DOI: https://doi.org/10.31318/2414-052x.4(49).2020.220858

Соціокультурна спрямованість діяльності диригента-хормейстера: феномен Олега Семеновича Тимошенка

Julia Puchko-Kolesnyk

Анотація


Розглянуто феномен життєтворчості Олега Семеновича Тимошенка як унікальну цілісність. Наголошено, що соціокультурна спрямованість творчості відомого Майстра полягає в багатовимірності його діяльності як особистості, керівника вищого музичного навчального закладу, хорового диригента, патріота, громадського діяча, науковця, педагога. Охарактеризовано основні принципи життя, мистецької практики й педагогічної діяльності Олега Семеновича. З’ясовано, що його життя було завжди спрямоване на виховання майбутнього диригента-хормейстера — людини широкого світогляду, яка чітко усвідомлює високий соціокультурний потенціал хорового мистецтва як художньо-естетичного феномена. Проаналізовано диригентсько-хорове мистецтво як складну функціональнохудожню й соціокультурну цілісність у взаємодії трьох її суб’єктів — диригентахормейстера, хору і публіки. Окреслено еволюцію української національної хорової творчості — від її витоків до музики сучасних композиторів. З’ясовано, що протягом 80-90-х років ХХ століття відбувається повернення композиторів до релігійно-духовних, традиційних основ українського хорового мистецтва, звернення до одвічних морально-етичних цінностей. Зокрема, проаналізовано хоровий цикл «Краю мій рідний» Лесі Дичко, присвячений Олегу Семеновичу Тимошенку. Визначено характерні ознаки соціокультурної спрямованості діяльності диригента-хормейстера. Розкрито історію написання циклу й мотивацію присвяти його Олегу Семеновичу. Проаналізовано образно-смисловий зміст цього хорового твору, його драматургію, символіку, відтворену в музичному та вербальному текстах. Підкреслено ідейну, релігійно-духовну глибину хорового циклу «Краю мій рідний», розкрито його близькість до архаїчного, фольклорного начала. Доведено універсальність і значущість диригентсько-хорової діяльності Олега Семеновича Тимошенка. Обґрунтовано унікальність Митця, що полягає у процесі індивідуальної творчої, педагогічної і громадянської самореалізації. З’ясовано, що Олег Семенович збагатив світ української музичної культури і сформував новий особистісний вимір в осягненні філософії життя.


Ключові слова


Олег Семенович Тимошенко; диригентсько-хорове мистецтво; соціокультурна діяльність; диригент-хормейстер; Л. Дичко; хоровий цикл «Краю мій рідний»

Повний текст:

PDF

Посилання


Zhadan, S., 2015. Big Mak. Perezavantazhennia [Big Mac. Reboot]. Kharkiv: Klub Simeinoho Dozvillia. Available at: [accessed: 29 November 2020].

Zahaikevych, M., 2005. Ukrainska muzychna kultura. U kn.: Istoriia ukrainskoi kultury u 5 t. [History of Ukrainian culture in 5 vol.]. Vol.2. T.4. Kyiv: Naukova dumka, pp. 207–284.

Karmazin, A., 2009. Muza Klio u tvorchosti M. Verykivskoho [Clio's muse in the works of M. Verykivsky]. Kyivske muzykoznavstvo, 30, pp. 53–61.

Kovalyk, P. A., 2002. Choral performance as a phenomenon of creative interaction (from the experience of the Kyiv choral school). Ph.D. in Art History. Abstract of Thesis. Tchaikovsky National Music Academy of Ukraine.

Lashchenko, A. P., 2007. Z istorii kyivskoi khorovoi shkoly [From the history of the Kyiv choral school]. Kyiv: Muzychna Ukraina.

Lashchenko, A. P., 1999. Ukrainske khorove mystetstvo XX st. [Ukrainian choral art of XX century]. Naukovyi visnyk Natsionalnoi muzychnoi akademii Ukrainy imeni P. I. Chaikovskoho, 14: Muzychne vykonavstvo, 6, Kyiv, pp. 18–31.

Malozomova, O. I. & Husarchuk, T. V., 2002. Poklykannia. Zhyttia i tvorcha diialnist O. S. Tymoshenka [Calling. Life and creative activity of O. S. Tymoshenko]. Kyiv: Muzychna Ukraina.

Muravskyi, P. I., 1977. Khory, kapely ta ansambli bandurystiv [Choirs, capels and bandura ensembles]. Muzyka, 3, pp. 1–5.

Puchko-Kolesnyk, Yu. V., 2009. The activity of a conductor-choirmaster as a sociocultural phenomenon. Ph.D. in Art History. Thesis. Tchaikovsky National Music Academy of Ukraine.

Puchko-Kolesnyk, Yu. V., 2014. Kafedra khorovoho dyryhuvannia NMAU imeni P. I. Chaikovskoho: Vid vytokiv do sohodennia [Department of Choral Conducting NMAU named after P. I. Tchaikovsky: From origins to the present]. Mystetstvoznavstvo Ukrainy, 14, pp. 151–164.

