Соціокультурна спрямованість діяльності диригента-хормейстера: феномен Олега Семеновича Тимошенка
DOI:
https://doi.org/10.31318/2414-052x.4(49).2020.220858Ключові слова:
Олег Семенович Тимошенко, диригентсько-хорове мистецтво, соціокультурна діяльність, диригент-хормейстер, Л. Дичко, хоровий цикл «Краю мій рідний»Анотація
Розглянуто феномен життєтворчості Олега Семеновича Тимошенка як унікальну цілісність. Наголошено, що соціокультурна спрямованість творчості відомого Майстра полягає в багатовимірності його діяльності як особистості, керівника вищого музичного навчального закладу, хорового диригента, патріота, громадського діяча, науковця, педагога. Охарактеризовано основні принципи життя, мистецької практики й педагогічної діяльності Олега Семеновича. З’ясовано, що його життя було завжди спрямоване на виховання майбутнього диригента-хормейстера — людини широкого світогляду, яка чітко усвідомлює високий соціокультурний потенціал хорового мистецтва як художньо-естетичного феномена. Проаналізовано диригентсько-хорове мистецтво як складну функціональнохудожню й соціокультурну цілісність у взаємодії трьох її суб’єктів — диригентахормейстера, хору і публіки. Окреслено еволюцію української національної хорової творчості — від її витоків до музики сучасних композиторів. З’ясовано, що протягом 80-90-х років ХХ століття відбувається повернення композиторів до релігійно-духовних, традиційних основ українського хорового мистецтва, звернення до одвічних морально-етичних цінностей. Зокрема, проаналізовано хоровий цикл «Краю мій рідний» Лесі Дичко, присвячений Олегу Семеновичу Тимошенку. Визначено характерні ознаки соціокультурної спрямованості діяльності диригента-хормейстера. Розкрито історію написання циклу й мотивацію присвяти його Олегу Семеновичу. Проаналізовано образно-смисловий зміст цього хорового твору, його драматургію, символіку, відтворену в музичному та вербальному текстах. Підкреслено ідейну, релігійно-духовну глибину хорового циклу «Краю мій рідний», розкрито його близькість до архаїчного, фольклорного начала. Доведено універсальність і значущість диригентсько-хорової діяльності Олега Семеновича Тимошенка. Обґрунтовано унікальність Митця, що полягає у процесі індивідуальної творчої, педагогічної і громадянської самореалізації. З’ясовано, що Олег Семенович збагатив світ української музичної культури і сформував новий особистісний вимір в осягненні філософії життя.
Посилання
Zhadan, S., 2015. Big Mak. Perezavantazhennia [Big Mac. Reboot]. Kharkiv: Klub Simeinoho Dozvillia. Available at: [accessed: 29 November 2020].
Zahaikevych, M., 2005. Ukrainska muzychna kultura. U kn.: Istoriia ukrainskoi kultury u 5 t. [History of Ukrainian culture in 5 vol.]. Vol.2. T.4. Kyiv: Naukova dumka, pp. 207–284.
Karmazin, A., 2009. Muza Klio u tvorchosti M. Verykivskoho [Clio's muse in the works of M. Verykivsky]. Kyivske muzykoznavstvo, 30, pp. 53–61.
Kovalyk, P. A., 2002. Choral performance as a phenomenon of creative interaction (from the experience of the Kyiv choral school). Ph.D. in Art History. Abstract of Thesis. Tchaikovsky National Music Academy of Ukraine.
Lashchenko, A. P., 2007. Z istorii kyivskoi khorovoi shkoly [From the history of the Kyiv choral school]. Kyiv: Muzychna Ukraina.
Lashchenko, A. P., 1999. Ukrainske khorove mystetstvo XX st. [Ukrainian choral art of XX century]. Naukovyi visnyk Natsionalnoi muzychnoi akademii Ukrainy imeni P. I. Chaikovskoho, 14: Muzychne vykonavstvo, 6, Kyiv, pp. 18–31.
Malozomova, O. I. & Husarchuk, T. V., 2002. Poklykannia. Zhyttia i tvorcha diialnist O. S. Tymoshenka [Calling. Life and creative activity of O. S. Tymoshenko]. Kyiv: Muzychna Ukraina.
Muravskyi, P. I., 1977. Khory, kapely ta ansambli bandurystiv [Choirs, capels and bandura ensembles]. Muzyka, 3, pp. 1–5.
Puchko-Kolesnyk, Yu. V., 2009. The activity of a conductor-choirmaster as a sociocultural phenomenon. Ph.D. in Art History. Thesis. Tchaikovsky National Music Academy of Ukraine.
Puchko-Kolesnyk, Yu. V., 2014. Kafedra khorovoho dyryhuvannia NMAU imeni P. I. Chaikovskoho: Vid vytokiv do sohodennia [Department of Choral Conducting NMAU named after P. I. Tchaikovsky: From origins to the present]. Mystetstvoznavstvo Ukrainy, 14, pp. 151–164.
Puchko-Kolesnyk, Yu., 2019. Fenomen uchytelia: khorova shkola Oleha Tymoshenka [Teacher's phenomenon: Oleg Tymoshenko's choral school]. Chasopys, 1, pp. 103–112.
Stankevych, M., 2007. Semiotyka ta semantyka vizualnoi movy narodnoho mystetstva [Semiotics and semantics of the visual language of folk art]. Mystetstvoznavstvo, 2, pp. 9–20.
Stepanenko, N. V., 1996. Choral works by L. Dychko "And Narekosha named Kyiv" and "In Kyiv Dawn". Questions of poetics. Ph.D. in Art History. Abstract of Thesis. Tchaikovsky National Music Academy of Ukraine.
Tymoshenko, O. S., 1986. Vokalizatsiia yak zasib vyraznosti: vykonavstvo [Vocalization as a means of expression: performance]. Muzyka, 2, pp. 18–19.
Tymoshenko, O. S., 2004. Natsionalna muzychna akademiia Ukrainy imeni P. I. Chaikovskoho: vchora i sohodni. In: A. Lashchenko, ed. Akademiia muzychnoi elity Ukrainy. Istoriia ta suchasnist [Academy of Musical Elite of Ukraine. History and modernity]. Kyiv: Muzychna Ukraina, pp. 4–14.
Tymoshenko, O. S. gen. ed., 1999. Ukrainska suchasna khorova muzyka: khrestomatiia z khorovoho dyryhuvannia dlia vyshchykh i serednikh muzychnykh zakladiv [Ukrainian contemporary choral music: a textbook on choral conducting for higher and secondary music institutions]. Kyiv: poshukovo-vydavnyche ahentstvo «Knyha Pamiati Ukrainy»; Vydavnychyi tsentr «Prosvita».
