by G. V. Baryshnikova. Sankt-Peterburg: Azbuka-klassika.
Kheizinga, I., 2004. Homo Ludens. V teni zavtrashnego dnya [Homo Ludens. In the shadow of tomorrow]. Translate from Holland by V. Oshis. Moskva: OOO «Izdatel'stvo AST».
Sheler, M., 1994. Chelovek v epokhu uravnivaniya [Man in the era of equalization]. Translate from German by A. Denezhkin, A. Malinkin, A. Fillipov. Moskva: Gnozis.
Shelling, F. V., 1966. Filosofiya iskusstva [The philosophy of art]. Translated from English by P. S. Popov. Moskva: Mysl'.
Shopengauer, A., 1993. O chetveroyakom korne zakona dostatochnogo osnovaniya. Mir kak volya i predstavlenie [On the fourfold root of the law of sufficient reason. The world as will and representation]. Vol.1. Moskva: Nauka.