Puchko-Kolesnyk, Yu., 2019. Fenomen uchytelia: khorova shkola Oleha Tymoshenka [Teacher's phenomenon: Oleg Tymoshenko's choral school]. Chasopys, 1, pp. 103–112.

Stankevych, M., 2007. Semiotyka ta semantyka vizualnoi movy narodnoho mystetstva [Semiotics and semantics of the visual language of folk art]. Mystetstvoznavstvo, 2, pp. 9–20.

Stepanenko, N. V., 1996. Choral works by L. Dychko "And Narekosha named Kyiv" and "In Kyiv Dawn". Questions of poetics. Ph.D. in Art History. Abstract of Thesis. Tchaikovsky National Music Academy of Ukraine.

Tymoshenko, O. S., 1986. Vokalizatsiia yak zasib vyraznosti: vykonavstvo [Vocalization as a means of expression: performance]. Muzyka, 2, pp. 18–19.

Tymoshenko, O. S., 2004. Natsionalna muzychna akademiia Ukrainy imeni P. I. Chaikovskoho: vchora i sohodni. In: A. Lashchenko, ed. Akademiia muzychnoi elity Ukrainy. Istoriia ta suchasnist [Academy of Musical Elite of Ukraine. History and modernity]. Kyiv: Muzychna Ukraina, pp. 4–14.

Tymoshenko, O. S. gen. ed., 1999. Ukrainska suchasna khorova muzyka: khrestomatiia z khorovoho dyryhuvannia dlia vyshchykh i serednikh muzychnykh zakladiv [Ukrainian contemporary choral music: a textbook on choral conducting for higher and secondary music institutions]. Kyiv: poshukovo-vydavnyche ahentstvo «Knyha Pamiati Ukrainy»; Vydavnychyi tsentr «Prosvita».


Пристатейна бібліографія ГОСТ


Жадан, С., 2015. Біґ Мак. Перезавантаження. Харків: Клуб Сімейного Дозвілля. Режим доступу: [дата звернення: 29.11.2020].

Загайкевич, М., 2005. Українська музична культура. У кн.: Історія української культури у 5 т. Кн. 2. Т. 4. Київ: Наукова думка, сс. 207–284.

Кармазін, А., 2009. Муза Кліо у творчості М. Вериківського. Київське музикознавство, 30, сс. 53–61.

Ковалик, П. А., 2002. Хорове виконавство як феномен творчої взаємодії (з досвіду Київської хорової школи). Автореф. дис. канд. мистецтвознавства. Національна музична академія України імені П. І. Чайковського.

Лащенко, А. П., 2007. З історії київської хорової школи. Київ: Музична Україна.

Лащенко, А. П., 1999. Українське хорове мистецтво ХХ ст. Науковий вісник Національної музичної академії України імені П. І. Чайковського, 14: Музичне виконавство, 6, сс. 18–31.

Малозьомова, О. І. та Гусарчук, Т. В., 2002. Покликання. Життя і творча діяльність О. С. Тимошенка. Київ: Музична Україна.

Муравський, П. І., 1977. Хори, капели та ансамблі бандуристів. Музика, 3, сс. 1–5.

Пучко-Колесник, Ю. В., 2009. Діяльність диригента-хормейстера як соціокультурний феномен. Дис. канд. мистецтвознавства. Національна музична академія України ім. П. І. Чайковського.

Пучко-Колесник, Ю. В., 2014. Кафедра хорового диригування НМАУ імені П. І. Чайковського: Від витоків до сьогодення. Мистецтвознавство України, 14, сс. 151–164.

Пучко-Колесник, Ю., 2019. Феномен учителя: хорова школа Олега Тимошенка. Часопис, 1, сс. 103–112.

Станкевич, М., 2007. Семіотика та семантика візуальної мови народного мистецтва. Мистецтвознавство, 2, сс. 9–20.

Степаненко, Н. В., 1996. Хорові твори Л. Дичко «И нарекоша имя Киев» та «У Києві зорі». Питання поетики. Автореф. дис. канд. мистецтвознавства. Національна музична академія України імені П. І. Чайковського.

Тимошенко, О. С., 1986. Вокалізація як засіб виразності: виконавство. Музика, 2, сс. 18–19.

Тимошенко, О. С., 2004. Національна музична академія України імені П.І.Чайковського: вчора і сьогодні. У кн.: А. Лащенко, упоряд. Академія музичної еліти України. Історія та сучасність. Київ: Музична Україна, сс. 4–14.

Тимошенко, О. С. заг. ред., 1999. Українська сучасна хорова музика: хрестоматія з хорового диригування для вищих і середніх музичних закладів. Київ: пошуково-видавниче агентство «Книга Пам’яті України»; Видавничий центр «Просвіта».